Справа № 496/2484/21
Провадження № 2/496/537/22
28 лютого 2022 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Галич О.П.,
за участю:
секретаря - Ткаченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , до
відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
третя особа: Дачненська сільська рада Біляївського району Одеської області, місцезнаходження: вул. Шахтарська, буд. 8-А, с. Дачне, Біляївського району, Одеської області,
вимоги позивача: про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
позивач - повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності,
відповідач - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився,
представник третьої особи- повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю,
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 03 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: Дачненська сільська рада Біляївського району Одеської області, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , на підставі договору дарування від 29.03.2001 року, є власницею житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , 1971 року народження, ОСОБА_3 , 1966 року народження, ОСОБА_4 , 1990 року народження, ОСОБА_5 , 1981 року народження, ОСОБА_2 , 1983 року народження. Більше семи років відповідач не проживає за місцем реєстрації. Реєстрація останнього у будинку тягне для позивача додаткові витрати щодо оплати комунальних послуг, адже вони нараховуються відповідно з кількістю зареєстрованих у приміщенні осіб. Позивач офіційно не працевлаштована, тому оплата комунальних послуг для останньої є непомірним тягарем. У зв'язку з викладеним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
3. Відповідач до суду відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
4. Позивач у судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти прийняття заочного рішення. (а.с. 5, 25)
5. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. (а.с. 26)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2021 року справа № 496/2484/21 була передана судді Галич О.П.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 червня 2021 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання.
8. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 07 лютого 2022 року підготовче провадження закрито та призначено до розгляду справу.
9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
10. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України - шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Біляївського районного суду Одеської області, в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.
11. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
12. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 29 березня 2001 року, серії АВР № 527597, посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Безугловою Р.Б. (а.с. 9)
13. Згідно довідки Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області № 842 від 28 травня 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 - власниця будинку, 1971 року народження, ОСОБА_3 - чоловік, 1966 року народження, ОСОБА_4 - донька, 1990 року народження, ОСОБА_5 - зять, 1981 року народження, ОСОБА_2 - знайомий, 1983 року народження. (а.с. 10)
14. Згідно акту обстеження житлового будинку від 28 травня 2021 року, складеного депутатом Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Лисак Ж.В., сусідами - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у присутності позивача, у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований, але не проживає з 2013 року ОСОБА_2 , 1983 року народження. (а.с. 11-12)
V. Оцінка Суду.
15. Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
16. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
17. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
18. Згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном. Звернення до суду із даною позовною заявою про позбавлення права користування житловим приміщенням є однією із форм захисту власником своїх прав.
19. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (постанова Верховного Суду України від 16.01.2012 р. №6-57цс11).
20. Як встановлено матеріалами справи, позивач є власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований відповідач.
21. Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України).
22. Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
23. Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
24. Підстави для визнання члена сім'ї власника таким, що втратив право користування житловим приміщенням, визначені ч. 2 ст. 405 ЦК України, а саме відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
25. Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
26. Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
27. Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
28. Таким чином згідно п. 3 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
29. Відповідно до п. 26 вказаних вище Правил зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
30. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
31. Відповідно до позовних вимог позивача та наданих письмових доказів, суд вважає доведеним, що відповідач не проживає більше року у будинку, який належить позивачу на праві власності. Доказів на підтвердження поважності причин не проживання в будинку за місцем реєстрації відповідачем суду не подано.
32. З урахуванням викладеного, досліджених по справі доказів, встановлених обставин справи, суд вважає, що позивачем доведено наявність передбачених ч. 2 ст. 405 ЦК України підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст. ст. 13, 81, 259, 263, 265, 268, 280-282, 352, 353, 354 ЦПК України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дачненська сільська рада Біляївського району Одеської області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом - задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Повний текст рішення складено 28 лютого 2022 року.
Суддя О.П. Галич