28 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/593/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними рішення та дії, та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16.12.2021 року №111450000713 та його дії щодо відмови в призначенні з 09.10.2019 року пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.06.1991 по 30.08.1991 під час проходження виробничої практики на шахті №1 Смолінського рудоуправління Східного гірничо-збагачувального комбінату в якості гірника підземного та з 03.08.1992 по 16.11.1993 в якості майстра гірничої підземної дільниці в підземних умовах праці у ГРЕ №37 КП «Кіровгеологія» як пільговий стаж шахтаря згідно ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 09.10.2019 року, виплатити кошти за результатами перерахунку з урахуванням виплачених коштів за період з 01.07.2021 по 31.12.2021 року в сумі 19450,34 грн.
Ухвалою суду від 28 січня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.52).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно не включено періоди його роботи під час проходження виробничої практики з 11.06.1991 по 30.08.1991 на шахті №1 Смолінського рудоуправління Східного гірничо-збагачувального комбінату в якості гірника підземного та з 03.08.1992 по 16.11.1993 в якості майстра гірничої підземної дільниці в підземних умовах праці у ГРЕ №37 КП «Кіровгеологія» як пільговий стаж шахтаря згідно ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Завдяки протиправним, на думку позивача, діям Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області його пільговий страховий стаж врахований у розмірі, що є меншим на 15 років та не дає можливості для перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Не погодившись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач ініціював розгляд судом даного спору (а.с. 1-8).
Представник відповідача надав до суду відзив, в якому проти позову заперечує та зазначає, що оскільки працівники геологорозвідувальних експедицій не зайняті безпосередньо видобуванням корисних копалин, тому норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на них не поширюється. Отже підстави для перерахунку пенсії відсутні. Окрім цього, на думку відповідача, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду. Також відповідач зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року, з квітня 2021 року фінансування виплат пенсій здійснюється централізовано Пенсійним фондом України, а ГУ ПФУ в Кіровоградській області не має таких функцій (а.с. 54-55).
Дослідивши доводи заяв по суті сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням положень Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №111450000713 від 16.12.2021 позивачу зроблено перерахунок пенсії за віком без врахування положень ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (а.с.15).
Відмовляючи в перерахунку та призначенні пільгової пенсії, відповідач зазначив, що ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що його дія поширюється на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди; працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день. Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених списками, не менше як 80 % робочого часу.
За даними, які містяться в пенсійній справі, в період з 03.08.1992 по 16.11.1993 позивач працював майстром гірничим підземної дільниці на ГРЕ-37 КП «Кіровгеологія». Оскільки працівники геологорозвідувальних робіт не зайняті безпосередньо видобуванням вказаних вище корисних копалин, тому норми вказаного Закону, на думку відповідача, на них не поширюються (а.с. 29-31).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345), Постановою КМУ від 24.06.2016р. №461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
З 16.09.2008 року набрав чинності Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці", спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
У статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачені особливості пенсійного забезпечення. Відповідно до цієї норми мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Цим Законом доповнено частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" абзацом третім такого змісту: Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність .
Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" запроваджено пільги пенсіонерам-шахтарям, зокрема підвищено мінімальний розмір пенсії до 80 відсотків заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тобто, які були зайняті повний робочий день саме на підземних роботах.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 28.01.2014 року (справа № 21-455а13), від 24.06.2014 року (справа № 21-236а14-2).
На час роботи позивача були чинні Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, які передбачали право на пільгову пенсію усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах.
Судом встановлено, що наказом Міністерства Геології СРСР №166 від 03.11.1947 року було створено Кіровську територіальну експедицію з цільовим призначенням пошуків та розвідки уранових родовищ. Наказом Міністерства Геології СРСР №21 від 23.02.1979 року Кіровську територіальну експедицію перейменовано в Кіровське виробниче геологічне об'єднання. Після декількох реорганізацій та зміни назв територіальної експедиції, наказом Держкомгеології України від 28.07.1998 року №1065 "Про перетворення державних підприємств в Казенні" було створено Казенне підприємства Кіровгеологія, що є правонаступником Державного геологічного підприємства Кіровгеологія та належить до сфери управління Державної служби геології та надр України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року №810-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної служби геології та надр" і є підзвітним йому.
Геологорозвідувальна експедиція (партія) №37 є відокремленим структурним підрозділом підприємства, що проводить геологорозвідувальні роботи на території Кіровоградської області. У складі зазначеної експедиції знаходився гірничий цех, який здійснював підземні гірничі роботи на розвідувально-експлуатаційних шахтах.
Постановою Кабінету Міністрів України №709-3 від 21.12.1992 року "З питань, пов'язаних з геологорозвідувальними роботами на уран, іншу стратегічну сировину та радіоекологічні дослідження" поширено на працівників Державного геологічного підприємства Кіровгеологія, зайнятих у розвідуванні родовищ радіоактивних руд, установлені чинним законодавством пільги для працівників уранових гірничодобувних підприємств.
Статтею 1 Закону України "Про видобування і переробку уранових руд" визначено, що видобуток уранових руд - це вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами. Гірничодобувні та переробні уранові об'єкти - сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об'єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар'єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства.
Судом встановлено, що Позивач під час роботи у Казенному підприємстві Кіровгеологія з 03.08.1992 по 16.11.1993 років на посаді майстра гірничого підземної дільниці та був безпосередньо зайнятий на підземних роботах повний робочий день, що, зокрема, підтверджується Довідкою №652 від 19.11.2013 року (а.с. 23) та не заперечується відповідачем.
Враховуючи те, що позивач з 03.08.1992 по 16.11.1993 працював у Геологорозвідувальній експедиції (партії) №37 Міністерства геології СРСР (у подальшому та на даний час - ГРЕ-37 КП «Кіровгеологія»), був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних геологорозвідувальних роботах по проходці, пошуках та розвідуванню родовищ уранових руд, що підтверджується матеріалами справи, і ці роботи відносяться до Списку № 1, розділ 1 "Гірничі роботи" підрозділ 1 позиція 10101000, 1010100 б, що дає підстави для віднесення позивача до кола шахтарів, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та віднесення цього періоду роботи до пільгового стажу шахтаря у розумінні ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Щодо врахування до пільгового стажу періоду проходження виробничої практики, судом встановлено наступне.
Згідно Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї, виданої позивачу Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за №17-48/3388 від 25.07.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 працював повний робочий день під час проходження виробничої практики на шахті №1 Смолінського рудоуправління Східного гірничо-збагачувального комбінату і за період з 11.06.1991 по 30.08.1991 (0 років 2 міс. 20 днів) виконував постійно, повний робочий день, підземні гірничі роботи за професією (посадою) гірник підземний, що передбачено Списком №1 розділом І підрозділом 1 пунктом а позицією 1010100а (а.с. 27).
За даними розрахунку, період проходження виробничої практики не зараховано до пільгового стажу за Списком №1. Такі дії відповідачем не мотивовано взагалі.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності) (пункт 23 Порядку № 637).
Оглядом Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї, виданої Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за №17-48/3388 від 25.07.2019 року, судом встановлено її відповідність додатку № 5 Порядку № 637 та пункту 23 цього Порядку.
Таким чином, судом встановлено, що Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї, видана Смолінською шахтою ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за №17-48/3388 від 25.07.2019 року, у розумінні Порядку № 637, є належним та допустимим доказом, який підтверджує наявний трудовий стаж позивача.
Враховуючи вищевикладене, виконані всі умови для зарахування відповідного пільгового стажу за час проходження позивачем виробничої практики в період з 11.06.1991 по 30.08.1991 гірником підземним з повним робочим днем під землею на шахті №1 Смолінського рудоуправління Східного гірничо-збагачувального комбінату, що передбачено Списком №1 розділом І підрозділом 1 пунктом а позицією 1010100а.
Таким чином, відповідачем безпідставно не враховано періоди роботи позивача з з 11.06.1991 по 30.08.1991 та з 03.08.1992 по 16.11.1993 до пільгового стажу, позивач має стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" більше 15 років, отже набув право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеної статті.
Що стосується позовної вимоги щодо виплати додаткових коштів за період з 01.07.2021 року по 31.12.2021 року у сумі 19450,34 грн, суд зазначає, що вказана вимога є похідною та залежить від факту перерахунку відповідачем розміру пенсії позивача, тобто від виконання ним рішення суду. На даний час розмір додаткових виплат, пов'язаних з проведенням перерахунку пенсії, відповідачем не визначений та між сторонами відсутній спор з цього приводу, а відтак зазначена позовна вимога є передчасною та з цих підстав задоволенню не підлягає.
Суд не приймає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою визначено механізм фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, та зазначає, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення, здійснюються саме територіальними органами Пенсійного фонду України. Більш того, “фінансування виплати пенсії” та “виплата пенсії” є принципово різними поняттями, які передбачають проведення відмінних між собою адміністративних процедур, а тому не можуть бути ототожнені. Після набрання чинності Постановою №1279 не відбулось передачі Пенсійному фонду України від головних управлінь Фонду повноважень здійснювати виплату нарахованої пенсії.
Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача від 16.12.2021 року, а звернувся з позовом у січні 2022 року, тобто у межах строку звернення до адміністративного суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд , -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними рішення та дії, та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 16.12.2021 року №111450000713 та визнати протиправними його дії щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 з 09.10.2019 року пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 11.06.1991 по 30.08.1991 під час проходження виробничої практики на шахті №1 Смолінського рудоуправління Східного гірничо-збагачувального комбінату в якості гірника підземного та з 03.08.1992 по 16.11.1993 в якості майстра гірничої підземної дільниці в підземних умовах праці у ГРЕ №37 КП «Кіровгеологія», як пільговий стаж шахтаря у розумінні ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з урахуванням правових висновків суду у цій справі, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з 09.10.2019 року, з виплатою різниці між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко