Справа № 504/3240/21
Номер провадження 2-а/504/35/22
22.02.2022смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Вінської Н.В.,
при секретарі Коцар А.М.,
за участі ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування.. Адміністративний позов обґрунтовано наступним 31 серпня 2021 року інспектором роти 4 батальйону 2, УПП в Одеський області Департаменту Патрульної поліції, старшим лейтенантом поліції Куркон Олександр Георгійовичем, було винесено постанову серія БАБ №121168 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 850 гривень. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 рухаючись за кермом автомобіля у м. Одесса по вул. Паустовського 14, не виконав вимоги ч. 6 ст. 121 КУпАП та здійснював рух транспортним засобом з не освітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР України. Із вказаною постановою позивач не погоджується та не вважає себе винним у скоєні даного правопорушення, стверджуючи, що номерний знак був освітлений.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 10 вересня 2021 року відкрито провадження в справі.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав подану ним позовну заяву просив її задовольнити.
Відповідач Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надав до суду відзив, яким заперечував проти задоволення позову посилаючись на наступні обставини. 31.08.2021 року інспектором Курканом О.С. під час патрулювання інспекторами було виявлено водія гр. ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Hyundai Tucson, номерний знак НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пори доби, тим саме водій порушив п. 2.9. в) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП. Факт вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом працівників поліції. Інспектором Курканом О..С. під час розгляду справи гр. ОСОБА_1 було роз'яснено суть правопорушення, ознайомлено з матеріалами справи, також було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, даний факт підтверджується відеозаписом (відеозапис додається). Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 121168 від 31.08.2021 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395. Крім того, на відеозаписі № 01294@2021090102174010 зафіксовано як гр. ОСОБА_1 погоджується з вчиненим ним адміністративним правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом учасників справи, а згідно із ст. 205 ч. 3 п. 2 КАС України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі БАБ №121168 від 121168 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 126 КУпАП.
Судом досліджено надані відповідачем відеозаписи з нагрудної камери інспектора «01294@2021090102174010», «01294@2021090102015810» на яких зафіксовано спілкування поліцейських з позивачем.
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини, з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Будь-яких доказів, які б спростували твердження позивача та підтверджували правомірність винесеної постанови, відповідачем не надані, на наданих до суду відеозаписах не зафіксовано факт керування позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пори доби, визнання ним своєї вини, на яке посилається відповідач у відзиві спростовується самим фактом подання позовної заяви.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається положеннями норм глави 22 КУпАП.
Постановою Верховного Суду від 14.02.18 по справі № 536/583/17 зроблено висновок, що у справах про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху застосовується процедура скороченого провадження, коли фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюєтьсья безпосередньо на місці його вчинення.
Суд вважає необхідним звернути увагу, що процедура скороченого провадження не виключає необхідності дотримання вимог законодавства, які за своєю суттю розуміються як гарантія забезпечення права особи на захист, направлені на виконання функцій адміністративного провадження з повного та об'єктивного встановлення обставин по справі.
Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За положеннями ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№ 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Разом з тим суд не приймає надані відповідачем відеозаписи на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, оскільки він не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії БАБ №121168 від 31 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на такий технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, що нівелює доказове значення наданих відповідачем відеозаписів.
Аналогічна правова позиція з приводу відсутності посилання в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, неодноразово наводилась Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 року по справі № З37/3389/16-а, від 15.11.2018 року по справі № 524/7184/16-а та від 13.02.2020 року по справі №524/9716/16-а.
Приймаючи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення, що виражене у фірмі винесеної постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем не надано достатньо доказів, які підтверджують правомірність такого рішення, суд, керуючись принципом необхідності доведення з боку відповідача, вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France). Втім, для того, щоб розуміти, що презумпція невинуватості має бути у цьому випадку застосована, ґрунтовних знань чинного законодавства не потрібно - достатньо володіти необхідним почуттям справедливості, яке, поза сумнівом, повинне бути властиве професійному судді.
Оскільки доказів відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 5, 19-21, 72-76, 242, 244, 245, 286 КАС України, ст.ст. 122, 247, 251, 279, 280, 283-284 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №121168 від 31 серпня 2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.б ст. 121 КУпАП скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Вінська Н. В.