17.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9572/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2021 (повний текст ухвали складено та підписано - 04.01.2022, суддя Первушин Ю.Ю.) у справі
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Інкортраст", Київська область, Бориспільський район, село Щасливе,
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро", Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Новопокровка,
про визнання банкрутом
І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2021 у даній справі відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро". Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" в розмірі 22 700,00 грн судового збору (1 черга), 58500,00 грн суми авансування винагороди арбітражному керуючому (1 черга), 19 431 554,45 грн суми основного боргу (4 черга). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича. Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Шистопалу Петру Миколайовичу. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" та власникам майна товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро". Зобов'язано розпорядника майна арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича та боржника вчинити певні дії.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи
2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро", не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Аргументуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає про відсутність заборгованості перед кредитором та наявність спору про право.
За твердженням боржника розмір заявленої ініціюючим кредитором заборгованості не відповідає фактичним обставинам та реальним господарським відносинам між сторонами договору поставки. Наявні у справі докази підтверджують повну оплату скаржником вартості поставленого товару за договором поставки (шляхом перерахування грошових коштів - 12 358 326,48 грн; шляхом видачі векселю серії АА №2419647 від 23.11.2020 на суму 9 702 432,00 грн; шляхом видачі векселю серії АА №1962361 від 03.12.2020 на суму 9 729 122,45 грн).
Спростування боржником заявленого розміру заборгованості прямо визначає наявність спору про право, оскільки наявні заперечення скаржника щодо заявленого розміру заборгованості; наявні докази, що свідчать про сплату вартості поставленого товару; наявні неоднозначності щодо суті (предмета) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості.
2.2 Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна боржника просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції арбітражний керуючий вказує, що усі твердження боржника про сплату заборгованості перед ТОВ "Інкотраст" за договором поставки від 02.08.2019 простими векселями є сумнівними, оскільки наявність даних векселів не підтверджується бухгалтерським обліком ТОВ "КСГ "Дніпро" станом на 31.12.2020, 31.03.2021, 30.06.2021, 30.09.2021.
У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу арбітражний керуючий зазначає, що отримані роз'яснення ТОВ "КСГ "Дніпро" з приводу підстав обліку векселю серії АА №2419647 від 23.11.2020 та векселю серії АА №1962361 від 03.12.2020 в рядку 1515 "Інші довгострокові зобов'язання" розділу ІІ "Довгострокові зобов'язання і забезпечення" балансу (звіт про фінансовий стан) ТОВ "КСГ "Дніпро" є обґрунтованими та такими, що знаходять своє підтвердження в приведених нормах права і в доданих до заперечень доказах.
У зв'язку із зазначеним, розпорядник майна визнає апеляційну скаргу та вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" подано заяву про визнання апеляційної скарги, в якій кредитор зазначає, що на момент винесення оскаржуваної ухвали боргових зобов'язань ТОВ "КСГ "Дніпро" за договором поставки №020819 від 02.08.2019 не існувало. Так, за результатами перевірки бухгалтерської документації ТОВ "Інкортраст" було виявлено, що ТОВ "КСГ "Дніпро" у 2019-2020 роках було забезпечено повне погашення боргу за договором поставки №020819 від 02.08.2019, з яких частину погашено шляхом перерахування грошових коштів, а частину шляхом видачі векселю серії АА №2419647 від 23.11.2020 та векселю серії АА №1962361 від 03.12.2020.
ІІІ. Апеляційне провадження
3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області; призначено справу до розгляду на 17.02.2022 на 11 годин 30 хвилин.
Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 16.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Мороза В.Ф.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Коваль Л.А.
17.02.2022 у судове засідання з'явилися представники ініціюючого кредитора та боржника, які надали відповідні пояснення.
Арбітражний керуючий Шистопал П.М. наданим йому процесуальним правом не скористався та не забезпечив у судове засідання явку повноважного представника, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Колегія суддів вважає, що неявка розпорядника майна боржника не перешкоджає розгляду справи.
17.02.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро".
Вказана заява обґрунтована посиланням на те, що 02.08.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" (надалі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "КСГ Дніпро" (надалі - покупець) укладено договір поставки №020819.
У відповідності до пункту 1.1. договору кредитор зобов'язується поставити і передати у власність боржнику, а боржник - прийняти й оплатити товар, а саме добрива, у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що с невід'ємними частинами даного договору.
За умовами 2.1. договору асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються на підставі видаткової накладної кредитора, погодженої боржником.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що моментом здійснення поставки товарів кредитору є їх отримання боржником з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).
Пунктом 4.3. договору визначено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до боржника в момент підписання відповідальною особою кредитора видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що розрахунки за поставлений кредитором товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.
Відповідно до пункту 5.4. договору днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий рахунок кредитора.
На виконання зобов'язань по договору постачальником передано, а покупцем прийнято товар за видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, у період з 16 серпня 2019 року по 13 вересня 2019 року на загальну суму 31 789 880, 93 грн з урахуванням ПДВ, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
За твердженням кредитора, боржником здійснено часткову оплату отриманого товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" в сумі 2 065 676, 40 грн, з урахуванням ПДВ. Таким чином, станом на день подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару повністю не виконав, у зв'язку з чим заборгованість на користь кредитора становить 29 724 204, 53 грн.
Ухвалою господарського суду від 17.12.2021 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" прийнято до розгляду в підготовчому засіданні, 28.12.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство просить суд відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство та вказує на те, що вимоги є необґрунтованими, оскільки ТОВ КСГ "Дніпро" у повному обсязі виконало свої зобов'язання з оплати вартості поставлених ТОВ "Інкортраст" за Договором від 02.08.2019 №020819 добрив, сплативши вартість товару грошовими коштами на суму 12 358 326,48 грн та видавши кредитору в рахунок оплати векселі на суму 19 431 554, 45 грн.
У доповненні до відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник повідомив, що між ТОВ "Інкортраст" та ТОВ "КСГ "Дніпро" здійснено звірку розрахунків, про що підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відсутня.
3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі
Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною першою ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Верховний Суд у постанові від 13 серпня 2020 року у справі № 910/4658/20 зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (статті 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено: неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Відповідно до частин другої та третьої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положеннями частини 3 даної статті встановлено, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Частинами 1, 2 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити відомості, передбачені частиною 1 статті 34 Кодексу, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
При цьому, наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та крзаявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Суд зауважує, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.
Матеріали справи свідчать про те, що боржник заперечував проти наявності заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю "Інкортраст" в розмірі 29 724 204,53 грн, оскільки ТОВ "КСГ "Дніпро" здійснило оплату за поставлений товар, сплативши його вартість грошовими коштами на суму 12 358 326,48 грн, а також видано: простий вексель від 23.11.2020 серія та номер векселя за бланком АА №241947 на суму 9 702 432,00 грн та простий вексель від 03.12.2020 серія та номер векселя за бланком АА №1962361 на суму 9729122,45 грн.
23.11.2020 та 03.12.2020 між сторонами підписані акти про вексельний платіж, за якими загальна вартість векселів, що передаються 9 702 432,00 грн та 9 729 122,45 грн відповідно.
Отже грошові вимоги ініціюючого кредитора носять спірний характер, оскільки відносно цих вимог відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником.
Колегія суддів за відсутності заперечень учасників справи приймає до уваги надані скаржником до апеляційної скарги додаткові докази.
Апеляційний господарський суд, виходячи з аналізу положень статей 4, 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" звертає увагу, що простий вексель можна використати лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. При цьому, зазначений закон не визначає наслідків недійсності векселів, виданих з порушенням вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", а також про перевагу в застосуванні спеціальних положень статей 75,77 Уніфікованого закону, як міжнародного договору, ратифікованого Україною. Зобов'язання за векселем є дійсними, якщо його складено з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що простий вексель від 23.11.2020 серія та номер векселя за бланком АА №241947 та простий вексель від 03.12.2020 серія та номер векселя за бланком АА №1962361 складі з дотриманням вимог статей 75, 77 Уніфікованого закону та статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
Матеріали справи не містять доказів визнання вказаних векселів недійсними, отже зобов'язання за цими векселями є дійсними.
Приймаючи до уваги наявність заперечень ТОВ "КСГ "Дніпро" щодо грошових вимог (безспірність яких не підтверджується судовим рішенням) ініціюючого кредитора, колегія суддів приходить до висновку про наявність спору про право, що виключає можливість відкриття провадження у справі про банкрутство.
За таких обставин, місцевий господарський суд неправильно застосував до спірних правовідносин приписи ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Апеляційний господарський суд також наголошує, що відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку, після усунення відповідних обставин, зокрема вирішення судом спору про право в позовному провадженні.
4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування цієї ухвали та прийняття нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Керуючись ст.ст.269,275,277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2021 у справі №904/9572/21 скасувати.
Провадження у справі №904/9572/21 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ "Дніпро" закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку
Постанова складена у повному обсязі 06.03.2022
Головуючий В.О.Кузнецов
Судді А.Є.Чередко
Л.А.Коваль