Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3227/20
Провадження № 1-кп/490/55/2021
07 лютого 2022 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участі прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
його захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12019150000000628 про обвинувачення
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню спеціальну освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, виконує роботи з ремонту комп'ютерної техніки, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняв злочинів та не судився
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув загальну середню освіту, є одруженим, має доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює на ПП " ОСОБА_11 " поваром, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не вчиняв злочинів та не судився
ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню спеціальну освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, виконує будівельні роботи, мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не вчиняв злочинів та не судився
та
ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню спеціальну освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, займається футболом, мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , є таким, що не має судимостей
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 189, частиною 3 статті 146, частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 263 Кримінального Кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Прокурор просив про продовження строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, спираючись про те, що ризики, які були враховані під час обрання цього запобіжного заходу, а саме - того, що обвинувачений може ухилятись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні та вчинити інше правопорушення - наразі не усунуті та не зменшились.
2. Захисник просив змінити обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний період доби.
В обґрунтування послався про те, що ОСОБА_6 має працювати задля забезпечення себе, зокрема - свого лікування.
Захисник вказував й про те, що наразі потерпілий претензій до ОСОБА_6 не має, шкода, заподіяна злочином, потерпілому повністю відшкодована, отже - ризик того, що обвинувачений впливатиме на потерпілого, наразі фактично зник.
Обвинувачений у суді позицію свого захисника підтримав.
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. Органами досудового розслідування ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 обвинувачується, загалом, у тому, що вони
зорганізувавшись в організовану злочинну групу, вимагали грошові кошти в ОСОБА_17 , при цьому позбавляючи його свободи та застосовуючи до нього насильство.
Ці дії кожного з обвинувачених органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 4 статті 189, частиною 3 статті 146, частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України.
2. Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 січня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 березня 2020 року включно.
Подальшими ухвалами слідчих суддів цей строк був продовженим неодноразово, востаннє - до 09 липня 2020 року включно.
Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва, які перевірялись в апеляційному порядку, цей строк продовжувався неодноразово.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року строк тримання обвинувачених під вартою був продовжений до 28 серпня 2021 року.
Подальшою ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва строк тримання під вартою продовжувався неодноразово, востаннє - ухвалою від 13 жовтня 2021 року - до 11 грудня 2021 року включно.
3. Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 09 грудня 2021 року обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід був змінений на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово.
4. Під час зміни обраного відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу суд виходив з наявності ризиків того, що цей обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків, в тому числі й шляхом погроз, умовлянь схилення їх до дачі неправдивих показів щодо обставин кримінальних правопорушень, продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачуються або вчинити нове кримінальне правопорушення, але запобігти цим ризикам можливо шляхом застосування до нього цілодобового домашнього арешту.
5. За період перебування під домашнім арештом встановлених відносно нього обмежень ОСОБА_6 не порушував.
6. Під час здійснення цього кримінального провадження суд оголосив обвинувальний акт, з'ясував ставлення кожного з обвинувачених до висунутого кожному з них обвинувачення та встановив порядок дослідження доказів у справі, відповідно до встановленого порядку допитав потерпілого, дослідив усі зібрані по справі письмові документи, дослідив значну частину наявних у справі електронних документів.
Наразі суд продовжує вивчення електронних документів у визначеному сторонами /зокрема - захистом/ обсягах та порядку.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
1. Відповідно до частини 1 статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під ставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.
При цьому відповідно до частини 3 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має переконатись, що жоден більш м'який, ніж запропонований слідчим, запобіжний захід не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
2. Відповідно до частини 1 статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України запобіжними заходами є:
1)особисте зобов'язання;
2)особиста порука;
3)застава;
4)домашній арешт;
5)тримання під вартою.
Відповідно до статті 179 цього Кодексу особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 Кримінального Процесуального Кодексу України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Відповідно до частини 1 статті 182 Кримінального Процесуального Кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
При цьому відповідно до частини 5 цієї статті розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
3. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права
3.1. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу під обґрунтованою підозрою слід розуміти добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які:
-можна перевірити у судовому розгляді;
-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, сумлінністю та ретельністю.
3.2. Європейський Суд з Прав Людини у своїй практиці обґрунтував підхід, відповідно до якого тримання особи під домашнім арештом, так само, як й триманні її під вартою, є позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції /див., окрім іншого, рішення у справах "Гуццарді проти Італії" (пункти 92 - 95); "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 103 - 110); "Корбан проти України (пункти 138 - 139) та інші/.
При цьому Європейський Суд з Прав Людини зазначає, що в більшості випадків домашній арешт передбачає меншу кількість обмежень та менший ступінь страждань та незручностей для затриманого, ніж звичайне ув'язнення у відповідній установі. Але цю обставину Європейський Суд з Прав Людини пов'язує з особливостями режиму, але - не з сутністю становища ув'язненого. /див., окрім іншого, рішення у справі "Бузаджі проти Республіки Молдова" (пункти 111 - 114); "Корбан проти України (пункти 138 - 139)/
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.
Стосовно наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим.
1. Матеріали кримінального провадження на теперішній час не містять відомостей про те, що, висуваючи обвинувачення, зокрема, ОСОБА_6 , органи досудового розслідування або публічне обвинувачення діяли нечесно.
До того ж, з коментарів самих обвинувачених під час розгляду питання про доцільність їх подальшого перебування під вартою вбачається, що факт примушування ОСОБА_17 до передачі їм коштів захист зрештою не оспорює, надаючи цьому факту іншу оцінку.
За такого припущення про вчинення обвинуваченим злочину, який є описаним в обвинувальному акті, є таким, що можна перевірити у судовому розгляді та спонукає вдатись до практичних дій щоб перевірити, чи є таке припущення обґрунтованим.
За такого для мети вирішення питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою "підозра", що наразі йому висунута, може вважатись обґрунтованою.
2. Матеріали кримінального провадження на теперішній час не містять й відомостей про те, що, висуваючи таку підозру, органи досудового розслідування діяли упереджено.
Отже, для мети застосування запобіжного заходу висунуту "підозру" слід вважати "обґрунтованою".
Стосовно наявності передбачених законом ризиків.
1. Обґрунтованість висунутої підозри, в свою чергу, доводить що обвинувачені мають підстави ухилятись від суду, адже у разі визнання їх винуватими їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
2. Стосовно ризику того, що обвинувачені продовжать вчиняти злочин або ж вчинять інші злочини суд відзначає таке.
2.1. Про наявність такого ризику свідчить, перш за все, та обставина, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюються у вчиненні злочину у складі стійкого злочинного угрупування, що доводить підвищену суспільну небезпеку їх особи.
2.2. В той же час, суд відзначає, що ОСОБА_6 наразі перебуває на волі та суспільний порядок не порушує, нових злочинів не вчиняв та заходів щодо відновлення діяльності злочинного угрупування також не вживав.
Таке доводить, що наразі, зокрема - з огляду на сплив часу та період, протягом якого усі обвинувачені по цій справі утримувались під вартою - цей ризик зменшився.
3. Стосовно можливості впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на потерпілого суд відзначає таке.
3.1. Під час перебування поза межами місця попереднього ув'язнення та не маючи обумовлених запобіжним заходом суттєвих перепон для впливу на потерпілого, цей обвинувачений до дій, спрямованих на таке, не вдались.
3.2. Ту обставину ж, що на початку судового розгляду обвинувачені вдались до дій, що мали наслідком складання потерпілим недостовірних документів з метою пом'якшення кримінальної відповідальності обвинувачених, суд вважає такою, що наразі втратила свою актуальність, адже з моменту вчинення цих дій сплинуло багато часу та процесуальні позиції обвинуваченого та потерпілого наразі змінились.
Таке доводить, що наразі цей ризик також зменшився.
Стосовно шляхів запобігання цим ризикам.
1. Застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід - у вигляді цілодобового домашнього арешту - повною мірою забезпечує запобігання вказаним ризикам.
2. При цьому запобігти встановленим судом ризикам /навіть - в зв'язку з їх зменшенням/, зокрема - ризику того, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність - шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу наразі не видається за можливе.
3. Посилання захисту наведених висновків суду не спростовують.
Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити
Продовжити строк застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у квартирі АДРЕСА_5 , заборонивши йому залишати це житло цілодобово.
Покласти на ОСОБА_6 , окрім загального обов'язку з'являтись до суду за першим викликом, такі обов'язки:
-не залишати квартиру АДРЕСА_5 , за винятком випадків звернення за медичною допомогою та явки до суду;;
-утримуватися від спілкування у будь-який спосіб особисто або через третіх осіб з потерпілим та особами, що зазначені у реєстрі досудового розслідування, як свідки;
-носити електронний засіб контролю
Строк дії цього запобіжного заходу встановити - до 02 квітня 2022 року.
У задоволенні клопотання захисту відмовити
Головуючий суддя = ОСОБА_18 =
Судді = ОСОБА_19 =
= ОСОБА_20 =