справа№380/470/22
10 березня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2021 року, викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2021 № 0400-010308-9/145740 «Щодо рішення по перерахунку ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі відповідач-1) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 7.10.2021 звернувся до відповідача-1 із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу». Стверджує, що на час звернення до відповідача-1 має стаж державної служби - більше 20 років. Однак, було відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» з підстав не зарахування до стажу державної служби відповідного періоду роботи. Вважає такі дії та рішення відповідачів неправомірними та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідач-1 позов не визнав. У письмовому відзиві на позовну заяву вказує, що стаж державної служби позивача є недостатнім для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, а тому вважає, що не було жодних правових підстав для переведення позивача на пенсію державного службовця пенсії згідно з ст.37 закону України від 16.12.1993 «Про державну службу» № 3723-ХІІ, п.10, п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ. У зв'язку з викладеним, просить у позові відмовити.
Відповідач-2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 12.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними доказами у матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач 07.10.2021 звернувся із заявою про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області прийняло рішення, викладене у листі від 05.11.2021 № 0400-010308-9/145740 «Щодо рішення по перерахунку ОСОБА_1 », яким позивачу відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач, вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, звернувся з вказаним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
04.10.1998 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду спеціаліста першої категорії, економіста відділу забезпечення приватизації Управління приватизації майна Львівської міської ради. В той же день я прийняв присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» та безперервно працював на різних посадах у структурних підрозділах Львівської міської ради до дня звільнення 07.05.2015 року .
Таким чином, у структурних підрозділах Львівської міської ради позивач працював 16 років 7 місяців та 3 дні.
05.02.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу моніторингу видатків місцевих бюджетів управління міжбюджетних відносин та моніторингу видатків місцевих бюджетів Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, що відноситься до посад державної служби та працює в казначейській службі дотепер.
Таким чином, станом на 06.07.2021 року позивач мав 5 років 5 місяців та 1 день стажу в органах казначейської служби.
Отже, станом на 06.07.2021 року ОСОБА_1 мав загального трудового стажу 36 років 18 днів (12 років 10 місяців 19 днів стажу в народному господарстві; 1 рік 11 місяців 25 днів служби в армії; 16 років 7 місяців 3 дні у структурних підрозділах Львівської міської ради; 5 років 5 місяців 1 день в органах казначейської служби), не враховуючи навчання в університеті на денній формі навчання, що також враховується як загальний трудовий стаж.
07.10.2021 року позивач звернувся через Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою за призначенням/перерахунком пенсії про переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця.
До заяви були долучалися передбачені законодавством документи: паспорт; диплом Львівського державного університету ім. І. Франка НОМЕР_2 від 26.06.1981; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки № 11-23/21 від 01.10.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідка № 11-23/22 від 01.10.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); трудова книжка.
Вказану заяву з додатками за якимись внутрішніми правилами Пенсійного фонду України було скеровано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, надалі - ГУ ПФ України у Дніпропетровській області.
У відповідь позивач отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надалі - ГУ ПФ України в Львівській області від 30.11.2021 року № 1300-5213-8/108969, у котрому зазначено, що «Відділ обслуговування громадян № 10 (сервісний центр), з урахуванням листа відділу з питань перерахунків пенсії № 4 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 05.11.2021 № 0400-010308-9/145740 надсилає рішення по перерахунку, відповідно до поданої заяви від 7.10.2021.
У листі ГУ ПФ України в Дніпропетровській області від 05.11.2021 № 0400- 010308-9/145740 «Щодо рішення по перерахунку ОСОБА_1 » зазначено, що:
«За результатами проведеного перерахунку згідно заяви від 07.10.2021 № 5836 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_1 ), прийнято рішення, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
Вирішуючи вказаний спір, суд зазначає наступне.
01.05.2016 набув чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно з ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016, відповідно до ст.90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 46 Закону №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Згідно з п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених уст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби.
Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до записів у трудовій книжці 04.10.1998 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду спеціаліста першої категорії, економіста відділу забезпечення приватизації Управління приватизації майна Львівської міської ради. В той же день позивач прийняв присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (ст. 44 трудової книжки) та безперервно працював на різних посадах у структурних підрозділах Львівської міської ради до дня звільнення 07.05.2015 року (ст.ст. 44-57 трудової книжки, ст. ст. 2-3 вкладиша до трудової книжки).
Таким чином, у структурних підрозділах Львівської міської ради ОСОБА_1 працював 16 років 7 місяців та 3 дні.
Відповідно, не включення позивачу до стажу державної служби періоду роботи з 04.07.2001 року по 01.05.2016 року на посадах у відділі забезпечення приватизації Управління приватизації майна Львівської міської ради, загалом 14 років 9 місяців 29 днів, є незаконним.
До стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців для визначення права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723 відповідач зараховував період на посаді начальника відділу майна Управління ресурсів з 04.10.1998 по 03.07.2001, до набрання чинності Законом № 2493 ( 2 роки 8 місяців 29 днів ).
05.02.2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу моніторингу видатків місцевих бюджетів управління міжбюджетних відносин та моніторингу видатків місцевих бюджетів Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, що відноситься до посад державної служби та працює в казначейській службі дотепер. Отже, станом на 06.07.2021 року позивач мав 5 років 5 місяців та 1 день стажу в органах казначейської служби.
Станом на 06.07.2021 року ОСОБА_1 мав загального трудового стажу 36 років 18 днів (12 років 10 місяців 19 днів стажу в народному господарстві; 1 рік 11 місяців 25 днів служби в армії; 16 років 7 місяців 3 дні у структурних підрозділах Львівської міської ради; 5 років 5 місяців 1 день в органах казначейської служби), не враховуючи навчання в університеті на денній формі навчання, що також враховується як загальний трудовий стаж.
Згідно з пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, (тобто за періоди роботи до 01.05.2016 року).
Таким актом чинного на той час законодавства є Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабміну України від 03.05.1994 року №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (втратив чинність 01.05.2016 року), надалі - Порядок 283.
Відповідно до п. 1 Порядку 283 цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; зокрема згідно з додатком Місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР, Обчислювальні центри та машинолічильні станції обласних, Київського та Севастопольського міських статистичних управлінь (посади начальників центрів і станцій, їх заступників, які відповідали за виконання робіт з підготовки та випуску статистичної звітності, керівних працівників і спеціалістів підрозділів підготовки та випуску статистичних матеріалів)
Враховуючи, що позивач станом па час звернення до пенсійного органу із заявою про переведення його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» досягнув пенсійного віку та має необхідний страховий стаж роботи: 22 роки 4 дні стажу державної служби, не враховуючи час військової служби в Збройних Силах (який також відповідно до пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 зараховується до стажу державної служби), тому суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ па підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII|, а тому відмова відповідача у переведенні його на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ є протиправною.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби.
Згідно з п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, станом на 6.07.2021 року позивач досягнув пенсійного віку та має необхідний страховий стаж державної служби.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у позивача були наявні всі умови, які необхідні для призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про держану службу», п. п. 8, 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VII № «Про державну службу».
Оскільки такі вимоги позивачем дотримані, суд вважає, що зазначені періоди роботи відповідно до Порядку № 283 зараховуються до стажу державної служби, тому відмова відповідача у зарахуванні оскаржуваних періодів до державної служби та призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ є протиправною. Доказів, які б спростовували такий висновок суду відповідачем не надано.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відзиву на позов без поважних причин суд кваліфікує як визнання позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України може вийти за межі позовних вимог, та обирає належний спосіб захисту порушеного права
Також, суд зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Суд при прийнятті рішення враховує те, що ОСОБА_1 з 07.07.2019 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », а також те, що позивач просив у заяві від 7.10.2021 року про переведення його з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня звернення із заявою від 7.10.2021.
Виходячи з наведеного, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня звернення із заявою від 7.10.2021.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2021 № 0400-010308-9/145740 «Щодо рішення по перерахунку ОСОБА_1 » та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня звернення із заявою від 7.10.2021.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26,ЄДРПОУ- 21910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26,ЄДРПОУ- 21910427), викладене у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.11.2021 № 0400-010308-9/145740 «Щодо рішення по перерахунку ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві га перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723- XII.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016,м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 код ЄДРПОУ - 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26,ЄДРПОУ- 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Брильовський Р.М.