Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5815/19
Провадження № 1-кп/490/210/2020
"31" січня 2022 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
її представника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Семенівка Миколаївської області, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, працює підсобним робітником ТОВ "Семенівський Агросервіс", мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняв злочинів та не судився.
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Під час судового розгляду кримінального провадження судом в порядку пункту 3 частини 2 статті 332 Кримінального Процесуального Кодексу України було поставлене питання про можливість призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи для вирішення питання про ступінь тяжкості кожного з виявлених на тілі обвинуваченого тілесних ушкоджень.
2. Прокурор, обвинувачений, захисник, потерпіла та її представник під час судового розгляду кримінального провадження проти призначення такої експертизи не заперечували; про поставлення перед експертами додаткових запитань суд не просили.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
А......В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження № 1201915002000102, зареєстроване в Реєстрі Досудових Розслідувань 17 березня 2019 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 85 Кримінального Кодексу України.
В межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 звинувачено, загалом, у тому, що він
17.03.2019 близько 03:20 год., більш точного часу у ході проведення досудового розслідування не виявилось можливим, [він], перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, направлявся по проспекту Центральному м. Миколаєва в бік вулиці Соборної в компанії своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_9 йшов попереду, а ОСОБА_4 та ОСОБА_10 - позаду, на відстані приблизно 10 метрів. Дійшовши до перехрестя вулиці Садової та проспекту Центрального м. Миколаєва, де розташований ТЦ "Сіті Центр" за адресою: місто миколаїв, проспект Центральний, 98, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 обігнали раніше невідомих їм ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. В цей час ОСОБА_13 окликнув ОСОБА_9 , який йшов попереду, після чого він разом з ОСОБА_10 наздогнав ОСОБА_9 , який, почувши оклик, зупинився та очікував на них. В цей момент ззаду до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_11 та, взявши його за плече, почав із вживанням нецензурної лайки виясняти, чому ОСОБА_4 окликнув його друга. На це зауваження ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_11 помиляється, а він окликав свого знайомого ОСОБА_9 , а не ОСОБА_12 .. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 зав'язався словесний конфлікт.
У виниклого конфлікту в ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел на спричинення ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , стоячи навпроти ОСОБА_11 , діючи умисно, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, зі значною силою наніс ОСОБА_11 не менше одного удару в праву лобно-скроневу область, від якого останній упав на асфальт лівим боком.
Після чого ОСОБА_4 , побачивши що ОСОБА_11 лежить на асфальті та не може чинити супротиву його діям, продовжив доводити до кінця свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому. З цією метою ОСОБА_4 схилився над лежачим ОСОБА_11 та наніс йому не менше двох ударів кулаком в область правої частини обличчя.
Побачивши дії ОСОБА_4 , ОСОБА_9 висловив на його адресу вимогу припинити наносити тілесні ушкодження лежачому на землі ОСОБА_11 після чого ОСОБА_4 припинив наносити удари потерпілому та разом із своїми знайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця вчинення злочину пішов.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 46-К від 29.05.2019 у ОСОБА_11 мали місце тяжкі тілесні ушкодження.
Ці дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України - як умисне тяжке тілесне ушкодження.
Б......Під час судового розгляду цього кримінального провадження прокурором, окрім інших доказів, наданий висновок комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року.
Зміст наданих суду джерел доказів.
І……У висновку експертів № 46-К від 29 травня 2019 року зазначається про таке.
1. У вступній частині цього висновку зазначається:
"На підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_14 від 15.05.2019 року у Миколаївському обласному бюро судово-медичної експертизи судово-медична комісія в складі: ОСОБА_15 , заступник начальника Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи, лікар вищої кваліфікаційної категорії (свідоцтво № 129 від 25.04.2018), судовий експерт вищого класу (свідоцтво № 2 від 23.01.2019), стаж експертної роботи 20 років (голова); ОСОБА_16 , лікар судово-медичний експерт відділу комісійних судово-медичних експертиз, лікар вищої кваліфікаційної категорії (свідоцтво № 177 від 27.03.2019), судовий експерт вищого класу (свідоцтво № 14 від 23.01.2019), кандидат медичних наук, стаж роботи більше 40 років; ОСОБА_17 , лікар судово-медичний експерт відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб, лікар вищої кваліфікаційної категорії (свідоцтво № 10 від 12.04.2017), судовий експерт вищого класу (свідоцтво № 27 від 23.01.2019), стаж роботи більше 40 років (доповідач) - провела комісійну судово-медичну експертизу за кримінальним провадженням № 12019150020001021".
2. Перед початком дослідження експерти була ознайомленими із тим, що за необґрунтовану відмову від дачі висновку та за дачу заздалегідь неправдивого висновку кожен з них несе кримінальну відповідальність.
3. Для проведення експертизи у розпорядження експертів були надані "завірені копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н., від 17.03.2019 на 77 аркушах; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_4 ; протоколи слідчих експериментів" з ОСОБА_4 та свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ..
4. Зі змісту протокольної частини висновку експертів вбачається, що під час його надання експертами були вивчені данні медичних документів ОСОБА_11 .
5. За наслідками дослідження експерт прийшла до таких висновків:
1)(1,3) Згідно з наданими медичними документами у ОСОБА_11 мали місце тілесні ушкодження у вигляді:
-саден в лобно-скроневій області справа;
-саден в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини;
-крововиливів під тверду і м'яку мозкові оболонки, забію лобових часток головного мозку, дифузно-аксонального пошкодження головного мозку (ДАП).
Дані пошкодження утворились, як мінімум, від трьох травматичних впливів тупих твердих предметів з місцями прикладання сили в лобно-скроневу область праворуч, область лівої вушної раковини і завушна область зліва і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
З урахуванням того, що всі пошкодження розташовуються в області голови - розділити їх за ступенем тяжкості не представляється можливим, тому що зовнішні і внутрішні пошкодження є проявами одних і тих же травматичних впливів.
2)(2,7) Локалізація і характер частини пошкоджень (садно завушної області зліва, вогнища забію лобових часток головного мозку, дифузно-аксональное пошкодження головного мозку) - можуть вказувати на можливість їх утворення в результаті інерційної травми, тобто при падінні з положення стоячи на площину і ударом лівою завушною областю об переважно плоску поверхню (асфальт, бордюрний камінь і т.п.). Причому, наявність саден в правій лобно-скроневої області опосередковано може вказувати на те, що падінню передував удар в зазначену область.
Достовірно сказати від якої травматичної дії утворились крововиливи під оболонки головного мозку не представляється можливим. Вони могли утворитись як від будь-якого з описаних травматичних впливів, так і від їх сукупності.
3)(4) Достовірно відповісти на питання № 4 не надається можливим, тому що будь-якого з внутрішніх пошкоджень було б достатньо для розвитку мозкової коми. Однак найбільш ймовірними ушкодженнями, які викликали загрозливий для життя стан, моли бути забій головного мозку і дифузно-аксональное пошкодження мозку.
4)(5) Як правило, мозкова кома, викликана оболонковими крововиливами, розвивається через деякий час після травми (після досягнення гематомою критичного обсягу). Наявність мозкової коми через короткий проміжок часу після травми може вказувати на її утворення внаслідок травматичного впливу і дифузно-аксонального пошкодження головного мозку, тобто ще на догоспітальному етапі.
5)(6) Характер ушкоджень виключає можливість здійснення потерпілим будь-яких самостійних усвідомлених дій після заподіяння йому тілесних ушкоджень.
6)(8) Будь-яких ушкоджень, характерних для можливої боротьби або самооборони, в наданих медичних документах не описано.
ІІ……Під час судового розгляду кримінального провадження експерт ОСОБА_16 роз'яснив висновки експертної комісії, зазначивши, окрім іншого, таке.
1. В цьому випадку у складених під час лікування ОСОБА_11 медичних документів фігурує діагноз: "дифузно-аксональне ушкодження".
На відміну від такого ушкодження, інші ушкодження головного мозку знаходять своє виявлення у зовнішній симптоматиці, яка залежить від того, яка, власно, ділянка мозку є ушкодженою, зокрема - у порушенні рухливості окремих кінцівок або ж - у порушенні чутливості в певних ділянках тіла.
Що ж стосується дифузно-аксонального ушкодження, то під час нього переважають загальні порушення, такі як повна оглушеність, повний ступор, безпам'ятство, людина взагалі втрачає можливість сприймати оточення та реагувати на його зміну.
Та в зв'язку з таким осередкова симптоматика практично не виявляється, а загальний стан є настільки важким, що інші деталі практично неможливо виявити.
За такого дифузно-аксональне ушкодження своєю "важкістю" "перекриває" "можливі" осередкові ураження, які можливо й були заподіяними та були пов'язаними з конкретними ударами.
2. Дифузно-аксональні ушкодження практично не виникають від локальних ударів в область голови. Від таких - локальних - ударів виникають контузії, струси головного мозку тощо, але аксональні ушкодження не виникають.
Аксональні ушкодження можуть виникнути лише внаслідок двох механізмів.
Перший - від дії транспорту "вагонного" типу, та її плоска поверхня наносить удар людині, зокрема, в область голови.
Другий механізм - це так звана травма прискорення, коли людина падає, при цьому - на потилицю, на потиличну область - з положення стоячи.
Та в цьому випадку є підтвердження саме другого механізму. Зокрема - є слід застосування сили у потиличній області - за лівим вухом. Далі, є крововиливи у скроневих та лобних областях. Останні ушкодження раніше не зовсім вірно позначали, як "протиударні". В дійсності ж - це ушкодження, що утворюються на віддаленні від місця застосування сили. Та це теж є ознакою травми прискорення, що виникає внаслідок падіння та удару потиличною областю голови.
Наявність же ушкоджень в області обличчя ОСОБА_11 може свідчити (треба застерігати про таке з обережністю) про те, що його тілу було надане прискорення саме за рахунок удару в область обличчя.
3. Для заподіяння ОСОБА_11 дифузно-аксонального ушкодження, та взагалі - усього комплексу описаних ушкоджень - достатньо було й одного удару (в область обличчя).
Не виключається, що ОСОБА_11 були заподіяні й інші удари, але вони відношення як до травми, так й до наслідків, що розглядається, не мають.
До того ж, наразі неможливо ані - їх відокремити, ані - довести їх наявність.
4. Експерт також зазначив, що в цьому випадку, на думку комісії, відокремити кожне з описаних тілесних ушкоджень та визначити ступінь тяжкості кожного з відокремлених ушкоджень не є доцільним. Він зазначив, що в цьому випадку травма (дифузно-аксональне ушкодження), сам характер травми має бути поставлений на покутне місце, все інше є похідним, лише - факторами, які є супутніми.
5. Стосовно обставин виникнення крововиливів експерт зазначив, що вони виникли, звичайно, від травми. Але ця травма виникла під час виникнення дифузно-аксонального ушкодження, адже тоді увесь мозок зазнав значного струсу.
Підсумовуючи, експерт зазначив, що крововиливи та гематоми також виникли саме від падіння. В обґрунтування послався про те, що у разі виникнення крововиливів під мозкові оболонки від локального впливу, на зовнішніх поверхнях обов'язково має виникнути відповідний слід від удару. Бо більше, як правило, в місці такого удару спостерігаються переломи кісток. В цьому ж випадку, ані переломів кісток, ані, бодай, слідів від удару у місці, що відповідає місцям виникнення крововиливів не було ані - виявлено, ані - описано.
6. Стосовно кількості ударів, що були заподіяні ОСОБА_11 експерт зазначив, що йому було заподіяно не менше одного удару.
В обґрунтування послався про те, що в потерпілого було виявлене садно в скроневій області з права. Що ж стосується ушкоджень в завушній області, то вони, ймовірніше за все, виникли від падіння, що потягло за собою виникнення дифузно-аксонального ушкодження.
Експерт також вказував, що така кількість ударів є умовною, адже принцип, за якого одному удару відповідає одне ушкодження не є вірним. Зокрема, цілком можливим є заподіяння удару без утворення тілесних ушкоджень, так само, як й спричинення декількох тілесних ушкоджень (зокрема - розташованих на віддаленні від місця заподіяння сили) внаслідок одного удару.
Підстави формування висновку експертів.
Стосовно підстав формування цього висновку органи досудового розслідування та публічне обвинувачення надали суду такі документи:
(I)щодо юридичних підстав
-клопотання від 10 травня 2019 року старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи, Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївської області ОСОБА_18 про призначення комісійної судово-медичної експертизи;
-ухвала від 15 травня 2019 року слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_14 про задоволення цього клопотання;
-супровідний лист до експертної установи;
(II)щодо фактичних підстав:
-копію медичної картки на ім'я ОСОБА_11 та документи щодо процедури її отримання, а саме:
-клопотання від 20 березня 2019 року старшого слідчого СВ Центрального ВП ГУ НП у Миколаївській області ОСОБА_19 про надання тимчасового доступу до документів, що містять охоронювану законом таємницю;
-ухвала слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_20 від 11 квітня 2019 року про надання тимчасового доступу до вказаних у клопотанні матеріалів;
-висновок експерта № 231 від 26 березня 2019 року
І……Вивченням документів, відомості яких стосуються юридичних підстав для формування висновку експертів № 46-к від 16 травня 2019 року, встановлено таке.
1. 10 травня 2019 року старший слідчий відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_18 звернулась до слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва за призначенням комісійної судово-медичної експертизи з метою з'ясування питань, що мають значення для цього кримінального провадження.
На вирішення експерта слідчий просила поставити низку запитань.
Для дослідження експерту слідчий просила надати експертам копію медичної картки ОСОБА_11 на 77 аркушах, а також - протоколи допитів ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 й результати проведеного з кожним з них слідчиого експерименту.
Окрім того, слідчий просила: "Дозволити експертам при проведенні експертизи використовувати матеріали раніше призначених експертиз" у цьому кримінальному провадженні.
2. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_14 від 15 травня 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено.
2.1. Слідчим суддею ухвалювалось призначити у цьому кримінальному провадженні комісійну судово-медичну експертизу, виконання якої доручити експертам Миколаївського обласного бюро судово-медичних експертиз.
2.2. На вирішення експертів були поставлені такі питання та завдання:
1)Які пошкодження маються на тілі ОСОБА_11 , 2000 р.н.? Яка їх кількість, ступінь тяжкості (кожного наявного тілесного пошкодження окремо), локалізація?
2)Який механізм виникнення кожного тілесного ушкодження: забою головного мозку важкого ступеню; масивного крововиливу під тверду мозкову оболонку лівої лобно - скроневої ділянки; субарахноідального крововиливу; забою м'яких тканин голови праворуч; садна обличчя; садна в лобно - тім'яної ділянки; садна завушної ділянки зліва; синця лівої вушної раковини (кількість ударів і послідовність їхнього нанесення)?
3)Які із вказаних тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_11 були небезпечні для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння 17.03.2019?
4)Які тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку із глибокою церебральною комою, у якій перебуває ОСОБА_11 .?
5)Чи можна було у разі надання своєчасної медичної допомоги ОСОБА_11 запобігти глибокій церебральній комі?
6)Чи міг ОСОБА_11 після отримання тілесних ушкоджень здійснювати будь які дії самостійно, який період часу?
7)Чи міг ОСОБА_11 отримати вказані тілесні ушкодження при падінні з висоти власного зросту на бордюр, у тому числи на виступаючі гострі предмети, якщо так, які саме?
8)Чи маються на тілі ОСОБА_11 тілесні ушкодження характерні для боротьби чи самозахисту? Які це пошкодження?
9)Чи мала місце в даному випадку лікарська помилка?
10)Чи відповідали призначення та тактика лікування пацієнта ОСОБА_11 лікарями ЛШМД м. Миколаєва загально-прийнятим протоколам і нормам, затвердженим МОЗ України (відповідно до медичної карти) якщо ні, то які несприятливі наслідки це викликало?
11)Чи могли утворитися наявні у ОСОБА_11 тілесні ушкодження за обставин, вказаних свідком ОСОБА_10 в ході допиту від 19.03.2019 та від 27.03.2019 та в ході проведення слідчого експерименту?
12)Чи могли утворитися наявні у ОСОБА_11 тілесні ушкодження за обставин, вказаних свідком ОСОБА_9 в ході допиту від 20.03.2019 та в ході проведення слідчого експерименту?
13)Чи могли утворитися наявні у ОСОБА_11 тілесні ушкодження за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_4 в ході допиту від 28.03.2019 та в ході проведення слідчого експерименту?
2.3. Одночасно слідчим суддею було ухвалено про надання експертам:
-завірених копій медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах;
-протоколів допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , підозрюваного ОСОБА_4 ;
-протоколів слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_10 ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_4 із додатком до них.
2.4. Цією ж ухвалою експерти попереджались про кримінальну відповідальність за необґрунтовану відмову від дачі експертного висновку та дачу заздалегідь необґрунтованого висновку за статтями 384, 385 Кримінального Кодексу України.
3. З залученого до матеріалів кримінального провадження супровідного листа від 16 травня 2019 року № 3854/24-2019 вбачається, що слідчий ОСОБА_18 скерувала згадану ухвалу слідчого судді до Миколаївського обласного бюро Судово-медичних експертиз.
При цьому для проведення експертного дослідження слідчий надала експертам, окрім іншого:
-копія висновку судово-медичної експертизи № 231 від 26 березня 2019 року;
-матеріали медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н., на 77 аркушах.
ІІ……Вивченням "завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" встановлено таке.
1. Вона являє собою 77 аркушів, на обидві сторони кожного з яких за допомогою копіювальної техніки нанесені зображення рукописного тексту.
Вказані аркуші прошити поміж собою та одночасно - з супровідним листом, який одночасно виконує функцію титульного.
На кожній стороні кожного аркушу міститься позначка про те, що зміст нанесеного зображення відповідає оригіналу, яка /позначка/ підписана відповідальною особою канцелярії. Позначка також містить дату виготовлення копії - 07 травня 2019 року.
Підпис посадової особи на цій позначці є засвіченою печаткою "Для довідок" Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
2. Згаданий супровідний лист датований 07 травня 2019 року, адресований слідчому судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_20 та підписаний Головою комісії з реорганізації - головним лікарем Миколаївської Лікарні Швидкої Медичної Допомоги ОСОБА_21 .
У цьому листі зазначається таке
Адміністрація МЛШМД на Ваш запит № 490/2533/19 н/п 1-кс/490/2019 р. про видачу копії медичної картки стаціонарного хворого від 17.03.2019 р. на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надає наступну інформацію: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , лікується у нейрохірургічному відділенні МЛШМД з 17.03.2019 р. по теперішній час"
Також зазначається, що додатками до цього листа є матеріали медичної картки на 77 аркушах.
ІІІ……Зміст наданих органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням документів, що характеризують процедуру отримання "завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" зводиться до такого.
1. 25 березня 2019 року старший слідчий СВ Центрального ВП ГУ НП у Миколаївській області ОСОБА_19 звернулась до слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_20 з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів, а саме: "До усієї наявної медичної документації відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
2. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_20 від 11 квітня 2019 року, ухваленою в межах судової справи № 490/2533/19 (номер провадження 1-кс/490/1821/2019) вказане клопотання слідчого було задоволено, слідчому ОСОБА_19 був наданий тимчасовий доступ до медичної документації щодо проходження лікування ОСОБА_11 у Миколаївській лікарні швидкої медичної допомоги.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
Що регулюють порядок призначення і проведення експертизи під час досудового розслідування.
І......Оцінюючи відомості, що містяться у наданих суду висновках експертиз, суд враховує вимоги діючого законодавства, що регулювали порядок проведення експертиз у період здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження.
1. Так, відповідно до частини 1 статті 242 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції, що діяла на час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні/
Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання./частина 1/
Відповідно ж до частини 2 цієї статті слідчий або прокурор зобов'язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи, зокрема, щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Відповідно ж до частини 1 статті 243 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції, що діяла на час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні/ експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
2. Відповідно до статті 244 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції, що діяла на час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні/
Слідчий суддя задовольняє клопотання, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта.
Слідчий суддя самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи.
/частина 6/
До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені експертові особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, яка звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
/частина 7/.
3. Відповідно до частини 4 статті 69 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції, що діяла на час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні/: "Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків. Заява про відмову має бути вмотивованою".
ІІ……Суд враховує також настанови судової практики, що визначають порядок застосування цих норм.
1. Так, Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 28 січня 2020 року у справі № 359/7742/17 сформулював висновок про застосування норм права, відповідно до якого
Вирішуючи питання про застосування правил статті 87 КПК до наданих сторонами доказів [слід виходити] з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.
2. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13 листопада 2019 року по справі № 1-07/07, окрім іншого, зазначила таке:
Відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом /пункт 38/.
При цьому у Постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 639/8329/14-к Верховний Суд сформулював висновок про застосування норм права, відповідно до якого
"…тлумачення частини 1 статті 87 КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів призводить до висновку, що це правило може бути застосовано до похідних доказів лише у разі, якщо первісні докази визнані недопустимими на підставі частин 1-3 статті 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме собою не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 КПК.
Крім того, застосовуючи правило частини 1 статті 87 КПК в частині визнання недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в доказі, що визнаний ним недопустимим відповідно до частини 1 статті 87 КПК.
/пункти 39-40 Постанови/
3. Застосовуючи такі підходи до оцінки висновків експертів, Верховний Суд у своїй практиці сформулював загальний висновок про застосування норм права, відповідно до якого
Висновки експертизи є недопустимими доказами, якщо предметом дослідження експертизи були об'єкти, одержані в непроцесуальний спосіб або з грубим порушенням кримінального процесуального законодавства
/див, окрім іншого, постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 567/548/15-к; від 30.10.2018 у справі № 755/31376/14-к; від 05.06.2019 у справі № 243/4815/16-к/
4. Стосовно ж обставин отримання медичних документів, на підставі яких формується висновок судово-медичної експертизи, Верховний Суд у своїй практиці сформулював окремі висновки про застосування норм права.
Так, у Постанові від 27 січня 2020 року у справі № 754/14281/17 Об'єднаної Палати Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду сформулювала такий висновок:
відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті ст. 412 вказаного Кодексу, автоматично не тягне за собою визнання експертного дослідження недопустимим доказом й скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК судових рішень, якщо зазначені документи було отримано у визначеному законом порядку, і згадана сторона не клопотала про надання доступу до медичних документів або при здійсненні судового чи апеляційного провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами.
У розвиток цієї тези Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 04 березня 2020 року у справі № 559/572/18 зробив висновок про застосування норм права, відповідно до якого
…істотним порушенням кримінального процесуального закону … є не відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, а отримання зазначених документів не у визначеному законом порядку, у непроцесуальний спосіб збирання доказів.
5. До того ж, у Постанові від 21 липня 2021 року у справі № 552/1884/20 Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду, окрім іншого, зазначив про таке:
В касаційній скарзі захисник стверджує, що висновок судово-медичної експертизи №1028 від 29.11.2019 є недопустимим доказом, оскільки при проведенні експертизи експерт досліджував медичні документи, які йому безпосередньо надавала потерпіла ….
З висновку судово-медичної експертизи №1028 від 29.11.2019 убачається, що вона проведена за участю потерпілої, на підставі постанови слідчого…, в якій після питань, що підлягають вирішенню, зазначено, що експерту надано дозвіл самостійно приймати медичну документацію та рентген знімки [потерпілої].
Аналізуючи дану ситуацію з точки зору дотримання процесуальної форми збирання доказів, колегія суддів вважає, що вона була порушена. Слідчий мав би особисто отримати від потерпілої медичні документи, оглянути їх і надати експертові разом з постановою про залучення експерта для проведення експертизи.
Проте, перевіряючи правильність оцінки зазначеного висновку експерта з точки зору допустимості, колегія суддів виходить з такого:
-висновок експерта є самостійним джерелом доказів (ч.2 ст.84 КПК), залучення експерта для проведення експертизи відбувалося на підставі постанови слідчої в порядку, передбаченому ст.243 КПК;
-експерт є належним суб'єктом для проведення цього виду експертних досліджень і відповідає вимогам, що висуваються чч.1, 2 ст.69 КПК та законом «Про судову експертизу»;
-експерт не здійснював за власною ініціативою збирання матеріалів для проведення експертизи;
-отримання ним безпосередньо від потерпілої, яка була присутньою під час дослідження, медичної документації за вказівкою слідчої не призвело до істотного порушення прав та свобод людини, а також не вплинуло на достовірність отриманих висновків.
З огляду на зазначене Суд не вбачає підстав для визнання недопустимими висновку судово-медичної експертизи №1028 від 29.11.2019 та висновків додаткових експертиз №1127 від 11.12.2019 і №356 від 23.03.2020.
Що регулюють порядок отримання документів, що є підставами для формування висновків експертів.
1. Відповідно до статті 93 Кримінального Процесуального Кодексу України
сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
2. Відповідно до статті 165 Кримінального Процесуального Кодексу України:
Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду /частина 1/.
Зазначена в ухвалі слідчого судді, суду особа зобов'язана пред'явити особі, яка зазначена в ухвалі як володілець речей і документів, оригінал ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її копію /частина 2/
Особа, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов'язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду /частина 3/.
На вимогу володільця особою, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред'являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів /частина 4/.
3. Відповідно до частини 2 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України
Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий…. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду.
4. Відповідно до частини 1 статті 237 Кримінального Процесуального Кодексу України огляд є слідчою дією, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення
4.1. Об'єднана Палата Касаційного Кримінального Суду Верховного Суду у своїй Постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 740/3597/17 зауважила, зокрема, таке:
"Легітимна мета слідчого експерименту за участю підозрюваного, обвинуваченого досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому”.
“Метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань”.
4.2. Системний аналіз приписів діючого законодавства, що регулюють проведення огляду предмету/документу, та орієнтири щодо визначення змісту слідчої дії, що запроваджені у Постанові Верховного Суду у справі № 740/3597/17, призводять до такого.
(а) Огляд предметів/документів - це самостійна слідча дія, яку проводять з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Сутність цієї дії полягає в тому, що під час її проведення слідчий органолептичним методом сприймає предмети, що оглядаються, та фіксує наявні на ньому сліди, що можуть свідчити про обставини вчинення злочину.
(б) Нормативна модель огляду предметів полягає у безпосередньому їх вивченні слідчим. Шляхами досягнення мети огляду є сукупність передбачених статтями 223, 227 Кримінального Процесуального Кодексу України дій, яка є гарантією достовірності результатів слідчої дії. Результат огляду оформлюється протоколом.
5. Суд враховує також вимоги пункту 5.27 Стандарту №?55 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" щодо вимог до завірення копій документів.
Що регулюють повноваження суду щодо оцінки висновку експертів до ухвалення вироку по суті справи.
1. Відповідно до статті 335 Кримінального Процесуального Кодексу України
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам /частина 1/.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
…
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
/частина 2/
2. Відповідно до пункту 2 часини 2 статті 242 Кримінального Процесуального Кодексу України призначення експертизи для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов'язковим.
3. Відповідно до пункту 11 Постанови № 8 від 30 травня 1997 року
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.
Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
4. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17 січня 1995 року, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 року за номером 254/790, визначають таке
4.1. Ознакою тяжкого тілесного ушкодження є, окрім іншого, їх небезпека для життя /пункт 2.1.1/.
4.2. Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку /пункт 2.1.2/
4.3. Пункт 2.1.3.о передбачає ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію.
4.4. Відповідно до пункту 4.7. “Загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження, а також інші наслідки ушкодження, що обумовлені не власне характером цього ушкодження, а випадковими обставинами (наприклад, алкогольним сп'янінням, правцем), індивідуальними особливостями організму (наприклад, гемофілією), дефектами надання медичної допомоги тощо не повинні враховуватися при оцінці ступеня тяжкості. В таких випадках експерт зобов'язаний вказувати характер причинно-наслідкових зв'язків між ушкодженням і такими наслідками.
4.5. Відповідно до пункту 4.12 : “При наявності ушкоджень різного ступеня тяжкості експерт не має права визначити цей ступінь "у сукупності" за найбільш тяжким ушкодженням. В таких випадках можливе лише об'єднання однакових за ступенем тяжкості ушкоджень.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Наведені норми діючого законодавства, окрім іншого, доводять, що під час розгляду кримінального провадження суд до ухвалення рішення по суті кримінального провадження має перевіряти висновки наданих на дослідження суду експертиз на предмет:
-дотримання під час їх отримання процесуальних норм, що регулюють порядок призначення та проведення експертиз;
-обґрунтованості;
-відповідності іншим матеріалам кримінального провадження;
-його правильності.
У разі ж невідповідності висновку експертів одному з цих критеріїв суд за власної ініціативи має призначити у справі повторну експертизу, проведення якої доручити іншим експертам.
Перевірка висновку комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року на предмет відповідності вказаним критеріям призводить до такого.
А......Щодо правової процедури, застосовної під час отримання цього висновку, суд відзначає таке.
І……Вирішення питання про наявність юридичних підстав для формування висновку експертів призводить до такого.
1. В цьому питанню експерти були залученими до кримінального провадження у встановленому законом порядку, а саме:
1)за наявності передбачених законом підстав для проведення експертизи - адже залучення експертів для визначення характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень є обов'язковим;
2)на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду відповідного клопотання слідчого, який /слідчий/ мав повноваження щодо здійснення цього кримінального провадження.
2. Експертне дослідження було проведене належною експертною установою - Миколаївським обласним бюро судово-медичних експертиз.
3. Компетенція експертів, що брали участь у складанні висновку № 46-к від 29 травня 2019 року, є підтвердженою у встановленому законом порядку та сумнівів в сторін кримінального провадження або потерпілої не викликає.
4. Перед наданням експертного висновку експерти були попередженими про кримінальну відповідальність за необґрунтовану відмову від дачі висновку та дачу заздалегідь неправдивого висновку, про що містяться позначки як в ухвалі суду, так й - у самому висновку № 46-к від 29 травня 2019 року.
5. Відомостей про особисту зацікавленість будь-кого з членів експертної комісії матеріали кримінального провадження не містять; сторони або потерпіла про таке не посилаються.
Отже, висновок експертів № 46-к від 29 травня 2019 року був наданий за наявності юридичних підстав для його формування.
ІІ……Аналіз правової процедури, застосованої під час отримання "завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" призводить до такого.
1. Матеріали справи доводять, що під час досудового розслідування жодного документу про отримання органами досудового слідства від Миколаївської Міської Лікарні Швидкої Допомоги медичних документів на виконання ухвали слідчого судді від 11 квітня 2019 року, ухваленою в межах судової справи № 490/2533/19 (номер провадження 1-кс/490/1821/2019) складено не було.
Таке доводить, що згадана ухвала слідчого судді під час досудового розслідування виконаною не була.
2. Відомості про будь-які інші дії слідчі дії, внаслідок яких в розпорядженні органів досудового розслідування опинились вказані документи, матеріали справи також не містять.
Отже, "завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" не були отриманими внаслідок проведення слідчих дій.
3. В той же час, наведені вище матеріали кримінального провадження, зокрема - зміст згаданого вище супровідного листа, направленого адміністрацією Миколаївської Міської Лікарні Швидкої Медичної Допомоги - поза розумним сумнівом доводять, що саме у зв'язку із досудовим розслідуванням цього кримінального провадження адміністрація цього медичного закладу самостійно надала в розпорядження правоохоронних органів вказані документи.
Ця обставину підтверджують:
1)сам факт складання та направлення згаданого листа, адже в ньому міститься однозначне волевиявлення компетентної особи надати в розпорядження органів досудового розслідування відповідні документи;
2)вказівка у листі на номер судової справи на номер провадження справи у суді, при цьому - саме тої, в межах якої розглядається клопотання слідчого про надання доступу до відповідних медичних документів.
Суд враховує також, що слідчий суддя /якому, власно, й адресований супроводжувальний лист, що аналізується/ є уповноваженим здійснювати свою діяльність саме під час досудового розслідування кримінального провадження.
4. Суд враховує й те, що надані експерту "завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" були засвіченими у встановленому законом порядку належною установою.
Таке є гарантією достовірності направлених в розпорядження експертів документів.
5. Далі суд відзначає, що в зв'язку з наданням "завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" закладом охорони здоров'я в органу досудового розслідування виник обов'язок прийняти ці документи та здійснити їх огляд.
З приводу обставин виконання органом досудового розслідування цього обов'язку суд відзначає таке.
5.1. Той факт, що орган досудового розслідування прийняв згадані документи сумнівів не викликає. Ця обставина, окрім іншого, підтверджується змістом процитованого вище клопотання слідчого про призначення експертизи, у якому слідчий згадує ці документи, як такі, що є в його розпорядженні.
5.2. Доказів того, що під час досудового розслідування слідчий у встановленому законом порядку оглянув надані лікувальним закладом документи, матеріали кримінального провадження не містять.
Підсумовуючи, суд вважає доведеним ті обставини, що "завірені копії медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" були добровільно надані адміністрацією Миколаївської Лікарні Швидкої Медичної Допомоги та отриманими органами досудового розслідування.
При цьому всупереч вимог частини 3 статті 100 Кримінального Процесуального Кодексу України ці документи оглянутими не були.
ІІІ……Оцінюючи цю обставину, суд виходе з правових орієнтирів, запроваджених Верховним Судом під час розгляду згаданого вище кримінального провадження № 552/1884/20
Суд враховує також процитовані вище інші настанови судової практики, що регулюють порядок застосування статті 87 Кримінального Процесуального Кодексу України.
З огляду на згадані настанови судової практики та норми діючого законодавства, застосування яких вони стосуються, суд відзначає таке.
1. Аналізуючи ситуацію, що виникла в зв'язку із отриманням "завірених копій медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" з точки зору дотримання процесуальної форми збирання доказів, суд вважає, що вона була порушена. Слідчий мав би особисто отримати від адміністрації медичного закладу документи та оглянути їх, про що скласти відповідний протокол.
2. В той же час вирішуючи питання про можливість використання цих документів у подальшому доказуванні, зокрема - з метою отримання висновку експерта - суд враховує таке.
2.1. Як доведено під час оцінки змісту та значення огляду на початку цього вироку, метою проведення передбаченого частиною 2 статті 100 Кримінального Кодексу України огляду отриманий документів є виявлення та фіксація наявних в отриманих документах слідів /в цьому випадку - відомостей/ що можуть свідчити про обставини вчинення злочину з метою їх належної фіксації та збереження. При цьому такі виявлення та фіксація мають здійснюватись органолептичним методом.
Вимоги ж щодо негайного огляду та опису отриманих під час досудового розслідування документів є спрямованими на збереження отриманих документів у первісному стані та недопущення втрати наявних в них відомостей або їх фальсифікації.
2.2. Стосовно цих обставин суд відзначає таке.
(а) Характер отриманих документів (якими в цьому випадку є копії з медичної документації) є таким, що слідчий, не маючи відповідних спеціальних знань, навряд є спроможним навіть усвідомити зміст наданих лікувальним закладом документів, не кажучи вже про виявлення в них необхідних відомостей, та їх належне відображення у відповідних процесуальних документах.
(б) До того ж, ці медичні документи були оглянуті експертами, які у висновку відобразили відомості з медичної документації, що мають значення для цього кримінального провадження, та таке відображення в цьому випадку видається більш відповідним меті кримінального провадження, ніж відображення певних відомостей слідчим.
2.3. Стосовно ж збереження отриманих відомостей у первісному стані суд відзначає таке.
(а) Це завдання є повною мірою виконаними завдяки способу виготовлення наданих органу досудового розслідування документів, що був обраний лікувальним закладом. Суд також відзначає, що саме медичний заклад, на відміну від слідчого, має спеціалістів, які можуть сформувати копію відповідної медичної документації належним чином та виходячи з дійсного змісту такої документації.
(б) З цього приводу суд додатково відзначає, що під час судового розгляду кримінального провадження сторони, зокрема - захист, та потерпіла мали можливість з метою підтвердження достовірності наданих експертам "завірених копій медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" звернутись до суду із клопотанням про дослідження оригіналу згаданої медичної картки, але клопотань про таке не заявили. Таке доводить, що сторони, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне перевірку достовірності відомостей, що були надані експертам та погодились із тим, що надані експертам відомості є достовірними.
(в) Враховує суд й те, що відомостей про недостовірність наданих експертам та, наразі, суду "завірених копій медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" наразі матеріали справи не містять, сторони, зокрема - захист, або потерпіла про наявність таких відомостей не посилаються та змістовних аргументів про невідповідність цих документів дійсності під час судового розгляду кримінального провадження не навели.
Таке доводить, що в цьому випадку порушення процесуальної форми отримання "завірених копій медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" не мало наслідком неможливість досягнення або ж - фактичне недосягнення мети досудового розслідування, отже - є суто формальним та не тягне за собою можливість виникнення сумнівів у достовірності наданих експертам документів.
3. Враховує суд й те, що таке порушення процедури та об'єктивно не було здатним призвести до порушення прав сторін кримінального провадження або потерпілої чи інших осіб.
Та фактично про такі порушення сторони кримінального провадження не посилаються.
Наведене у сукупності доводить, що в цьому випадку підстави для визнання наданих експертам "завірених копій медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_11 , 2000 р.н. від 17.03.2019 на 77 аркушах" недопустимим доказом є відсутніми.
За такого відомості, що містяться у вказаних документах, можуть бути використаними під час подальшого доказування у справі, зокрема - під час проведення судових експертиз.
Наведене у сукупності доводить, що під час отримання висновку експерта № 46-к від 29 травня 2019 року норми, що регулюють порядок призначення і проведення експертиз, в цілому були дотриманими.
Б……Перевіряючи з урахуванням наведеного висновок комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року на предмет дотримання під час його отримання процесуальних норм, що регулюють порядок призначення та проведення експертиз, суд відзначає, що результати наведеного вище аналізу юридичних підстав для формування цього висновку поза розумним сумнівом доводять, що вказані норми були повною мірою дотриманими .
В...... Перевіряючи з урахуванням наведеного висновок комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року на предмет його обґрунтованості, суд відзначає таке.
1. Результати наведеного вище аналізу фактичних підстав для формування висновку комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року доводять, що цей висновок став результатом аналізу відомостей, які є об'єктивними та отриманими у встановленому законом порядку.
2. До того ж, експерт ОСОБА_16 під час судового розгляду кримінального провадження навів як хід оцінки цих відомостей, що була проведена комісією експертів, так й - мотиви для відповідної оцінки; ці пояснення є переконливими.
Наведене доводить, що в цьому випадку наданий комісією експертів висновок є достатньо обґрунтованим.
Г...... Перевіряючи висновок комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року на предмет його правильності та відповідності іншим матеріалам кримінального провадження суд відзначає таке.
І......Вирішуючи питання про характер та локалізацію виявлених на тілі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, комісія експертів визначила, що такими є:
-садна в лобно-скроневій області справа;
-садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини;
-крововиливи під тверду і м'яку мозкові оболонки, забій лобових часток головного мозку, дифузно-аксональне пошкодження головного мозку (ДАП) /надалі - ушкодження мозку/.
З приводу цього висновку суд відзначає таке.
1. Цей висновок відповідає об'єктивним відомостям, що містяться в наданій експертам медичній документацій; достовірних та допустимих відомостей про відсутність в ОСОБА_11 визначених комісією експертів тілесних ушкоджень або ж - про наявність в нього інших тілесних ушкоджень - матеріали кримінального провадження не містять.
2. Посилання потерпілої про наявність в ОСОБА_11 внаслідок його побиття інших тілесних ушкоджень не є підтвердженими у встановленому законом порядку; до того ж - не містять відомостей про істотні для кримінального провадження обставини.
З огляду на таке ці посилання не є прийнятними.
Отже, в цій частині підстави вважати висновки експертів недостовірними або такими, що не відповідають іншим матеріалам кримінального провадження є відсутніми.
ІІ......Вирішуючи питання про механізм заподіяння цих тілесних ушкоджень та умови їх заподіяння, комісія експертів прийшла до таких висновків.
Тілесні ушкодження у вигляді саден в лобно-скроневій області утворились від удару тупим твердим предметом з обмежеючою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки. З огляду на таке можна вважати, що ці ушкодження утворились внаслідок удару, прогнозовано - рукою - в область обличчя потерпілого.
Далі, цей удар потягнув за собою падіння ОСОБА_11 на плоску тверду поверхню. Внаслідок такого в того виникла інерційна травма внаслідок падіння з прискоренням на площину, яка включала ушкодження мозку та ушкодження в зоні безпосереднього впливу травмуючого предмету - у вигляді садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини
З приводу цього висновку суд відзначає таке.
1. Пояснення експерта ОСОБА_16 під час судового засідання доводять, що такий механізм повністю відповідає судово-медичним даним.
Та надані експертом пояснення є переконливими, що ані - сторонами кримінального провадження, ані - потерпілою - не заперечується.
2. Такий механізм відповідає іншим матеріалам кримінального провадження; належних та допустимих доказів про інший механізм заподіяння ОСОБА_11 виявлених на його тілі тілесних ушкоджень на теперішній час матеріали кримінального провадження не містять.
3. Суд також відзначає, що результати експертного аналізу матеріалів справи щодо саме такого механізму заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень є логічними та у сукупності дозволяють встановити дійсний механізм заподіяння потерпілому усього комплексу виявлених в нього тілесних ушкоджень, який є цілісним, не містить прогалин або внутрішніх протиріч та у якому кожна подія природно та з необхідністю випливає з попередньої та з необхідністю тягне настання послідуючої.
Отже, в цій частині підстави вважати висновки експертів недостовірними або такими, що не відповідають іншим матеріалам кримінального провадження також є відсутніми.
ІІІ......Вирішуючи питання про ступінь тяжкості виявлених в ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, комісія експертів, як зазначалось вище, дійшла такого:
“З урахуванням того, що всі пошкодження розташовуються в області голови - розділити їх за ступенем тяжкості не представляється можливим, тому що зовнішні і внутрішні пошкодження є проявами одних і тих же травматичних впливів”.
З приводу цього висновку суд відзначає таке.
1. Наведені вище відомості, зокрема - визначений самою комісією експертів механізм заподіяння виявлених на тілі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень - самі по собі доводять, що ці тілесні ушкодження не є проявами: “одних і тих же травматичних впливів”, як вказано у висновку.
1.1. Зокрема, ці відомості доводять, що виявлені тілесні ушкодження є проявами різних травматичних впливів, а саме:
-садна в лобно-скронвій області є проявом удару;
-інші виявлені тілесні ушкодження - проявом інерційної травми.
1.2. Припущення, ніби інерційна травма є “проявом” “травматичного впливу” у вигляді удару в область голови /тобто - тим, у чому знайшов своє втілення цей удар/ суперечить як законам формальної логіки, так й - матеріалам кримінального провадження.
Так:
-удар/удари поза розумним сумнівом є причиною падіння з прискоренням, без якої в обставинах, що склались, падіння ОСОБА_11 не сталось би;
-такий/такі удар/удари, будучи спрямованими у верхню частину тіла, що є значно вищою за центр ваги, об'єктивно поза розумним сумнівом створював реальну можливість падіння.
Проте:
-падінню ОСОБА_11 від цих ударів істотно сприяли дії, що утворювали його /потерпілого/ реакцію на удари. До того ж, безсумнівною є та обставина, що не будь-який удар в область обличчя викликає падіння;
-до того ж, тяжкість, локалізація і морфологічні прояви ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного росту з прискоренням залежать від багатьох чинників, зокрема - характеру поверхні, об яку ударяється тіло; положення тіла у момент удару об поверхню, на яку воно падає; наявності або відсутності координації руху під час падіння і «групування» тіла у момент зіткнення; щільності рельєфу і податливості поверхні приземлення тощо.
Отже, в дійсності інерційна травма не є “проявом” (формою здійснення) удару/ударів, але між ударом/ударами та такою травмою існує лише необхідний опосередкований причинний зв'язок, прогнозовано - за наявності особливих умов на боці потерпілого.
1.3. Суд враховує й те, що перелічені вище травматичні впливи виникали неодночасно.
1.3. Суд також відзначає, що відомостей про наявність даних про те, що садна в лобно-скроневій області справа у їх клінічному перебігу викликають (або ж - здатні викликати) виникнення саден в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини або ж крововиливів під тверду і м'яку мозкові оболонки, забію лобових часток головного мозку, дифузно-аксонального пошкодження головного мозку (ДАП) матеріали кримінального провадження не містять, експерти про наявність таких даних не посилаються.
При цьому до компетенції експертів входе лише вирішення питання про наявність зв'язку лише між первинним наслідком для здоров'я та більш тяжкими наслідками /в цьому випадку - між саднами в лобно-скроневій області та іншими тілесними ушкодженнями/
Вирішення ж питання про наявність зв'язку між діянням і кінцевим наслідком /в цьому випадку - між ударом та, зокрема - ушкодженнями мозку/ до компетенції судово-медичних експертів не входить та має здійснюватись виключно працівниками правоохоронних органів або судом1
Отже, мотиви для визначення ступеню тяжкості виявлених в ОСОБА_11 тілесних ушкоджень суперечать матеріалам кримінального провадження та не узгоджуються з повноваженнями експертів, що само по собі викликає сумніви у правильності висновку в цій частині.
2. До того ж, відомості про те, що тілесні ушкодження у вигляді саден в лобно-скроневій області (а також - у вигляді - садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини) у їх клінічному перебігу самі по собі спричинили (або бодай були здатними спричинити) шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію - матеріали справи не містять.
Таке створює додаткові підстави для сумнівів у правильності висновку експерта в цій частині.
Наведене у сукупності доводить, що:
-висновки експертів (висновок № 46-к від 29 травня 2019 року) щодо характеру та локалізації виявлених у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та механізму їх виникнення є прийнятними та мають використовуватись під час подальшого доказування у справі;
-висновки експертів (висновок № 46-к від 29 травня 2019 року) щодо ступеню тяжкості цих тілесних ушкоджень викликають обґрунтовані сумніви у їх правильності.
При цьому суд відзначає, що можливість усунути цю ваду експертного висновку інакше, ніж шляхом експертного дослідження, діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачене.
За такого:
-з метою визначення ступеню тяжкості виявлених в ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у справі слід призначити повторну судово-медичну експертизу;
-підстави для постановки під час проведення такої експертизи інших завдань є відсутніми.
Виходячи з такого, для проведення експертного дослідження в розпорядження експертів слід надати цю ухвалу, визначивши таким чином вихідні умови для експертного дослідження.
Також експертам слід дозволити використовувати висновки комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року в частині, що не стосується визначення ступеню тяжкості виявлених експертами тілесних ушкоджень.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
I.Призначити у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 121 Кримінального Кодексу України - повторну комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити іншим експертам Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за необґрунтовану відмову від дачі висновку та дачу заздалегідь неправдивого висновку за статтями 384, 385 Кримінального Кодексу України.
II.На вирішення експерта поставити такі запитання та завдання:
1.Яким є ступінь тяжкості виявленого на тілі ОСОБА_11 ізольованого тілесного ушкодження у вигляді садна в лобно-скроневій області справа?
2.Яким є ступінь тяжкості виявлених на тілі ОСОБА_11 ізольованих тілесних ушкоджень у вигляді садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини?
3.Яким є ступінь тяжкості виявлених на тілі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у вигляді крововиливи під тверду і м'яку мозкові оболонки, забій лобових часток головного мозку, дифузно-аксональне пошкодження головного мозку (ДАП).
4.Навести обґрунтування висновків про ступінь тяжкості кожного з вказаних тілесних ушкоджень.
III.В розпорядження експертів надати цю ухвалу, визначивши такі вихідні данні для проведення експертного дослідження:
1. На тілі ОСОБА_11 є наявними тілесні ушкодження у вигляді
-садна в лобно-скроневій області справа;
-садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини;
-крововиливи під тверду і м'яку мозкові оболонки, забій лобових часток головного мозку, дифузно-аксональне пошкодження головного мозку (ДАП) /надалі - ушкодження мозку/.
2. Ці тілесні ушкодження утворились за таких умов:
-тілесні ушкодження у вигляді саден в лобно-скроневій області утворились від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути руки. З огляду на таке можна вважати, що ці ушкодження утворились внаслідок удару, прогнозовано - рукою - в область обличчя потерпілого.
-далі, цей удар потягнув за собою падіння ОСОБА_11 на плоску тверду поверхню. Внаслідок такого в того виникла інерційна травма внаслідок падіння з прискоренням на площину, яка включала ушкодження мозку та ушкодження в зоні безпосереднього впливу травмуючого предмету - у вигляді садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини;
-між ударом в праву лобно-скроневу область та падінням ОСОБА_11 , яке /падіння/ призвело до виникненням в того тілесних ушкоджень у вигляді садна в завушній області зліва, синця в області лівої вушної раковини та ушкоджень мозку прямий причинно-наслідковий зв'язок відсутній.
IV.Дозволити експертам використовувати висновки комісії експертів № 46-к від 29 травня 2019 року в частині, що не стосується визначення ступеню тяжкості виявлених експертами тілесних ушкоджень та не суперечить відомостей, що визначені у цій ухвалі.
V.До отримання висновку експерта у судовому засіданні оголосити перерву.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
СУДДЯ = ОСОБА_22 =
1 - див, окрім іншого, ОСОБА_23 “Проблеми причинного зв'язку в злочинах проти здоров'я особи” Национальний Юриичний Журнал: Теорія і практика - http://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2017/3/25.pdf