Справа № 529/940/21
Провадження № 3/529/1/22
10 березня 2022 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., за участю секретаря - Федотченка С.Ю., Звягольської В.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з СПД №2 ВП №2 Полтавського РУП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, ідентифікаційний номер не встановлено, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 10.10.2021 близько 03 год. 34 хв. водій ОСОБА_1 в смт. Диканька по вул..Полтавській, керував транспортним засобом ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів поведінка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що в той день за кермом автомобіля був його брат ОСОБА_2 , який возив їх із друзями відпочивати у кафе. Після того, як вони поверталися додому в автомобілі щось зламалося, тому вони зупинилися на узбіччі дороги. Брат не зміг дозвонитися родичам і тому пішов пішки за допомогою, бо автомобіль не заводився, а він із друзями залишилися в автомобілі. В цей час до них під'їхав патрульний автомобіль, він сидів на задньому сидінні звідки і вийшов, коли підійшли працівники поліції. Чому склали протокол на нього, йому не зрозуміло, бо за кермом автомобіля він не перебував.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , брат ОСОБА_1 , вказав, що він перебував за кермом автомобіля коли возив ОСОБА_1 та інших товаришів у кафе. Коли поверталися додому в автомобілі застукав мотор, тому вони зупинилися на узбіччі. У нього не було із собою телефона, а інші не додзвонилися нікому, тому він пішов пішки додому за допомогою. Працівників поліції не бачив. Коли повертався вже з батьком до автомобіля, то побачив брата ОСОБА_4 , а автомобіля вже не було. ОСОБА_4 сказав, що автомобіль забрали працівники поліції.
Свідок ОСОБА_5 , батько особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні вказав, що вночі приблизно о 03 год. у жовтні 2021 року (точної дати не пам'ятає) прийшов син ОСОБА_6 та сказав, що зламалася машина і треба її забрати біля «Триумфальної Арки». Коли він під'їхав до ОСОБА_7 , то побачив ОСОБА_4 , який йшов дорогою, сказав, що автомобіль забрали. Хто перебував за кермом автомобіля він не знає.
Допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_8 вказав, що під час його зміни вони зупинили транспортний засіб ВАЗ. Коли підбігли до автомобіля, то побачив, що водій ОСОБА_1 закінчував перелазити із водійського сидіння на заднє сидіння. За місцем водія не було нікого, а ОСОБА_1 вийшов із задньої дверки автомобіля. ОСОБА_3 він на місці зупинки не бачив. Також зазначив, що їхали за вказаним автомобілем та зупинили його під час руху, але відео цього не має.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідків, дослідивши наявні у справі докази, приходжу до наступного висновку.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкція № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, у якості доказу поліцейським наданий відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора з патрульного автомобіля. Запис розпочинається з того, як з патрульного автомобіля виходять два працівника поліції та підбігають до автомобіля ВАЗ, який стоїть на узбіччі дороги. За місцем водія нікого не має, а із задньої правої дверки виходить ОСОБА_1 , а за ним інші чоловіки. На наданому відеодиску не міститься даних про безпосередній рух цього автомобіля та керування цим транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Перебування останнього у нерухомому автомобілі не вказує на те, що останній керував транспортним засобом.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що інформація, яка зафіксована на відеозаписі із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора не містить даних на підтвердження факта керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тому не може бути визнана доказом винуватості особи.
Інших належних доказів на підтвердження факта керування ОСОБА_1 транспортним засобом не надано.
Разом з тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який попереджений про кримінальну відповідальність за ст..ст.384,385 КК України, підтвердив покази ОСОБА_1 та вказав, що останній не перебував за кермом автомобіля, а водієм в той день був саме він - ОСОБА_3 .
Отже, досліджені в судовому засіданні докази вказують на недоведеність того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, маючи при цьому ознаки алкогольного сп'яніння, що давало б підстави для притягнення його до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що в свою чергу указує на недоведеність наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 247 п. 1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження по справі слід закрити, оскільки в діях особи відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, 266, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її оголошення.
Суддя Л.Є. Петренко