про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2022 року м. Рівне№460/4165/22
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головне управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач не додав до позову доказ сплати судового збору, натомість з посиланням на п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" у позовній заяві зазначив, що є звільненим від сплати судового збору, оскільки має статус учасника бойових дій.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд керується таким.
Згідно з п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз вказаних норм свідчить, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу. Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Як свідчить зміст позову, вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, а тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.
Правова позиція аналогічного змісту викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 545/1149/17), в постанові Верховного Суду від 19.10.2020 (справа №240/934/20).
Суддя зазначає, що відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, позивач до позовної заяви додає її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, суддя наголошує, що вимоги до оформлення письмових доказів, які визначені у ст. 94 КАС України. Так, відповідно до вказаної статті, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Суддя зазначає, що в повному обсязі копії документів, які додані позивачем до позовної заяви для суду та відповідача незасвідчені позивачем належним чином, а саме відсутня відмітка "дати засвідчення копії".
Висновок щодо обов'язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 02.10.2018 року у справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 року у справі № 826/15414/17 та від 11.02.2020 року у справі № 826/2935/14.
Тому, на виконання вимог ч. 1 ст. 161 та ч.5 ст. 94 КАС України, позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії додатків до позовної заяви для суду та відповідача.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання: документу на підтвердження сплати судового збору в сумі 992,40 грн та належним чином засвідчених копій усіх долучених до позову документів з урахуванням викладеного в цій ухвалі.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Д.Є. Махаринець