04 березня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/15942/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання ОСОБА_1 правової допомоги за заявою від 19.07.2021;
- зобов'язати Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2021 та призначити йому захисника для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру;
- відшкодувати із Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України завдану ОСОБА_1 неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.
Вказана позовна заява зареєстрована канцелярією суду 26.11.2021 за вх.№76122/21.
Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача підстав для відмови у наданні позивачу вторинної правової допомоги за його заявою від 19.07.2021, оскільки така відмова фактично позбавляє ОСОБА_1 на отримання правової допомоги, передбаченої Законом України "Про безоплатну правову допомогу".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що заява ОСОБА_1 про надання йому первинної правової допомоги від 19.07.2021 №П-1583 була розглянута. За результатами розгляду вказаної заяви Місцевим центром надано ОСОБА_1 безоплатну правову допомогу, а саме, безоплатну первинну правову допомогу у формі консультації (роз'яснення). Повноважень на надання позивачу правової допомоги у вигляді призначення захисника, яка по суті являється вторинною правовою допомогою, Місцевий центр не має, оскільки статтею 9 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" визначено перелік суб'єктів надання безоплатної первинної правової допомоги і в цьому переліку відсутні адвокати, на відміну від статті 15 цього ж Закону, яка визначає перелік суб'єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги, який включає адвоката.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 12.01.2022, позивач наполягає на тому, що відповідач за його заявою від 19.07.2021 не призначив адвоката, не склав правових документів, як того вимагає Закон України "Про надання правової допомоги", не надав компетентних роз'яснень щодо підстав для складання документів процесуального характеру з метою надання безоплатної вторинної правової допомоги, що свідчить про допущення Місцевим центром протиправної безвільності.
За змістом заперечень на відповідь на відзив, що надійшли до суду 17.01.2022, законом не передбачено прийняття рішення про надання (відмову у наданні) безоплатної первинної правової допомоги, тому Місцевим центром відповідні рішення не приймалися і не могли бути прийняті. У листі від 29.07.2021 №01-24/1778 позивачу надані роз'яснення норм діючого законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги та роз'яснення з питань порушених ним у заяві. Питання відповідності чи не відповідності заяви ОСОБА_1 про надання правової допомоги від 19.07.2021 вимогам Закону України "Про безоплатну правову допомогу" Місцевим центром взагалі не порушувалося.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 19.07.2021 ОСОБА_1 подав до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяву про призначення адвоката для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру.
Вказана заява зареєстрована у центрі 19.07.2021 під вх.№П-1583.
У цій заяві ОСОБА_1 просив центр призначити йому адвоката для надання правової допомоги та складання документів процесуального характеру, зокрема: до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, до Адміністрації Президента України, голови Верховної Ради України та інших органів державної влади скарги та заяви з приводу протиправних дій Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та Координаційного центру з надання правової допомоги щодо створення істотних перешкод для реалізації прав ОСОБА_1 , його свобод і законних інтересів у кримінальних провадженнях, ненадання правової допомоги, винесення незаконних доручень та наказів, ненадання копій заяв і наказів, зокрема, в період з 29.06.2021 по даний час, іншої бездіяльності та грубих порушень прав останнього, тобто просив призначити захисника для надання безоплатної ПЕРВИННОЇ правової допомоги.
Листом від 29.07.2021 №01-24/1778 Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз'яснив ОСОБА_1 поняття безоплатної первинної правової допомоги, перелік суб'єктів надання безоплатної первинної правової допомоги, а також порядок розгляду заяв про надання безоплатної первинної правової допомоги. Вказав на те, що оскільки у своїй заяві ОСОБА_1 просить надати безоплатну правову допомогу для складання документів, які передбачені Законом України "Про звернення громадян", Місцевий центр надає йому безоплатну первинну правову допомогу, а саме, роз'яснення порядку подання та вимоги до змісту заяв і скарг. Зазначив, що складення проектів заяв та скарг не являється можливим, оскільки у заяві ОСОБА_1 відсутній деталізований опис суті порушеного питання, що має обов'язково міститися у зверненні громадянина відповідно до частини 7 статті 5 Закону України "Про звернення громадян". Крім того, центр вказав також на можливість отримання ОСОБА_1 безоплатної первинної допомоги безпосередньо в приміщенні Державної установи "Полтавська установа виконання покарань №23" 11 серпня та 08 вересня 2021 року з 10-00 до 11-00 години.
Не погодившись із вказаною відповіддю та вважаючи протиправною бездіяльність Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо ненадання ОСОБА_1 правової допомоги за заявою від 19.07.2021, останній звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Закон України "Про надання правової допомоги" відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про надання правової допомоги" безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Поняття безоплатної первинної правової допомоги визначає стаття 7 Закону України "Про надання правової допомоги", за приписами якої безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) надання правової інформації;
2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
3-1) надання консультацій, роз'яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про надання правової допомоги" суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:
1) органи виконавчої влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) фізичні та юридичні особи приватного права;
4) спеціалізовані установи;
5) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Поряд з цим, поняття безоплатної вторинної правової допомоги визначає стаття 13 Закону України "Про надання правової допомоги", за приписами якої безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про надання правової допомоги" суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:
1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.
Частиною 1 статті 20 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 45 Кримінального процесуального кодексу України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, надання захисника - адвоката для здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на отримання безоплатної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами можливе саме при наданні безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки безоплатна первинна правова допомога може надаватися лише у вигляді надання правової інформації, надання консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг та інших документів правового характеру, крім документів процесуального характеру, надання консультацій, роз'яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок, надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
За змістом заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021, в якості підстави для її подання останній вказав саме необхідність надання йому безоплатної первинної правової допомоги у виді призначення захисника, а не вторинної правової допомоги.
Відтак, на переконання суду, Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, надаючи листом від 29.07.2021 №01-24/1778 позивачу безоплатну первинну правову допомогу у вигляді консультації (роз'яснення), діяв обґрунтовано та у відповідності до приписів Закону України "Про надання правової допомоги".
Посилання позивача на ту обставину, що відповідач безпідставно за його заявою від 19.07.2021 не призначив адвоката для складення процесуальних документів, як того вимагає Закон України "Про надання правової допомоги", судом оцінюються критично, оскільки в рамках надання безоплатної первинної правової допомоги в силу норм вказаного Закону виключена як можливість надання захисника (адвоката), так і можливість складення заяв, скарг та інших документів процесуального характеру.
За викладених обставин, суд з огляду на здійснення розгляду Полтавським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги заяви ОСОБА_1 від 19.07.2021 та оформлення за результатами такого розгляду листа-роз'яснення від 29.07.2021 №01-24/1778, доходить висновку про недопущення центром будь якої протиправної бездіяльності під час розгляду заяви позивача, та як наслідок, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (Державна установа "Полтавська установа виконання покарань №23", вул. Пушкіна, 91, м. Полтава, Полтавський район, Полтавська область, 36000, рнокпп 3048418919) до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Європейська, 37/40, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 39788483) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава