Cправа № 127/5857/22
Провадження № 1-кс/127/2397/22
Іменем України
11 березня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ельбані, Амурського району Хабаровського краю, Російська Федерація, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Слідчий СВ відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 11.03.2022 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що СВ відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022020030000073 від 10 березня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи 09.03.2022 близько 22:30 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту вчинив побутову сварку із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким випивав спиртні напої.
Під час сварки ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання тяжких наслідків, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс множинні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_9 , спричинивши останньому, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого №6813, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, внутрішньочерепного крововиливу, множинних рваних ран та гематом обличчя. Отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень призвело до тривалої втрати ним свідомості.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022025030000073 від 10.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Ельбан, Амурського району, Хабаровського краю, українець, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, офіційно непрацюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
На думку слідчого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри доводиться наступними доказами зібраними в ході досудового розслідування:
?рапортом про повідомлення по спец лінії 102 про вчинення злочину від 09.03.2022;
?протоколами огляду місця події від 10.03.2022;
?протоколами допитів свідків;
?випискою з медичної картки про наявність у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 1 ст.121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину та ризиків визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) свідчить той факт, що вчинення кримінального правопорушення у вигляді умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, дає підстави слідству вважати, що останній усвідомлюючи можливість подальшого реального відбування покарання в місцях позбавлення волі, тяжкість злочину та обставини його вчинення, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також, з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 відоме місце проживання потерпілих та свідків по кримінальному провадженні, а характер вчиненого злочину свідчить про те, що останній, в свою чергу, перебуваючи на іншому більш м'якому запобіжному заході може здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб та вчиняти нові кримінальні правопорушення в сфері злочинів проти життя та здоров'я людей.
Крім того, останній на даний час офіційно ніде не працює, тобто не має постійного офіційного джерела доходу та позитивного соціального оточення.
Таким чином, наявна сукупність підстав вважати, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового слідства та суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Разом з тим, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 без постійного місця проживання, з його слів відомо, що останній проживає не на постійній основі за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає там тимчасово з дозволу власників.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто неявки до слідчого відділення відділення поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення; постійне місце проживання відсутнє, що свідчить про відсутність соціально стійких зв'язків та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а також те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам слідчий просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, зазначивши що у клопотанні помилкового зазначено про необхідність визначення застави..
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні, щодо задоволення клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12022020030000073 від 10.03.2022, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020030000073 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи 09.03.2022 близько 22:30 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_8 , на ґрунті раптово виниклого конфлікту вчинив побутову сварку із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким випивав спиртні напої.
Під час сварки ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання тяжких наслідків, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс множинні удари кулаками обох рук та ногами в область голови та тулуба ОСОБА_9 , спричинивши останньому, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного хворого №6813, тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, внутрішньочерепного крововиливу, множинних рваних ран та гематом обличчя. Отримання ОСОБА_9 тілесних ушкоджень призвело до тривалої втрати ним свідомості.
09.03.2022 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
10 березня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю с. Ельбан, Амурського району, Хабаровського краю, українцю, громадянину України, неодруженому, з середньою освітою, офіційно непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
З довідки КНП "Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" №01-26/272 від 11.03.2022 слідує, що потерпілий ОСОБА_9 перебуває на стаціонарному лікуванні з 09.03.2022 по даний час, загальний його стан - важкий, стабільний, знаходиться в стані медикаментозної седації.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022020030000073; рапорту про повідомлення по спец. лінії 102 про вчинення злочину від 09.03.2022; протоколу огляду місця події від 10.03.2022; протоколів допитів свідків; виписки з медичної картки про наявність у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень; пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 непрацюючий, неодружений, раніше не судимий, однак підозрюється в чиненні тяжкого злочину.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 23 год. 10 хв. 07 травня 2022 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 07 травня 2022 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя