Справа № 202/1116/22
Провадження №2-о/202/55/2022
11 березня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря судового засідання - Калантаєнко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про продовження обмежувального припису,-
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 про продовження обмежувального припису відносно колишнього чоловіка ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог заявниця посилалась на те, що 30.12.2021 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за заявою ОСОБА_3 постановлене рішення у справі №202/8267/21, щодо видачі обмежувального припису, щодо її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Також, заявниця посилається на те, що 08.02.22 року о 17 год. 19 хв. ОСОБА_2 прибув до приміщення місця роботи ОСОБА_1 , наближатись до якого йому заборонено судом, та погрожував їй, за фактом чого, оперуповноваженим поліції в той же день складений протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення. 08.02.2022 року о 19 год. 27 хв. ОСОБА_2 в порушення обмежувального припису направив повідомлення ОСОБА_1 в мессенджері Telegram. Про обізнаність ОСОБА_2 з рішенням про обмежувальний припис свідчить подання ним апеляційної скарги, яка 14.02.22 залишена без руху. Викладені у заяві обставини, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами.
Посилаючись на зазначене, заявниця просить продовжити обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на 3 (три) місяці, та продовжити наступні заходи тимчасового обмеження прав поклавши на нього наступні обов'язки: заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця її проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити наближатися до місця її роботи (КНП "Міська клінічна лікарня №6" ДМР, код ЄДРПОУ 01984441, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.13); заборонити в будь-який спосіб спілкуватися з нею, вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Ухвалою суду від 23.02.2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву згідно якої, просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити та продовжити дію раніше застосованих Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська у справі №202/8267/21 заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 відносно неї, також надала свідоцтво про одруження та копію паспорту із зміненим прізвищем ОСОБА_4 (колишнє ОСОБА_5 ).
Заінтересована особа ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про час і дату судового засідання у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
За змістом ч. 1 ст.350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22.03.2019 року, який було розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2021 року.
Від шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявниця на підтвердження фактів порушення ОСОБА_2 обмежувального припису відносно неї надала до суду копії протоколів про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, копії повідомлень надіслані ОСОБА_2 на адресу заявниці.
Відповідно до статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках , визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами другою, третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Тимчасове обмеження прав кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом, є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства оцінює пропорційність вручання у права і свободи особи, враховуючи, що ці заходи пов'язані із протиправною поведінкою такої особи.
Відповідно, ч. 1 ст. 350-7 ЦПК України, за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Також, про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Отже, суд виходить із наявності встановлених фактів порушення ОСОБА_2 відносно заявниці ОСОБА_1 обмежувального припису, які підтверджуються відповідними доказами.
Таким чином, проводячи аналіз поданих доказів, на підставі встановлених судом обставин, суд вважає, що наявні очевидні ризики повторного заподіяння домашнього насильства ОСОБА_2 відносно колишньої дружини ОСОБА_1 , тому, з метою застосування превентивного засобу - методу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява про продовження обмежувального припису обґрунтована та підлягає задоволенню.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин, щодо погроз насильства зі сторони ОСОБА_2 та вирішити питання профілактичного обліку кривдника ОСОБА_2 на визначений судом строк. Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст.ст. 247; 350-1; 350-5; 350-6; 350-7 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про продовження обмежувального припису - задовольнити.
Продовжити дію обмежувального припису виданого Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська у справі №202/8267/21 відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) строком на 3 (три) місяці.
Продовжити дію раніше застосованих заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , а саме:
- заборонити наближатися на відстань ближче 100 метрів до місця проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_3 ;
- заборонити наближатися до місця роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - КНП "Міська клінічна лікарня №6" ДМР, код ЄДРПОУ 01984441, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.13;
- заборонити в будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення суду про продовження обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про продовження обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про продовження обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.О. Кухтін