Справа № 420/4064/22
09 березня 2022 року суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив заяви ОСОБА_1 про погашення заборгованої недоотриманої пенсії померлого
До Одеського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, за результатом розгляду якої просить суд:
Визнати противоправною рішення пенсійного фонду про невиплату недоотриманої пенсії згідно з свідоцтвом про спадщину.
Примусити пенсійний фонд повернути ОСОБА_1 суму в розмірі 54217,23 грн.
Звернути судове рішення до виконання.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначає, що після смерті батька, вона звернулась до нотаріуса, з метою одержання свідоцтва про спадщину до якої належить недоотримана пенсія. Нотаріус запросив Головне управління пенсійного фонду в Одеській області про неотриману суму заборгованості. Йому було надано відповідь від Пенсійного фонду, в якій була зазначена сума 131628,14 грн. ОСОБА_1 була не згодна з даною сумою, тому написала листа до пенсійного фонду, на який було надано відповідь, згідно якої сума заборгованості складала 178807,83 грн. Після цього нотаріусом було надано повторний запит до пенсійного фонду, на який йому було надано відповідь, згідно з якою сума заборгованості складає 178807,83 грн. Згідно з цим запитом ОСОБА_1 було видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом, в якому була указана сума заборгованості в розмірі 178 807,83 грн. ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного відділу пенсійного фонду з метою отримання коштів в листопаді 2019 р. В січні 2020 року їй було виплачено згідно з разовим дорученням сума в розмірі 124590,60 грн. Таким чином, недоплачена сума складає 54217,23 грн.
Суддя дослідив заяву ОСОБА_1 та надані документи, вважає, що у відкритті провадження у справі в порядку адміністративного судочинства необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ відповідно до процесуального законодавства України.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Згідно з п.1, п.2, п.7, п. 17 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов'язків, в конкретних правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України, сума заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Суд встановив, що недоотримана пенсія за життя померлого ОСОБА_2 увійшла до складу спадщини після його смерті, у зв'язку із чим ОСОБА_1 у порядку спадкування набула право власності на вказані грошові кошти.
Тобто, спірні правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Одеській області, не пов'язані із діями чи бездіяльністю відповідача, як суб'єкта владних повноважень, щодо призначення, перерахунку, припинення виплати пенсії. У даних спірних правовідносинах відповідач не вчиняє по відношенню до ОСОБА_1 владних управлінських функцій, а відтак спір у даній справі є цивільно-правовим, адже предметом судового розгляду є вимоги про захист права власності на спадкове майно у вигляді пенсійних виплат, які не були виплачені за життя спадкодавцеві.
Відмовляючи у виплаті ОСОБА_1 успадкованих коштів - пенсії померлого батька, а в подальшому виплачуючи успадковані кошти не у повному обсязі, відповідач діяв не як суб'єкт владних повноважень, що реалізує свої владні, управлінські функції, а як суб'єкт, який розпоряджається держаними коштами, спрямованими на виплату пенсій.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суддя робить висновок, що зазначений спір належить до розгляду за правилами цивільного судочинства.
З огляду на вищевикладене, суддя робить висновок, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 21, 170, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в порядку адміністративного судочинства за заявою ОСОБА_1 про погашення заборгованої недоотриманої пенсії померлого.
Роз'яснити, що вказані вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Н.В.Бжассо