Справа № 560/1154/22
09 березня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернулася до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Приписами пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує ненарахування та невиплату їй середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 26.06.2021 по день фактичної виплати 12.10.2021.
З адміністративним позовом позивач звернулася до суду 11.01.2022, що підтверджується відміткою відділення поштового зв'язку. Тобто строк звернення, визначений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем пропущений.
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
До позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пунктів 12-13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Оцінюючи це клопотання позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Проте доказів, які б підтверджували статус позивача як військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, на момент звернення з позовною заявою, позивачем до позовної заяви не додано.
Крім цього, предмет позову не пов'язаний з виконанням військового або службового обов'язків. Спірні правовідносини виникли з приводу невиплати військовою частиною в добровільному порядку передбаченого ст. 117 Кодексу законів про працю України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Тому відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Щодо доводів позивача про те, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій, суд враховує наступне.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позовні вимоги про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій. Оскаржені діяння відповідача зумовлені несвоєчасним розрахунком при звільненні особи з публічної служби та не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
Отже, заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права висловлені у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Суд також враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі) не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ.
Тому за звернення до суду із цим позовом належить сплатити судовий збір.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2022 рік в Україні складає 2481 гривні.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за заявлену позовну вимогу немайнового характеру про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі, який становить 992,40 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Судовий збір слід сплачувати за наступними реквізитами: одержувач коштів - ГУК у Хмел обл/Хмельниц. мтг/22030101, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок - UA888999980313161206084022775, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Перелічені недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено;
- доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду;
- доказів сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя П.М. Майстер