02 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12575/21 пров. № А/857/22717/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Хобор Р.Б. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними щодо нарахування індексації грошового забезпечення із врахуванням базового місяця, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Костецький Н.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 09.11.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 09.11.2021р.),-
19.07.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) представник адвокат Каверін С.М., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням лютого 2014 року та серпня 2017 року як базових місяців;
зобов'язати Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця; виплату здійснити із урахування виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 01.08.2019р. з урахування абз.3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
зобов'язати Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 01.08.2019р., з урахування абз.3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виплату здійснити із урахування виплачених сум (а.с.1-15).
Розгляд справи проведено судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.103 і на звороті).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021р. заявлений позов задоволено;
визнано протиправними дії Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням лютого 2014 року та серпня 2017 року як базових місяців;
зобов'язано Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як базового місяця; виплату здійснити з урахуванням виплачених сум;
визнано протиправною бездіяльність Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 01.08.2019р., з урахуванням абз.3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;
зобов'язано Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по 01.08.2019р. з урахуванням абз.3, 4, 6 п.5 Порядку № 1078, виходячи з суми індексації у березні 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу і розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; виплату здійснити із урахуванням виплачених сум (а.с.155-159).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.163-165).
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, а тому суд першої інстанції повинен був залишити її без розгляду.
При цьому зазначає, що усі виплати у Центрі провадяться на підставі наказів начальника Центру, які позивач, як заступник начальника Центру, погоджував та не оскаржував.
Вимоги позивача про нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не підлягають задоволенню, оскільки згідно первинних бухгалтерських документів позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення.
Постановою КМ України № 1013 від 09.12.2015р. не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015р., але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Відповідно до норм Порядку № 1078, в редакції, що діяла до грудня 2015 року, «базовим» місяцем вважався місяць, в якому відбулося, зокрема, зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок будь-яких постійних складових зарплати чи грошового забезпечення)
Відтак, для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078, як базовий місяць (місяць підвищення) враховується січень 2016 року, що передбачено абз.2 п.3 постанови КМ України № 1013.
З моменту набрання чинності п.5 Порядку № 1078 в редакції постанови № 103 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01.03.2018р., коли набрала чинності постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», березень 2018 року є місяцем підвищення доходу, тобто є базовим місяцем.
Зазначає, що 13.05.2021р. Львівським військово-медичним клінічним центром (клінічним госпіталем) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на картковий рахунок позивача зараховано кошти, в якості виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по березень 2016 року, травень 2016 року - серпень 2019 року, базовий місяць - лютий 2014 року.
Щодо вимог позивача за період з березня 2018 року по 01.08.2019р. апелянт зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з квітня 2018 року.
Представником позивача адвокатом Каверіним С.М. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, дійшовши висновку що підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця (а.с.197-202).
Також в обґрунтування вимог позивача його представником скеровано додаткові пояснення з посиланням на правову позицію Верховного Суду (а.с.214-215).
Львівський військово-медичного клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) скерував відповідь на відзив позивача, в якій зазначив, що з 01.12.2015р. для проведення індексації необхідно встановити місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не складових заробітної плати (грошового забезпечення). Також в обґрунтування своїх доводів зазначає ті аргументи, які зазначено в апеляційній скарзі та вказує, що суд першої інстанції не дослідив усіх обставин справи, порядку нарахування та виплати індексації до грудня 2015 року та після грудня 2015 року, суми грошового доходу позивача, помилково взяв до уваги індекс інфляцій, а не поріг індексації. При цьому наголошує, що згідно з архівними відомостями позивача ОСОБА_1 грошовий дохід у лютому становив 15263 грн. 95 коп., а у березні 2018 року - 16162 грн. 82 коп. (а.с.219-224).
У запереченні на відповідь на відзив адвокат Каверін А.В. наголошує, що попри твердження відповідача позивач просить застосувати Порядок № 1078 з часу набрання чинності постанови КМ України № 1013 до правовідносин за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р.
Звертає увагу на те, що наведені відповідачем дані щодо підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року на суму 898,87 грн. не відповідають дійсності, оскільки у картці грошового забезпечення допущено помилку в сумі компенсації податку та, як наслідок, невірно зазначено суму до видачі (зазначає відповідний розрахунок). Вказані обставини підтверджуються випискою по картковому рахунку позивача.
Зазначаючи, що грошове забезпечення ОСОБА_1 у березні 2018 року становило 16162 грн. 82 коп., відповідач не переконався у достовірності облікових даних, які вказані в особистій картці грошового забезпечення позивача (а.с.227-228).
Відповідач Львівський військово-медичного клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) у своїх запереченнях просить додаткові пояснення представника позивача залишити без розгляду, оскільки він не звертався до суду із заявою (клопотанням) щодо отримання дозволу подати до суду додаткові пояснення (а.с.232-233).
Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України.
Згідно наказу начальника Західного регіонального управління (І категорія) Державної прикордонної служби України № 312-ОС від 15.07.2019р. підполковник ОСОБА_1 , заступник начальника центру - начальник відділу персоналу, звільнений з військової служби на підставі пп.«а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с.20).
На адвокатські запити Львівський військово-медичного клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) листом № 11/792 від 11.05.2021р. повідомив про те, що відповідно до отриманих даних від органів охорони кордону розмір невиплаченої індексації грошового забезпечення підполковнику запасу ОСОБА_1 становить 25857 грн. 69 коп., а саме: за період проходження служби в Мукачівському прикордонному загоні (січень 2015 року - березень 2016 року) - 3732 грн. 15 коп., базовий місяць для обрахунку - лютий 2014 року; за період проходження служби в Західному регіональному управлінні (січень 2016 року)- 1050 грн. 04 коп., базовий місяць для обрахунку - лютий 2014 року; за період проходження служби в ВМКЦ м.Львів (травень 2016 року - серпень 2019 року) - 21075 грн. 50 коп., місяць обрахунку індексації наростаючим підсумком проводиться за період травень 2016 року - липень 2017 року = лютий 2014 року; серпень 2017 року - лютий 2018 року = серпень 2017 року (проведення індексації здійснюється з наступного за місяцем підвищення посадового окладу); місяць обрахунку індексації наростаючим підсумком проводиться період березень 2018 року - серпень 2019 року = березень 2018 року (проведення індексації здійснюється з наступного за місяцем підвищення посадового окладу). Індексація грошового забезпечення відповідно п.6 ст.5 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення» (із змінами) та п.6 постанови КМ України № 1078 від 17.07.2003р. «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Виплата індексації грошового забезпечення підполковнику запасу ОСОБА_1 буде здійснена з проведенням відповідних відрахувань згідно законодавства при надходженні цільового фінансування в стислі терміни (а.с.59).
13.05.2021р. на картковий рахунок позивача зараховано кошти в розмірі 25469 грн. 82 коп. в якості виплати індексації грошового забезпечення (а.с.60).
На адвокатський запит представника позивача від 22.06.2021р. щодо розрахунку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) ДПС України листом № 11/1220 від 02.07.2021р. повідомив про те, що нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення Львівським військово-медичним клінічним центром (клінічним госпіталем) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) за період з липня 2015 року по серпень 2019 року проведено на підставі довідок Мукачівського прикордонного загону та Західного регіонального управління, із зазначенням базових місяців (лютий 2014 року, серпень 2017 року, березень 2018 року); нарахування індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року здійснювалось відповідно до постанови КМ України № 1078 від 17.07.2003р.; індексація грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року нараховувалась згідно вище вказаної постанови. В даному періоді змінено базовий місяць з лютого 2014 року на серпень 2017 року у зв'язку збільшенням посадового окладу.
За період з березня 2018 року, у зв'язку із збільшенням з березня 2018 року посадових окладів за посадами військовослужбовців відповідно до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р., для всіх військовослужбовців встановлюється базовий місяць березень 2018 року, і тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з квітня 2018 року. Враховуючи наведене та наявний базовий місяць березень 2018 року, індексація позивачу належить тільки з грудня 2018 року, тому що в грудні 2018 році було перевищено граничний рівень інфляції в розмірі 3 %, починаючи з базового місяця березня 2018 року.
В лютому 2018 року ОСОБА_1 було нараховано грошове забезпечення в сумі 15496 грн. 40 коп., в тому числі щомісячна додаткова винагорода за січень в сумі 5811 грн. 15 коп., яка для розрахунку збільшення грошового забезпечення з лютого на березень 2018 року не бралась. В березні 2018 року було нарахована грошове забезпечення в сумі 15545 грн. 95 коп., та щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий 2018 року в розмірі 1 % в сумі 96 грн. 05 коп. Виходячи з вищенаведеного, збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року відносно лютого 2018 року (без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди за січень та лютий 2018 року), становить 5764 грн. 65 коп., що перевищує фіксовану суму індексації.
Також у листі зазначено, що у Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) відсутні правові підстави для виплати фіксованої суми індексації з березня 2018 року (а.с.63-64).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р. у зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України № 90 від 01.03.2018р. «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Відтак, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
У подальшому, після прийняття постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01.03.2018р.), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Отже, у межах спірних відносин саме січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
Відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р., проте таке нарахування і виплата здійсненні не у належний спосіб.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.
Предметом спору у цій справі є право позивача ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за період з травня 2016 року по лютий 2018 року та з березня 2018 року по 01.08.2019р., правомірність проведених виплат індексації, а також відсутність нарахування і виплати індексації, що також мали місце у спірний період.
При цьому, ключовим питанням є правильність визначення відповідачем базових місяців для нарахування сум індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 вказаного Закону).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 вказаного Закону).
Згідно з ст.5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 наведеного Порядку).
Згідно з п.6 цього Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
В рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013р. у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі аналізу наведених положень законодавства суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005р., заява № 63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отож Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Твердження заявника про те, що проведення індексації грошових доходів здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки ч.6 ст.5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», на яку посилається відповідач, не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
Із врахуванням наведеного, доводи апелянта про те, що у спірний період кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно, не можуть вважатися вірними.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Також колегія суддів звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
В частині правильності обчислення належної позивачу індексації колегія суддів враховує наступне.
Як слідує з долучених до матеріалів справи документів (листи № 11/664 від 16.04.2021р., № 11/792 від 11.05.2021р. - а.с.58, 59) відповідач звертався до органів, у яких попередньо проходив службу позивач. Відповідно до отриманої інформації:
за час проходження служби у Мукачівському прикордонному загоні для обрахунку індексації встановлено базовий місяць - лютий 2014 року;
за час проходження служби у Західному регіональному управлінні для обрахунку індексації встановлено базовий місяць - лютий 2014 року;
Звідси, базовий місяць позивачу встановлено за попередніми місцями проходження служби, що відображено у грошових атестатах (а.с.38-55).
Відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби № 26-дск від 08.06.2017р. змінено найменування Клінічний госпіталь (на 200 госпітальних ліжок) Державної прикордонної служби України на Військово-медичний клінічний центр м.Львів (клінічний госпіталь на 200 госпітальних ліжок) Державної прикордонної служби України; проведено організаційно-штатні зміни, відповідно до яких відбулось перейменування посади позивача з заступника начальника госпіталю з персоналу - начальника відділу по роботі з персоналом на заступника начальника Центру - начальника відділу персоналу та змінено посадовий оклад з 1210 грн. на 1400 грн.
На виконання вимог п.5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. За таких умов базовим місяцем відповідачем визначено серпень 2017 року.
Відповідно до ст.4 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році -103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка).
Відповідно до п.2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п.4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За змістом п.5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Пунктом 3 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008р.
Звідси, січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно п.3 постанови KM України № 1013 від 09.12.2015p. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до якого, зокрема, Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Отже, Міністерство оборони України зобов'язане було вжити заходів для підвищення з 01.12.2015р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 pоку, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Згідно абз.2 п.3 цієї постанови для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Разом з тим, грудень 2015 року не може вважатися базовим, оскільки у даному місяці збільшення грошового забезпечення відбулося не за рахунок зростання посадового окладу, а завдяки іншим додатковим видам грошового забезпечення.
Таким чином, збільшення грошового забезпечення у грудні 2015 року відбулося не шляхом збільшення посадового окладу, а завдяки іншим видам грошового забезпечення, крім посадового окладу, а відтак це не призводить до того, що даний місяць став базовим для нарахування індексації з огляду на наступне.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017р., наданого на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017р., зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики № 28/0/66-18 від 18.04.2018р., наданого на запит Військової частини НОМЕР_2 № 2376 від 29.03.2018р., наголошено на тому, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09.02.2005р. слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 169/10/137-12 від 06.08.2012р. у разі, коли грошовий дохід, з урахуванням суми підвищення, менше суми грошового доходу, з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою КМ України № 889 від 22.09.2010р. «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та наказом Міністра оборони України № 595 від 15.11.2010р. «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».
Така винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації).
Розмір щомісячної грошової винагороди протягом усього періоду нарахування не враховується при нарахуванні одноразових видів грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, вихідна допомога при звільненні тощо).
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода не впливає на розмір індексації грошового забезпечення, відтак грудень 2015 року не повинен визначатися як базовий місяць, а виплата індексації повинна була здійснюватися за розрахунками попереднього базового місяця - січня 2008 року.
В такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Протягом 2016-2018 років розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років позивача залишалися незмінними; доказів зворотного відповідачем не представлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з травня 2016 року по лютий 2018 року включно слід застосовувати базовий місяць січень 2008 року.
01.03.2018р. вступила в дію постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, у березні 2018 року відбулося зростання грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, після 01.03.2018р. базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що базовим місяцем може бути лише місяць, коли на законодавчому рівні змінюється посадовий оклад військовослужбовця.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р., яка набрала чинності з 01.01.2008р.
У подальшому після прийняття КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Звідси, на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців встановився у січні 2008 року (постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Згідно фактичних обставин справи відповідач заперечує правильність визначення позивачем базового місяця для нарахування індексації.
Звідси можна зробити логічний висновок, що після визнання за позивачем права на здійснення індексації грошового забезпечення відповідачем буде здійснено її нарахування із використанням не того базового місяця, на який сподівається позивач.
Такі дії відповідача змусять позивача повторно звертатись до суду з позовом.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На думку колегії суддів, позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір. Позиція відповідача з цих питань не залишає підстав сподіватися, що у разі визнання за позивачем права на нарахування індексації, вона буде перерахована так, як про це просив позивач.
Отже, за результатами розгляду цієї справи, з метою забезпечення ефективного правового захисту прав та інтересів позивача, та з метою недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку індексації у певному відсотковому розмірі, в межах розгляду цієї справи необхідно було надати відповідь (дослідити питання) щодо базового місяця для нарахування спірної індексації.
Окрім цього, за усталеною судовою практикою дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Водночас, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі № 21-1465а15.
В частині дотримання позивачем строків звернення до суду із розглядуваним позовом колегія суддів висновується тим, що заявлені позовні вимог стосуються стягнення індексації, що входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця.
Відповідно ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5).
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2013 від 15.10.2013р. зазначено про те, що спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Конституційний Суд України при тлумаченні норми ст.233 КЗпП України виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не застосовуються.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, з урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., за період з травня 2016 року по лютий 2018 року включно, із застосуванням базового місяця січня 2008 року, за період з 01.03.2018р. по 01.08.2019р. включно, із застосуванням базового місяця березня 2018 року, через що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.
Водночас, судом визначено в рішенні суду вірне застереження про врахування вже виплачених сум індексації, що унеможливить повторне нарахування та виплати таких позивачу за спірні періоди.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічного госпіталю) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021р. в адміністративній справі № 380/12575/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Львівський військово-медичний клінічний центр (клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Р. Б. Хобор
С. М. Кузьмич
Дата складання повного тексту судового рішення: 04.03.2022р.