Справа № 502/1904/20
(заочне)
11 березня 2022 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Масленикова О.А.
за участю секретаря судового засідання - Нанєвої Г.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
до
ОСОБА_1
про
стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.10.2018 року. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , 04.10.2018 року був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 12000, 00 гривень.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 08.10.2020 року має заборгованість в розмірі 11 025, 20 гривень, яка складається з: - 9916, 96 гривень, заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 9916, 96 гривень, заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 1108, 24 гривень, заборгованість за простроченими відсотками, яку представник позивача просив суд стягнути з відповідача разом з судовими витратами.
Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 24.12.2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.
Враховуючи, що представник позивача в позові зазначив, що не заперечує проти заочного вирішення справи, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 04.10.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 12000, 00 гривень.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному, або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України, не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи оферту Банку, Відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Відповідача, дія Договору, підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді, вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила відповідну суму грошей, тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору, виникають обов'язки:
-у Кредитора - інформування позивальника, щодо внесених змін, шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору;
-у Позичальника - отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків, не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
У разі незгоди зі змінами « Умов та правил надання банківських послуг», або «Тарифів Банку», клієнт має право надати банку заяву про розірвання Договору, виконавши п. 2.1.1.5.4 Договору.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого ліміту.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і на установлений строк, відповідно до мов договору та вимог закону.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов. визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач зобов'язався:
- на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених Договором;
- слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором у відповідності до п. 2.1.1.5.6 на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту, оплати Винагороди Банку.
Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов'язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручила Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених нею операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п. п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т. ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
На підставі п. 2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом, Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку, в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Якщо на дату нарахування процентів, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов'язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 2.1.1.12.2 Договору, в разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом, Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п 2.1.1.12.2.1. Договору, Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 08.10.2020 року має заборгованість в розмірі 11 025, 20 гривень, яка складається з: - 9916, 96 гривень, заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 9916, 96 гривень, заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 1108, 24 гривень, заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обов'язок відповідача повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного між ними договору, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, на рахунок НОМЕР_2 ), - 11 025,20 гривень заборгованості за кредитним договором та 2102 гривень судових витрат, всього 13 127, 20 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников