11.03.2022 Єдиний унікальний номер судової справи: 150/902/14-ц
Номер провадження: 6/150/5/22
11 березня 2022 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Суперсона С.П.
за участі секретаря Дудки А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150/902/14-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором,
На розгляд суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150/902/14-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором.
20 лютого 2018 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 249/К, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зобов'язується передати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» суму фінансування, а ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених договором факторингу. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку та є невід'ємною частиною договору. Відповідно до додатку до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 001-29105-250313 від 25 березня 2013 року.
Враховуючи викладене та з метою виконання рішення суду, заявник вважає за необхідне змінити стягувача за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150/902/14-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
В поданій до суду заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник просив суд провести розгляд справи у його відсутність.
Інші учасники в судове засідання також не з'явилися.
Боржник ОСОБА_1 будучи про час та місце розгляду справи повідомленим шляхом публікації оголошення на вебпорталі судової влади України, в судове засідання повторно за невідомих суду причин не з'явився.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи у відсутність інших учасників суд враховує, що на виконання положень абз. 2 ч. 2 ст. 184 ЦПК України заявником долучено до заяви про заміну стягувача докази направлення такої заяви іншим учасникам справи (боржникам). Відтак, боржники мали можливість заздалегідь ознайомитися з поданою до суду заявою та доводами заявника, що викладені в ній, а також подати до суду відповідні заперечення. Втім, боржники таким правом не скористалися.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на наведене суд вбачає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи на підставі наявних письмових доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні при ній докази дійшов до наступних висновків.
Судові рішення, відповідно до статті 124 Конституції України, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п. 1 частини 1статті 512 ЦК України,кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника,якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною 1 статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (ч.2 ст.55 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.2 ст.442 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України в чинній редакції, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа,виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17 вбачається, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи правонаступника.
Процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Учасниками виконавчого провадження, згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавець, сторони, представники сторін…
Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Частиною 5 статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав та обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах. Такий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 01 березня 2021 року у справі №201/16014/13-ц.
У цій справі, дослідивши додані до заяви матеріали, судом встановлено, що 320 лютого 2018 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 249/К, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зобов'язується передати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» суму фінансування, а ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених договором факторингу. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно додатку та є невід'ємною частиною договору. Відповідно до додатку до договору факторингу, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 001-29105-250313 від 25 березня 2013 року.
З платіжного доручення від 28 лютого 2018 року № 2581087 вбачається проведення оплати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» в сумі 1 586 929,07 грн. за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 249/К.
Поряд із цим, суд констатує, що заявником не додано до заяви належним чином засвідченої копії рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150-902/14-ц, згідно з яким задоволено позовну заяву ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості перевірити, чи вказане рішення суду, на яке посилається заявник, стосується відповідного кредитного договору, тоді як ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи…
Крім того, заявником не зазначено доказів, які б підтверджували те, що заявник здійснив всі належні від нього дії, спрямовані на отримання доказу - належно засвідченої копії рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150/902/14-ц, та не вказано поважності причин неотримання чи перешкод при отриманні, та не долучення до матеріалів справи зазначеного рішення.
Також, до заяви не додано доказів на підтвердження того, що по рішенню суду у справі № 150/902/14-ц стягувачу ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» видано виконавчий лист, або доказів, що виконавчий лист не видавався.
Відтак, суд, перевіривши наявність правонаступництва у матеріальних відносинах, не встановив факту, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» є правонаступником ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за договором факторингу щодо вимог до ОСОБА_1 у цивільній справі № 150/902/14-ц.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання судового рішення, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Такий правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 910/2954/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 910/2954/17 зробив висновок про те, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.
З матеріалів цієї справи суд позбавлений можливості встановити, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання судового рішення у справі № 150/902/14-ц, оскільки суду не надано належно засвідченої копії рішення суду у цій справі із встановленою датою набрання законної сили або копії виконавчого листа, якщо такий видавався, або доказів, що виконавчий лист не видавався, та з яких причин він не отриманий стягувачем протягом такого тривалого строку, а також, відсутні докази про поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, якщо такий строк сплив.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150/902/14-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст. 260, ч. 4 ст. 268, ст. 442 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Чернівецького районного суду Вінницької області у справі № 150/902/14-ц за позовом ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 про заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Ухвала підписана суддею 11 березня 2022 року.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН