79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" лютого 2022 р. Справа №921/694/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого - судді Кравчук Н.М.
суддів Кордюк Г.Т.
Плотніцький Б.Д.
секретар судового засідання Гавриляк І.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” за вих..№ 1269 від 18.10.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/3686/21 від 05.11.2021)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2021 (суддя Н.М. Бурда, повний текст складено 08.10.2021)
у справі № 921/694/20
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” (надалі ТзДВ СК “Альфа-Гарант”), м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства “ТЕРНВОЯЖ” (надалі ПП “ТЕРНВОЯЖ”), м. Тернопіль
про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП в сумі 225 875,96 грн.
за участю учасників справи:
від позивача: Борзенкова Ю.М. - адвокат (ордер серії АІ №1039456 від 17.06.2020)
від відповідача: Ленько Р.І. - адвокат (ордер серії ВО №1027814 від 06.12.2021)
ТзДВ СК “Альфа-Гарант” звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП “ТЕРНВОЯЖ” про стягнення матеріальної шкоди, завданої в наслідок ДТП в сумі 225 875,96 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 27.01.2018, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 225 875,96 грн. Позивач вказує на те, що йому перейшло право вимоги до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування збитків, на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2021 у справі № 921/694/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі доказами вини водія відповідача у скоєнні ДТП. Зокрема, відсутні докази притягнення ОСОБА_1 до кримінальної або адміністративної відповідальності. Таким чином, господарський суд не може перебирати на себе функції, притаманні органам досудового розслідування та суду кримінальної чи адміністративної юрисдикції, а тому, за наявності незавершеного кримінального провадження, у рамках господарського процесу суд позбавлений можливості вирішити питання про вину ОСОБА_1 та про відшкодування шкоди, завданої під час ДТП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ТзДВ СК “Альфа-Гарант” подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним усі докази та аргументи, а відтак, винесено рішення з неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що наявність складової правопорушення - протиправної поведінки ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами справи, а саме: даними, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди у с. Микуличин, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на відрізку автодороги державного значення сполученням «Мукачево Львів» від 27.01.2018 та додатком до нього - схемою місця ДТП; наявними у адміністративних матеріалах письмовими поясненнями учасників ДТГІ від 28.01.2018; постанови від 07.09.2020 старшого слідчого СВ Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області майора поліції Юрнюка В. В про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090110000023, у зв'язку із відсутністю в діях водіїв складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 КК України, та іншими матеріалами, наявними у матеріалах судової справи.
В судовому засіданні представник ТзДВ СК “Альфа-Гарант” доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
ПП “ТЕРНВОЯЖ” не скористалося своїм правом, передбаченим ст. 262 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подало, в судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Встановивши обставини справи, вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши представника скаржника, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.
15.09.2017 між ТзОВ “СК “Альфа-Гарант” (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту, що не є предметом застави №06-PR/22-523-01017, відповідно до умов якого, страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані із експлуатацією наземного транспортного засобу “VOLKSWAGEN GOLF”, реєстраційний номер № НОМЕР_1 (надалі застрахований автомобіль).
27.01.2018 у с. Микуличин Яремчанської міської ради відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “VOLKSWAGEN GOLF”, реєстраційний № НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу “Iveco 391E”, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який станом на момент вчинення ДТП був працівником ПП “ТЕРНВОЯЖ”.
19.02.2018 СВ Яремчанського відділення поліції було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України , у звязку з відсутністю у діях водія ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України (а.с. 94-97 т.1). На підставі постанови про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 431103 від 02.04.2018.
З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2018 о 18 год. 20 хв. в с. Микуличин Яремчанської сільської ради на автодорозі Н-09 «Мукачево-Львів», водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом марки «IVECO-391E», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду нього в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів марки «IVECO-391E» та «Volkswagen Golf». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2018 у справі № 607/5744/18 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження в справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП (а.с. 98-99 т.1). Постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2018 у справі № 607/5744/18 винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №431103.
З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля “VOLKSWAGEN GOLF”, реєстраційний номер № НОМЕР_1 у результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення позивача/страховика суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Видута Д.Ю. (свідоцтво № 1220 від 10.12.2010) 04.04.2018 було складено звіт №32-D/40/5 та висновок про вартість майна №32-D/40/5/0318. З останніх вбачається, що вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику майна, застрахований автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер № НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження станом на 14.03.2018. складає - 367 706,34 грн., а також зроблено висновок, що станом на 14.03.2018 ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу складає - 104 976,57 грн.
Угодою про передачу права власності на транспортний засіб (залишки транспортного засобу) №05/04/18 від 05.04.2018 позивач зобов'язався сплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 430 852,53 грн., а останній передати право власності на застрахований автомобіль марки VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачу (а.с. 76-78 т.1).
Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ПП “Тернвояж” - роботодавця водія ОСОБА_1 , з вини якого трапилась ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова група "ТАС" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів №АК/19400043. Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
20.06.2018 ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" надіслало на адресу ПрАТ "Страхова група "ТАС" регресну вимогу №03/1774 (а.с. 85 т.1) про виплату суми страхового відшкодування в порядку регресу, у розмірі ліміту за полісом АК/9400043, у відповідь на яку ПАТ "Страхова група "ТАС" на рахунок позивача було здійснено виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №96967 від 14.09.2018 (а.с.87 т.1).
Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування страхувальнику, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати в сумі 225 875,96 грн. (430 852,53 грн. (фактичні витрати Страховика) - 100 000,00 грн. (виплата страхового відшкодування в порядку регресу ПАТ "Страхова група "ТАС") - 104 976,57 грн. (вартість залишку пошкодженого автомобіля відповідно до висновку про вартість майна №32-D/40/5/0318 складеного 04.04.2018р. = 225 875,96 грн.).
19.10.2018 виконуючим обов'язків керівника Надвірнянської місцевої прокуратури було скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 від 19.02.2018, справу направлено для організації проведення досудового розслідування (а.с. 103 т.1). Також, зі змісту вказаної постанови прокурора слідує, що причиною скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження є неповнота досудового розслідування, а саме: невстановлення слідчим того, які саме вимоги Правил дорожнього руху порушив ОСОБА_1
17.12.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою №03/3558 про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди в сумі 225 875,96 грн (а.с. 88-89 т.1).
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.12.2018 у справі № 607/5744/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2018 відносно ОСОБА_1 скасовано, матеріали даної справи направлено Управлінню патрульної поліції в Тернопільській області для до оформлення (а.с. 100-102 т.1). Вказана постанова обґрунтована тим, що постанова Тернопільського міськрайонного суду від 16.04.2018 винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №431103, який складений на підставі постанови про закриття кримінального провадження, що скасована у зв'язку з неповнотою з'ясування обставин справи.
У відповідь на регресну вимогу про відшкодування завданої шкоди №03/3558, відповідач листом від 11.01.2019 повідомив позивача, що з огляду на те, що постанова про закриття кримінального провадження скасована та направлена для проведення досудового розслідування, яке на даний час триває, а постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.12.2018 постанову Тернопільського міськрайонного суду від 16.04.2018, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом вищевказаної ДТП, скасовано, то відповідно правових підстав для задоволення вимоги не має (а.с. 90 т.1).
07.09.2020 старшим слідчим СВ Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в ІваноФранківській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 від 28.01.2018 у зв'язку з відсутністю діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
На підставі вказаної постанови, 18.09.2020 старшим інспектором відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП УПП в Тернопільській області ДПП складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (а.с. 138 т.1).
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/16191/20 від 08.10.2020 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Також, зі змісту вказаної постанови слідує, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто, порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (а.с. 140-142 т.1).
12.11.2020 перший заступник керівника Надвірнянської місцевої прокуратури скасував постанову старшого слідчого СВ Яремчанського відділення Надвірнянського відділу поліції ГУНП в області від 07.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 і направив дане кримінальне провадження начальнику СВ Яремчанського ВП для продовження досудового розслідування.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17.12.2020 року у справі № 607/16191/20 (а.с. 231-236 т.1) скасовано постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.10.2020, матеріали справи направлено до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП для належного оформлення. Вказана постанова обґрунтована тим, що постанова першої інстанції винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020, який складений на підставі постанови про закриття кримінального провадження, що скасована у зв'язку з неповнотою з'ясування обставин справи і матеріали провадження скеровано для продовження досудового розслідування.
31.12.2020 старшим слідчим СВ Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області втретє винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 від 28.01.2018 року у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України (а.с. 29-33 т.2).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не виплатив в добровільному порядку страхове відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи його тим, що до ТДВ "СК "Альфа-Гарант перейшло право вимоги до Приватного підприємства “ТЕРНВОЯЖ” на підставі ст. ст. 514, 993, 1191 ЦК України.
При винесенні постанови колегія суддів керувалася таким.
Статтями 512, 514 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 в справі №522/11610/15-ц (провадження № 61-13624св18), в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 в справі № 344/9572/16-ц (провадження № 61-17552св18), в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 року в справі справа № 345/4614/16-ц (провадження № 61-31818св18).
Вимогами процесуального законодавства суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Тобто, за відсутності встановлення вини учасників ДТП, яке сталося за взаємодії джерел підвищеної небезпеки, до моменту розгляду в суді справи про відшкодування відповідної шкоди, суд, який розглядає справу, зобов'язаний установити усі вищезазначені обставини ДТП, зокрема винну особу або ступінь вини кожного з учасників ДТП, для правильного застосування статті 1188 Цивільного кодексу України.
З урахуванням зазначених норм чинного ЦК України, для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, в першу чергу необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії. Відтак цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину (така правова позиція викладена в постановіКасаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 16.07.2018 у справі №910/20412/16).
Так, у вказаній постанові колегія суддів зазначила, що суд при розгляді справи, не позбавлений та не обмежений у праві самостійно, в рамках розгляду даного виду спору та при наявності відповідних документальних доказів, встановити наявність /відсутність вини в діях особи.
Відмовляючи в задоволенні позову, суду першої інстанцій виходив з того, що матеріали справи не містять допустимих доказів того, що дорожньо-транспортна пригода 27.01.2018 сталася з вини водія транспортного засобу “Iveco 391E”, реєстраційний № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 . Окрім того, місцевий господарський суд зазначив, що станом на момент винесення рішення триває кримінальне провадження, в рамках якого вирішується питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченогост.286 КК України.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеними висновками місцевого господарського суду з огляду на таке.
Як було зазначено вище, Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2018 у справі № 607/5744/18 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.12.2018 у справі № 607/5744/18 постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.04.2018 відносно ОСОБА_1 скасовано, матеріали даної справи направлено Управлінню патрульної поліції в Тернопільській області для до оформлення. Вказана постанова обґрунтована тим, що постанова Тернопільського міськрайонного суду від 16.04.2018 винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №431103, який складений на підставі постанови про закриття кримінального провадження, що скасована у зв'язку з неповнотою з'ясування обставин справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020, який складений на підставі постанови від 07.09.2020 про закриття кримінального провадження № 12018090110000023, 27.01.2018 о 18 год. 20 хв. в с. Микуличин Яремчанської сільської ради на автодорозі Н-09 «Мукачево-Львів», водій ОСОБА_1 , керуючи автобусом марки «IVECO-391E», не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Golf», під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду нього в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів марки «IVECO-391E» та «Volkswagen Golf». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/16191/20 від 08.10.2020 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Також, зі змісту вказаної постанови слідує, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто, порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.10.2020 провадження в справі № 607/5744/18 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку із наявністю по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення. Вказана постанова обґрунтована тим, що за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 431103, відносно ОСОБА_1 вже було постановлено постанову Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 08.10.2020 про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
12.11.2020 вдруге було скасовано постанову про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 від 07.09.2020.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 17.12.2020 року у справі № 607/16191/20 скасовано постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.10.2020, матеріали справи направлено до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП для належного оформлення. Вказана постанова обґрунтована тим, що постанова першої інстанції винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020, який складений на підставі постанови про закриття кримінального провадження, що скасована у зв'язку з неповнотою з'ясування обставин справи і матеріали провадження скеровано для продовження досудового розслідування.
31.12.2020 старшим слідчим СВ Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області втретє винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
Як вбачається з листа за вих.№3828/108/52 начальника відділення поліції №1 (м.Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області станом на 06.04.2021 постанова слідчого від 31.12.2020 про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 прокурором чи слідчим-суддею не скасовувалася, вказане кримінальне провадження вважається закритим (а.с. 27-27 т.2).
Окрім того, в матеріалах справи відсутня інформація стосовно того, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення постанова слідчого від 31.12.2020 про закриття кримінального провадження № 12018090110000023 була скасована.
З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що доводи місцевого господарського суду про те, що станом на момент винесення рішення триває кримінальне провадження, в рамках якого вирішується питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченогост.286 КК України є хибними.
Не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (така правова позиція викладена в постановіКасаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 16.04.2019 у справі №27/623/18).
Як було зазначено вище, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП була неодноразово встановлена постановами міськрайонного суду від 16.04.2018 у справі № 607/5744/18 та від 20.10.2020 у справі № 607/16191/20. Однак, вказані постанови скасовувалися апеляційним судом на підставі того, що скасовувалися постанови про закриття кримінального провадження № 12018090110000023. А як вбачається з ст.9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення передбачена цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Таким чином, скасування постанов міськрайонного суду носило процесуальний характер.
Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевказаними постановами не припинено провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а лише направлено матеріали справи для належного оформлення в Управління патрульної поліції в Тернопільській області.
Вина громадянина ОСОБА_1 підтверджується також протоколом огляду місця події, схемою місця ДТП, протоком про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017057 від 18.09.2020. Вказані документи також надають можливість переконатись у тому, що зіткнення вказаних вище автомобілів відбулось саме через порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду першої інстанції про відсутність у останнього можливості встановити винну особу у вказаній ДТП, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що дозволяють встановити дані обставини.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як було зазначено вище, з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля “VOLKSWAGEN GOLF”, реєстраційний номер № НОМЕР_1 у результаті його пошкодження при ДТП, на замовлення позивача/страховика суб'єктом оціночної діяльності - ФОП Видута Д.Ю. (свідоцтво № 1220 від 10.12.2010) 04.04.2018 було складено звіт №32-D/40/5 та висновок про вартість майна №32-D/40/5/0318. З останніх вбачається, що вартість матеріального збитку без врахування втрати товарної вартості, заподіяного власнику майна, застрахований автомобіль VOLKSWAGEN GOLF, реєстраційний номер № НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження станом на 14.03.2018 складає - 367 706,34 грн., а також зроблено висновок, що станом на 14.03.2018 ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу складає - 104 976,57 грн.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснивши виплату страхового відшкодування страхувальнику, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати в сумі 225 875,96 грн. (430 852,53 грн. (фактичні витрати Страховика) - 100 000,00 грн. (виплата страхового відшкодування в порядку регресу ПАТ "Страхова група "ТАС") - 104 976,57 грн. (вартість залишку пошкодженого автомобіля відповідно до висновку про вартість майна №32-D/40/5/0318 складеного 04.04.2018 = 225 875,96 грн.).
У ч.2 ст. 86 ГПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Водночас, частини 1,3,4 ст. 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги про стягнення 225 875,96 грн. матеріальної шкоди, завданої в наслідок ДТП є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, в свою чергу відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають до задоволення.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд не повно дослідив матеріали справи, дав невірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Керуючись, ст.ст. 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ТзДВ СК “Альфа-Гарант” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2021 у справі № 921/694/20 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства “ТЕРНВОЯЖ” на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” 225 875,96 грн матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.
3. Стягнути з Приватного підприємства “ТЕРНВОЯЖ” на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” 3388,14 грн судового збору за подання позовної заяви.
4. Стягнути з Приватного підприємства “ТЕРНВОЯЖ” на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія “Альфа-Гарант” 5082,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Тернопільської області видати відповідні накази на виконання цієї постанови.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
7. Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.Т. Кордюк
Б.Д. Плотніцький