15 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/9151/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. (суддя Турлакова Н.В.) в адміністративній справі №160/9151/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» звернулося до суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.05.2021 № 000122/32-00-07-01-03-32 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 390 349,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість висновку контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими накладними, прибутковими ордерами, податковими накладними, виписками з банківських рахунків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує, що суд першої інстанції всупереч нормам права та правовим висновкам Верховного Суду дійшов помилкового висновку щодо підтвердження реальності господарських відносин між позивачем та контрагентами.
У письмовому відзиві позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, представника позивача просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції безз змін, як законне та обгрунтоване.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.03.2021 по 16.04.2021, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу № 109 від 24.03.2021 Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та направлень на перевірку № 111/32-00-07-01-02-25 від 25.03.2021, № 112/32-00-07-01-02-25 від 25.03.2021, посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» з питань законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року(вх.№9030326119 від 19.02.2021). За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Офісом великих платників податків Державної податкової служби складено акт № 312/32-00-07-01-03-27/05393056 від 23.04.2021, на підставі якого контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.05.2021 № 000122/32-00-07-01-03-32 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 390 349,00грн., яке є предметом спору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідачем не доведена наявність порушення позивачем податкового законодавства.
Податковою перевіркою встановлено наступні порушення ПрАТ «Дніпровський металургійний завод»: - пп. “а” п. 198.1 ст. 198, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1-2 п. 198.3, з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту у січні 2021 року на 390 349 грн., що призвело до порушення п. 200.1, абз. “в” п. 200.4 ст. 200 розділу V ПК України, в частині завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 390 349 грн.
Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Згідно абзацу 2 пункту 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно абзацу 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На переконання скаржника, порушення сталися внаслідок не підтвердження реальності взаємовідносин позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ ВКФ «НАЙС», ТОВ «МЕГАРОСТ», ТОВ «БІТ-ОІЛ».
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції ретельно досліджені первинні документи, складені на виконання умов договорів, укладених позивачем із зазначеними контрагенами. Судом також аргументовано відхилені доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення контрагентами позивача реальної господарської діяльності, наявності кримінальних проваджень, відсутності джерела походження товару.
Суд першої інстанції врахував правові висновки Верховного Суду, сформульовані у численних постановах із посиланням на конкретні справи.
Скаржник наполягає на правовому висновку Верховного Суду у справі №804/4434/15, відповідно до якого правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. При цьому, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву. Однак, суд першої інстанції проаналізував ці доводи та надав оцінку усім доказам.
Скаржник вказував на відсутність у ТОВ ВКФ «НАЙС» у власності гідротехнічних споруд, що виключає можливість здійснення ним господарської діяльності. Доводи скпжника спростовані позивачем шляхом надання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого ТОВ ВКФ «НАЙС» є власником гідротехнічної споруди № 1 по вул. Набережна Заводська, 56Д у м. Дніпрі.
Судом першої інстанції також досліджені первинні документи, укладені на виконання договору № 352/2019 від 21.01.2019, відповідно до якого ТОВ «МЕГАРОСТ» в період січень 2021 року було здійснено поставку товару (олива М14В2), та договору постачання вугільної продукції № 2111-19 від 21.11.2019 з ТОВ «БІТ-ОІЛ».
Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що контролюючим органом не було зупинено реєстрацію податкових накладних, виписаних в межах вказаних договорів, що свідчить про відсутність будь-яких сумнівів у реальному характері господарських операцій.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 р. в адміністративній справі №160/9151/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 лютого 2022 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук