ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2022 р. справа № 300/90/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 54 795,19 гривень,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення податкового боргу, що виник з несплати боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та пені в сумі 54 795,19 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не сплатив податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, у загальному розмірі 54 795,19 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.01.2022 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження отримав 19.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористалася.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.
ОСОБА_2 є платником податків та зборів, передбачених законодавством, в тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 54 795,19 грн, що виник в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки підтверджуються довідкою про наявність боргу від 01.12.2021, інтегрованою карткою платника податків по ОСОБА_3 .
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
Так, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
Згідно пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить податок на майно.
Приписами пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Згідно приписів підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Судом встановлено, що відповідач є власником нежитлової нерухомості.
Податковим органом з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства винесено податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0022711-5033-0911 від 13.05.2020 за 2019 рік на суму 29 419,65 грн, у зв'язку з частковою сплатою сума до стягнення складає 19 419,65 грн (а.с.10,зворотня сторона);
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0611015-2406-0911 від 04.06.2021 за 2020 рік на суму 30 522,39 грн (зворотня сторона а.с.9);
- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0074525-5433-0901 від 26.05.2020 на суму 1 022,39 грн (а.с.10).
Вказані податкові повідомлення-рішення на загальну суму податкового боргу 49 942,04 грн направлялись відповідачу рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, згідно відміток на яких, ОСОБА_2 отримано вищенаведені податкові повідомлення-рішення 26.05.2020 та 24.07.2021 відповідно, особисто під підпис (а.с.10).
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 56.17.1. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті .
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідачем вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржені, та як наслідок, у відповідності до норм Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.
Згідно п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта житловоїнежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Базовий податковий (звітний) період дорівнює року.
Відповідно абз.1 пп.266.4.3 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4 цього пункту.
Згідно пп.266.9.1 п.266.9 ст.266 та пункту «а» пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкові зобов'язання з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положенням Бюджетного кодексу України.
Позивачем не здійснено повної сплати податку згідно з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями протягом 60 днів з дня їхнього вручення, тому сформувався податковий борг на суму 13 165,82 грн (а.с.10).
Крім того, судом з'ясовано, що позивачем на виконання вимог статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у сумі 4 853,15 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичним особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості..
Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, а також пені становить у загальному розмірі 54 795,19 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ф» за №5157-17 від 03.08.2017 (а.с.9).
Відповідно до пункту 42.2, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Вказана вимога вручена ОСОБА_2 27.09.2017 особисто, про свідчить відмітка з підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума - 54 795,19 грн являється податковим боргом відповідача, що виник в результаті несплати місцевого податку та підлягає стягненню у відповідності до статті 10 Податкового кодексу України до місцевого бюджету.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід місцевого бюджету податковий борг в розмірі 54 795 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 19 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084);
Відповідач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Главач І.А.