"11" березня 2022 р.
Справа №150/102/22
Провадження по справі №3/150/60/22
11 березня 2022 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Могилів - Подільського РВП Головного управління національної поліції України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, -
10.02.2022 року АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_1 ухилилася від покладених на неї обов'язків по вихованню своїх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2014 року народження, ОСОБА_3 , 2016 року народження та ОСОБА_4 , 2019 року народження, що виразилось у тім, що близько 10 години 10.02.2022 поїхала з дому та не виходила на зв'язок.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП - ухилення матері від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, визнає, в скоєному кається, обіцяє в подальшому не допускати такого роду порушень та з відповідальністю ставитись до виконання своїх материнських обов'язків по відношенню до малолітніх дітей.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, приходжу до висновку про наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №771122, складеним 11.02.2022 року старшим інспектором ЯП СП Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Бессарабець А.В.; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.02.2022, відповідно до якого громадянин ОСОБА_5 (співмешканець ОСОБА_1 ) просить прийняти відповідні міри згідно чинного законодавства відносно ОСОБА_1 , яка 10.02.2022 залишила трьох малолітніх дітей без догляду та не повернулася додому; письмовими поясненнями ОСОБА_5 ; письмовими поясненнями ОСОБА_6 (матері ОСОБА_5 ), з яких вбачається, що ОСОБА_1 10.02.2022 залишила дітей і додому не повернулася, її сину ОСОБА_5 треба було іти на роботу, тому трьох малолітніх дітей передав ОСОБА_6 для нагляду.
Таким чином, ОСОБА_1 , як мати, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.
Конституцією України та Сімейним кодексом України визначено, що батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, №2402-III, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (ст.245 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Судом враховується, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При цьому, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, при призначенні покарання, для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, враховую наявність у відповідності до положень ст.34 КУпАП обставини, що пом'якшує відповідальність - щире розкаяння винної, відсутність передбачених статтею 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходжу до висновку про застосування відносно неї адміністративного стягнення в межах санкції статті, якою передбачено відповідальність.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч.2 ст.4 вище зазначеного Закону у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлена - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» від 02.12.2021 року, №1928-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2481 гривні 00 копійок.
Виходячи із положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, приходжу до висновку про стягнення із ОСОБА_1 , на яку накладається адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, судового збору.
На підставі Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI та керуючись ст., ст.184 ч.1, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 496 (чотирьохсот дев'яносто шести) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим, протягом десяти днів з дня її винесення.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати дану справу.
Відповідно до ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у визначений законодавством термін в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до ст.308 ч.2 КУпАП.
Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу, подаються до суду до набрання постанови законної сили.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК