справа № 380/3485/22
провадження № П/380/3498/22
03 березня 2022 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 25 лютого 2022 року про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху) у справі № 380/3485/22 за позовом Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області до Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання незаконною та скасування постанови,-
Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Попереки А.А. від 11 січня 2022 року ВП № 68072284;
- звільнити від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Ухвалою судді від 15 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулася із позовною заявою встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі, який становить 2481,00 грн;
- заяви (клопотання) щодо поновлення строку звернення до суду та докази поважності його пропуску;
- документів, якими може бути підтверджено право особи, якою підписано позовну заяву, на звернення до суду та докази того, що вказана особа є діючим селищним головою Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області.
На виконання вимог ухвали судді від 15 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху позивач подав до суду:
- платіжне доручення № 60 (внутрішній номер 200902679) від 23 лютого 2022 року про сплату судового збору у розмірі, який становить 2481,00 грн;
- копію постанови Щирецької селищної територіальної виборчої комісії Львівського району Львівської області від 16 листопада 2020 року № 23 «Про реєстрацію обраного голови Щирецької селищної ради на місцевих виборах депутатів 25 жовтня 2020 року» та копію рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області № 1 від 23 листопада 2020 року «Про початок повноважень Щирецького селищного голови»;
- заяву про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху).
У вказаній заяві позивач щодо поновлення строку звернення до суду повідомляє таке.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Щирецька селищна рада Львівського району Львівської області дізналася про оскаржувану постанову 28 січня 2022 року, а з позовом до суду про її оскарження звернулася 11 лютого 2022 року.
З огляду на викладене позивач уважає, що не пропустив строк звернення з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача суд зазначає наступне.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п'ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як уже було зазначено судом вище частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Одночасно пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Конституційний Суд України у рішенні від 07 липня 1998 року № 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні.
З огляду на встановлений статтею 120 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Згідно з частиною першою статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кодекс адміністративного судочинства України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішення, дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, на виконанні якого перебуває судове рішення цього суду.
Право на звернення із позовною заявою, порядок її розгляду та ухвалення рішення пов'язані з наявністю винесеного за правилами КАС України судового рішення та з його примусовим виконанням. Відповідні положення вміщено у розділі ІV цього Кодексу «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».
Стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів. Так, відповідно до частини третьої статті 74 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Також стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» регулює відносини з оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців при виконанні не тільки судових рішень, але й інших виконавчих документів.
Так, у частині першій статті 3 цього Закону серед інших виконавчих документів, примусове виконання яких здійснюється Державною виконавчою службою, перераховано: виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень (пункти 3-9).
Таким чином, стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статті 287 КАС України, адже застосовується до більш широкого кола відносин:
1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду;
2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.
Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18.
На відміну від вищевказаного частина друга статті 287 КАС України встановлює і інші строки звернення до суду, зокрема, триденний строк у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Як уже зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною третьою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Особливості судового провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.
Так, частиною третьою статті 287 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Таким чином, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав.
У цій справі, скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішення (постанови) державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган Державної виконавчої служби, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання такого рішення, який обчислюється календарними днями.
Указана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі № 440/1290/19.
Отже, при здійсненні судочинства у спірних правовідносинах суд має застосовувати спеціальну норму, якою визначено порядок обчислення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, тобто КАС України, а не Закон України «Про виконавче провадження».
Як слідує з матеріалів позовної заяви оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 68072284 винесена державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Поперекою А.А. 11 січня 2022 року.
Зазначена постанова отримана позивачем 28 січня 2022 року, що підтверджується відміткою Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області (вх. № 192 від 28 січня 2022 року) на супровідному листі Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
З цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся 10 лютого 2022 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Львівського окружного адміністративного суду вх. № 13316.
Таким чином, позивач пропустив десятиденний строк звернення з цим позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України.
В ухвалі від 15 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху суд надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви в частині, зокрема, подання до суду заяви (клопотання) щодо поновлення строку звернення до суду та докази поважності його пропуску.
Однак в цій частині вимог ухвали судді від 15 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху позивач не виконав.
Разом з тим відповідно до частин другої-шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Оскільки позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у повному обсязі, а саме в частині подання до суду заяви (клопотання) щодо поновлення строку звернення до суду та докази поважності його пропуску, то суд уважає за можливе відповідно до вимог статті 121 КАС України продовжити позивачу процесуальний строк на усунення таких недоліків.
Керуючись ст.ст. 121, 248, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд,-
Продовжити Щирецькій селищній раді Львівського району Львівської області встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви в частині подання до суду заяви (клопотання) щодо поновлення строку звернення до суду та докази поважності його пропуску.
Встановити позивачу десятиденний строк на виконання вимог ухвали судді від 15 лютого 2022 року про залишення позовної заяви без руху з дня отримання цієї ухвали.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.