10 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/14367/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №160/14367/21
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.08.2021р. ОСОБА_1 звернувся за допомогою поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-7/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2021р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/14367/21 та справа призначена до розгляду у спрощеному провадженні /а.с. 50/.
Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просив :
- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди навчання в Професійно - технічному училищі №37 з 01.09.1985р. по 10.06.1989р. та періоди проходження строкової служби в рядах радянською армії з 15.06.1989р. по 07.06.1991р.;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 20.04.2021р. щодо перерахування пенсії з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення у престижності шахтарської праці», у розмірі 80% заробітної плати шахтаря, але не менше ніж три прожиткові мінімуми для осіб, о втратили працездатність, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періоду навчання в Професійно - технічному училищі №37 з 01.09.1985р. по 10.06.1989р. та періоди проходження строкової служби в рядах радянською армії з 15.06.1989р. по 07.06.1991р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №160/14367/21 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено (Суддя Горбалінський В.В.)/а.с. 87-89/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №160/14367/21 /а.с. 92-94/, з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Панченко О.М., Чередниченко В.Є. /а.с. 99/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №160/14367/21 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/14367/21 /а.с. 39/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 22.12.2021р. /а.с. 102/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021р. у справі №160/14367/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №160/14367/21 та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 08.02.2022р. /а.с. 103/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі /а.с. 92-94/ на те, що він не погоджується з рішенням суду першої інстанції від 19.10.2021р., оскільки судом під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, тому вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, просив суд рішення суду від 19.10.2021р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач у справі, з 02.08.2020р. перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
12.03.2021р. позивач звернувся до відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання та перебування на строковій військовій службі.
Листом №9136-7966/Р-01/В-0400/21 від 26.03.2021р. відділ перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомив позивач, про те, що ним для призначення пенсії надано диплом про навчання в середньому професійно-технічному училищі №37 за професією «Електрослюсар черговий та по ремонту обладнання», але не зазначено, що дана професія є підземною, цей період не заховано до пільгового стажу. Для зарахування вказаного періоду навчання до довідці №35-ОД від 20.01.2021р. рекомендовано звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою /а.с. 40/.
20.04.2021р. позивач звернувся з заявою до відділу перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області , в якій просив, здійснити зарахування до пільгового стажу період навчання (з 01.09.1985р. по 10.06.1989р.) в професійно-технічному училищі №37 за професією «Електрослюсар черговий та по ремонту обладнання» та провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням періоду навчання (з 01.09.1985р. по 10.06.1989р.) в професійно-технічному училищі №37 за професією «Електрослюсар черговий та по ремонту обладнання» /а.с. 41/.
Листом №13812-7874/Р-01/5-0400/21 від 24.04.2021р. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області управління пенсійного забезпечення відділ методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства, повідомив позивача, про відсутність підстав для зарахуванні до пільгового стажу період навчання з 01.09.1985р. по 10.06.1989р. /а.с. 42/.
І саме це рішення відповідача про відмову у зарахуванні періоду навчання , а також не зарахування часу проходження строкової військової служби до пільгового стажу призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, обумовила звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.
Спірні відносини, що виникли між сторонами у справі врегульовано положеннями Конституції України, нормами Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог щодо дії цих законів у часі.
Відповідно до ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1-2 Порядку передбачено, що підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства, свідчить про те, що основним документом який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. (далі - Порядок № 22-1).
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та подав на підтвердження стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, разом із заявою, копію трудової книжки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії /а.с. 15-18/
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.08.1991р., ОСОБА_1 :
- з 01.09.1985р. по 10.06.1989р. навчався в ПТУ №37 м. Кривий ріг;
- з 15.06.1989р. по 10.06.1991р. проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії;
- з 19.08.1991р. позивача було вперше прийнято на роботу.
Щодо позовних вимог стосовно того що відповідачем було залишено поза увагою час навчання позивача у закладі професійної (професійно-технічної) освіти з 01.09.1985р. по 10.06.1989р. та період проходження строкової служби в Радянської Армії з 15.06.1989р. по 10.06.1991р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач після закінчення навчання у червні 1989р. був призваний на строкову службу і за набутою спеціальністю не працював, а тому відповідачем обґрунтовано період навчання не зараховано до пільгового стажу.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у редакції ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно абзацу 2 п.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки позивач до призову на строкову службу не працював за спеціальністю, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах, то відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у зарахуванні.
Обґрунтування позивачем вимог апеляційної скарги висновками постанови Верховного Суду у справі №127/1762/17 не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки обставини цієї справи не є тотожними обставинам справи, яка переглядається апеляційним адміністративним судом, оскільки відповідно до матеріалів справи №127/1762/17 позивач між навчанням у професійно-технічному училищі та строковою службою працював за спеціальністю, яка надає право на пенсію на пільгових умовах.
Приймаючи до уваги вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та ухвалено законне рішення і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 19.10.2021р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника апеляційної скарги з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2021р. у справі №160/14367/21- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Повний текст виготовлено - 10.02.2022р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя В.Є. Чередниченко
суддя О.М. Панченко