Справа № 214/6911/21
2-а/214/35/22
Іменем України
18 лютого 2022 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Петренко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора 2-го батальйону 1-ї роти 2-го взводу лейтенанта поліції Гончара Валерій Валерійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, закриття провадження по справі, суд, -
Представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом дополку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора 2-го батальйону 1-ї роти 2-го взводу лейтенанта поліції Гончара В.В., Департаменту патрульної поліції, в якому просить:скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену 29 квітня 2021 року інспектором 2-го батальйону 1-ї роти 2-го взводу полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Гончаром В.В. щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено наступне. Як стало відомо позивачу від державного виконавця по телефону на початку липня 2021 року, відносно нього 29.04.2021 року інспектором 2-го батальйону 1-ї роти 2-го взводу полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Гончаром В.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Згідно вказаної постанови вона складена 29.04.2021 року о 15.26 про те, що 29.04.2021 за адресою Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Степана Тільги 20 ОСОБА_1 перебував в громадському місці - приміщення пенсійного фонду о 15 год. 15 хв. без вдягнутого засобу індивідуального захисту - захисної маски, яка б закривала ніс та ріт, чим порушив п.1 ч.3 Постанови КМУ 1236 від 09.12.2020 р, факт правопорушення зафіксовано на нагрудний відеорегістратор АЕ 00069: АЕ 00219, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП.; призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.; примірник постанови ОСОБА_1 отримати відмовився. Наполягає, що оскарженою постановою порушені права озивача, оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності і призначено стягнення у вигляді штрафу. Позивач не згоден з цією постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Диспозиція ч.2 ст.44-3 КУпАП передбачає таку об'єктивну сторону правопорушення, як перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Запитом від 14.07.2021 року на адресу відповідача позивач просив негайно вислати на адресу його постійного проживання АДРЕСА_1 : копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ЕГА № 260267 від 29.04.2021 року; копії інших матеріалів (пояснень, рапортів тощо), що були складені при розгляді справи; копії відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників поліції, які складали постанову; докази своєчасного направлення даної постанови на адресу проживання. Окрім постанови відповідач надіслав тільки копії всіх наявних відеозаписів з нагрудних портативних відеореєстраторів працівників поліції з місця складання постанови. З цього позивач робить висновок про відсутність будь-яких інших матеріалів (пояснень, рапортів тощо), що були складені при розгляді справи. Проглянувши надіслані відеозаписи, позивач констатує наступне. Весь час відеозапису на позивачі є захисна маска, яку він декілька разів здвигає нижче з носу, пояснюючи працівникам поліції, що не може читати документи та свою заяву, оскільки в нього від дихання запотівають окуляри, але швидко повертає її на місце. Рот Позивача прикрито маскою весь час. Станом на 15 год. 15 хв., безпосередньо перед цим та після цього захисна маска закриває ніс та рот позивача, тобто в постанові з цього приводу викладено неправдиву інформацію щодо об'єктивної сторони правопорушення. Працівники поліції були роздратовані поведінкою позивача і застосували до нього адміністративне стягнення з метою провчити, про що казали під запис приблизно наступне: «Зараз випишемо Вам штраф, щоб не були таким розумним». Працівники поліції спочатку винесли постанову і лише через годину почали обговорювати з позивачем його пояснення з приводу правопорушення, позивач якраз розмовляв по «гарячій лінії» Національної поліції, скаржачись на дії поліцейських, і саме в цей час лейтенант поліції ОСОБА_2 зачитав йому основні положення складеної постанови. В наступному повторити відмовився, оскільки вважав, що вже озвучив. Таким чином, позивач об'єктивно не мав можливості сприйняти роз'яснення працівника поліції. Позивач повідомив, що проживає в АДРЕСА_2 , а не за місцем реєстрації, що проставлена в паспорті. Позивач заперечував проти того, що ним вчинено адміністративне правопорушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП. Вказує, що таким чином, надані відеозаписи не підтверджують вчинення Позивачем адміністративного правопорушення за обставин, що викладені в постанові. Крім того, вони доводять, що процедура збирання доказів та розгляду справи була працівниками поліції не дотримана. За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Наполягає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. Зазначає, що працівниками поліції не було зібрано необхідні докази у справі, зокрема не складено протокол про адміністративне правопорушення. За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. За ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). За ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. За ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Як видно з наданих відеозаписів, ОСОБА_1 не погоджувався з порушенням. Наполягає, що в такій ситуації працівник патрульної поліції був зобов'язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, але цього зроблено не було. Зазначає, що таким чином, відсутній головний доказ на користь вчинення правопорушення, а саме - передбачений законом в такому випадку протокол про адміністративне правопорушення, що унеможливлює притягнення особи до адміністративної відповідальності. Вказує, що працівниками поліції не було роз'яснено позивачу права за ст.268 КУпАП, не було забезпечено можливість захисту, не було дотримано процедуру розгляду справи. За ст.249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. За ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Як видно з наданого відеозапису, ОСОБА_1 не були роз'яснені в належному порядку перед розглядом справи та складанням постанови усі його права за ст.268 КУпАП, зокрема щодо можливості скористатись допомогою адвоката. Таким чином, вважає, що права ОСОБА_1 не були йому роз'яснені, а право на захист під час розгляду справи було порушено працівниками поліції, що складали постанову. За ст.ст. 278 - 279 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Наполягає, що дотримання цього порядку було унеможливлено діями працівників поліції, які, побачивши заперечення з боку ОСОБА_1 , тим не менше всупереч закону не склали протокол і не передали його до відповідного підрозділу, не забезпечили ОСОБА_1 можливість скористатись допомогою захисника, а просто винесли оскаржену постанову без врахування усього зазначеного. Наполягає, що внаслідок цього працівником поліції при винесенні постанови не було враховано вимоги ст. 280 КУпАП, за якою орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що усі наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів в розумінні вимог ст. 251 КУпАП. Законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів на посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) (ч. 2 ст. 251, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП). Зазначає, що з огляду на викладене поліцейський, як суб'єкт уповноважений на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП зобов'язаний збирати докази, у своїй службовій діяльності повинен вивчати нормативно-правові акти, які регулюють його діяльність та керуватися нормами КУпАП, Інструкцій, які розроблені профільним міністерством, іншими нормативно-правовими актами в межах своїх повноважень, добросовісно здійснювати свою службову діяльність. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Таким чином, і подія, і склад адміністративного правопорушення не доведені працівниками поліції належним чином. Тобто факт вчинення правопорушення позивачем не має свого підтвердження. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Наполягає, що за таких обставин факт вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП, є недоведеним. За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи заявлялися клопотання про відкладення розгляду справи, які задоволені.
18 січня 2022 року у судовому засіданні позивач та його представник, кожний окремо позов підтримали, була оголошена перерва до 18 лютого 2022 року. У судове засідання 18 лютого 2022 року позивач та його представник не з'явилися, останній подав до суду заяву, згідно якої просить розглядати справу за його відсутністю, позов підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того, відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив наступне. З вимогами адміністративного позову не погоджується, вважає, що постанова винесена законно та обґрунтовано, вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пункт 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завданьвживає заходівдля забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях,площах у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річних портах, інших публічних місцях. Відповідно до п.п.1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Вказує, що під час несення служби ним було отримано виклик про те, що 29.04.2021 у приміщенні Пенсійного фонду за адрессою: АДРЕСА_3 , невідомий громадянин, перебуваючи у приміщенні Пенсійного фонду, порушує громадський порядок. Зазначає, що приїздом на місце події встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває в приміщенні Пенсійного фонду без вдягнутого засобу індивідуального захисту, зокрема респіратору або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, чим наражає на небезпеку оточуючих людей. Вказує, що ОСОБА_1 було запропоновано вдягнути маску та припинити вчиняти адміністративне правопорушення, але останній то вдягав то знову знімав її. Вказує, що у звязку з цим було розпочато розгляд справи та повідомлено ОСОБА_1 про те, що зараз відбудеться розгляд справи відносно нього за можливе вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП, ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Зазначає, що під час розгляду справи від позивача клопотань не надходило. Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються постановою про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Переконавшись, що вимоги ст.278 КУпАП виконані, перейшов до розгляду адміністративної справи стосовно позивача.Позивача було ознайомлено зізмістом ст. 268КУпАП та ст. 63 Конституції України, було запитано «Чому перебував в громадській будівлі без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно?», на що відповідь отримано не було. Після з'ясування усіх фактичних даних ним було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП, а саме:перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за що передбачено відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу в розмірі віддесяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозицією ч.2 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з вимогами п.п.1 п.2 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції чинній на час вчинення правопорушення) на території України на період дії карантину забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. Згідно ст.94 Конституції України, Закони стають обов'язковими та набувають законної сили негайно після офіційного прийняття й опублікування тексту закону, якщо інше не передбачено самим законом. При цьому, набуття законом чинності означає, що із цього моменту ним повинні керуватися, виконувати його й дотримуватися всі юридичні та фізичні особи. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Тому, втрата законом чинності означає, що із цього моменту він не може застосовуватися. Закріплений в ч.1 ст.58 Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст.15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.7). Таким чином до юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. До того ж актом, який пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є акт, що виключає з санкції більш суворі стягнення або додаткові стягнення. Відповідно до вимог ст.8КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначає, що за результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, ним було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 170 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 170935 від 25.02.2021, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 та КУпАП. Вказує, що позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 287 - 289 КУпАП,що підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратору поліцейського під назвою «0036» на 01 хв. 20 сек. Наполягає, що ним вищезазначені вимоги закону, як суб'єктом владних повноважень, були дотримані. Весь процес спілкування з позивачем фіксувався на нагрудний відеореєстратор, з перегляду відеозаписів якого чітко видно, що працівниками поліції позивачу були роз'яснені його права, зокрема передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови керувався КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, Правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділі Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено ст. 279 КУпАП, відповідно до якої, особа уповноважена на розгляд справи, серед іншого, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки, заслуховує особу, яка беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами , висновками експертів , показаннями свідків. Згідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Вказує, що доказів того, що факт правопорушення не мав місце з боку позивача, останній суду не надав. Зазначає, що факт скоєння правопорушення підтверджується складеною у відповідності до вимог КУпАП постановою про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського на якому зафіксовано факт правопорушення, а саме те, що позивач ОСОБА_1 в громадській будівлі знаходиться без вдягнутої захисної маски та й сам позивач не заперечує факт того, що останній перебував без захисної маски. Вважає, що ним винесено постанову згідно ст. 258 КУпАП, яка встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення а також ст. 33 КУпАП, жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано. Наполягає, що по суті, позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.
Під час розгляду справи судом досліджені наступні письмові докази: довідка МСЕК (а.с.7), супровідний лист (а.с.11), постанова (а.с.12), копія журналу (а.с.13-14), копія конверту (а.с.15), диск (а.с.17,55).
Під час огляду диску (а.с.55) встановлено, що на ньому мається 8 файлів.
На файлі, який має останні цифри «085», маються спочатку цифри «15:22», останні цифри «15:25». На файлі мається зображення позивача, який перебуває в приміщення Пенсійного фонду, на ньому надягнута захисна маска, яка закриває рот та ніс, він розмовляє по телефону. До нього наближаються оператор та поліцейський.
На файлі, який має останні цифри «087», маються спочатку цифри «15:07», останні цифри «15:22». На файлі мається зображення як оператор заходить в приміщення Пенсійного фонду, проходить повздовж осіб, у трьох з яких маски на ніс не одягнуті. Мається зображення позивача, який сидить, на ньому маються окуляри, маска знаходиться на підборідді. До позивача звертається поліцейський, просить надягнути маску на рот та ніс та каже: «Попереджаю останній раз, випишу Вам штраф». О «15:10» позивач одягає маску на рот та ніс, надає свій паспорт, каже, що не допустив порушення. Поліцейський каже: «Я Вас попереджаю про те, щоб натягнули маску на ніс та рот. Зараз випишу штраф, щоб не були розумним». Позивач каже: «В мене запотівають стекла». Поліцейський каже: «Мене це цікавить, усі сидять в масках. Ви розумієте про що я Вас запитую, Ви адекватний» Далі відбувається суперечка. Поліцейський каже: «Слухайте уважно, що Вам кажуть». Далі видно, що позивач розмовляє по телефону з приводу дій поліцейських, в цей час поліцейський роз'яснює права. До «15:21» маска, яка одягнута на позивачеві, закриває рот на ніс.
На файлі, який має останні цифри «093», маються спочатку цифри «15:25», останні цифри «15:26». На файлі мається зображення позивача, який розмовляє по телефону, поряд з ним знаходиться оператор та інший поліцейський.
На файлі, який має останні цифри «094», маються спочатку цифри «15:46», останні цифри «16:01». На файлі мається зображення мобільного телефону, який тримає оператор. О «15:48» оператор та інший поліцейський підходять до позивача, який розмовляє по телефону, у якого захисна маска закриває рот та ніс. О «15:50» видно, як поліцейський тримає в руках постанову та запитує позивача, чи буде той отримувати копію. Позивач каже: «Яка постанова?» Поліцейський каже: «Копію будете отримувати, потім перейдемо до заяв». Позивач каже: «Я ж маю право на слово, вислухайте мене», просить зачитати права, заявляє відвід, висловлює пояснення.
На файлі, який має останні цифри «198», маються спочатку цифри «16:31», останні цифри «16:36». На файлі мається зображення позивача, на якому одягнута маска, який розмовляє з поліцейськими, далі оператор виходить з приміщення Пенсійного фонду.
На файлі, який має останні цифри «160», маються спочатку цифри «15:07», останні цифри «15:22». Зміст цього файлу відповідає змісту файлу з останніми цифрами «087».
На файлі, який має останні цифри «164», маються спочатку цифри «15:22», останні цифри «15:25». На файлі мається зображення працівниць Пенсійного фонду, одна з яких складає документи, далі оператор виходить до приміщення, в якому знаходиться позивач. Далі зміст цього файлу відповідає змісту файлу, який має останні цифри «093».
На файлі, який має останні цифри «165», маються спочатку цифри «15:25», останні цифри «15:28». На файлі мається зображення, на якому працівниця Пенсійного фонду передає поліцейському 2 рукописних документи, на одному з яких написано: «Заява», на другому: «Пояснювальна».
Диск (а.с.17) має ті самі файли, що і диск на а.с.55.
Європейський суд з прав людини у справі Barbera, MessequeandJabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність особи, мають відповідати як вимогам як належності, достатності, так і переконливості.
Відповідно до ст.73 КАС України, суд вважає належним доказом постанову (а.с.12), так як вона підтверджує факт про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.73 КАС України, суд вважає належним доказом диск (а.с. 17, 55), оскільки записи стосуються наявності або відсутності у позивача захисної маски, порядку розгляду справи.
Довідку (а.с.7), супровідний лист (а.с.11), копію журналу (а.с.13-14), копію конверту (а.с.15) суд вважає неналежним доказом, так як вони не стосуються обставин, які підлягають доказуванню по даній справі.
Відповідно до ст.74 КАС України, суд вважає допустимими доказами постанову (а.с.12) та диск (а.с. 17, 55), оскільки вони добуті судом без порушення вимог закону.
Відповідно до ст.75 КАС України, суд вважає достовірними доказами постанову (а.с.12) та диск (а.с. 17, 55).
Пояснення позивача про те, що він перебував в приміщення Пенсійного фонду в захисній масці,яку він декілька разів здвигав нижче з носу внаслідок певних незручностей, в період часу, пояснюючи працівникам поліції, що не може читати документи та свою заяву, оскільки в нього від дихання запотівають окуляри, але швидко повертає її на місце; що станом на 15 год. 15 хв. захисна маска закриває ніс та рот; що працівники поліції були роздратовані поведінкою, що працівники поліції спочатку винесли постанову і після цього почали обговорювати з позивачем його пояснення з приводу правопорушення, що йому не було належно роз'яснені права; що позивач не погоджувався з порушенням, узгоджуються зі змістом відеозаписів, а тому є достовірними.
На підставі ст. 6 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає їх достатніми для встановлення наступних обставин. При цьому суд керується вимогами ст.77 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, що позивач 29 квітня 2021 року перебував в приміщенні Пенсійного фонду, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 20 в захисній масці, яку внаслідок певних незручностей опускав нижче носа.
Судом встановлено, що 29 квітня 2021 року з 15 год. 10 хв. позивач закрив маскою рот та ніс, до 15 год. 21 хв. маска, яка одягнута на позивачеві, закриває рот на ніс.
Також судом встановлено, що на час прибуття поліцейських до Пенсійного фонду, в приміщенні Пенсійного фонду перебувало три особи, у яких захисні маски не закривали ніс.
У судовому засіданні встановлено, що позивач не погоджувався з порушенням, відносно нього поліцейські о 15 год. 26 хв. 29 квітня 2021 року була винесена оскаржувана постанова, в якій зазначено, що о 15 год. 15 хв. він знаходився без вдягнутого засобу індивідуального захисту.
У судовому засідання встановлено, що до винесення постанови позивач не погоджувався, що вчинив правопорушення, права йому належним чином не були роз'яснені.
Також встановлено, що поліцейські не давали позивачу можливості подавати заяви, висловлювали сумніви в його адекватності.
При вирішенні справи, суд застосовує норми права, які передбачені Конституцією України, КАС України, КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі за текстом «Правила»).
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Як передбачено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі, якими є: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речові докази та інші документи.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, за ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення. За ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.
У судовому засідання встановлено, що позивач не погоджувався з тим, що допустив порушення, а тому у поліцейських був обов'язок скласти протокол та не було повноважень виносити на місці постанову.
Також у судовому засіданні встановлено, що до винесення постанови позивачу його права роз'яснені не були, його позбавили права подавати заяви, чим було порушено право на захист.
Згідно ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Ст. 44-3 ч. 2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
У судовому засіданні встановлено, що станом як на 15 год.15 хв. 29 квітня 2021 року , так і за деякий час до цього, а також після вказаного часу, позивач перебував у захисній масці, яка закривала рот та ніс. Отже була відсутні подія адміністративного правопорушення.
Суд приходить до переконання, що відповідач не довів, що позивач о 15 год. 15 хв. 29 квітня 2021 року перебував без захисної маски, що закриває ніс та рот.
При цьому суд виходить з наступного. З відеозапису беззаперечно вбачається, що у вказаний час у позивача надягнута захисна маска, яка закриває рот та ніс.
Суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності сама по собі не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення. При цьому суд приймає до уваги, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як передбачено ст.279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Отже із сукупності вказаних норм вбачається, що постанова є рішенням за наслідками розгляду справи, який передбачає дослідження доказів, а тому не може розцінюватися як доказ обґрунтованості цієї постанови.
Отже посилання відповідача на цю постанову, як на доказ, є необґрунтованим і суд його до уваги не бере.
Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про те, чи доведена у судовому засіданні наявність у відповідача 29 квітня 2021 року вбачати в діях позивача адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 ч. 2 КУпАП, та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, суд виходить з наступного. Згідно ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Ст. 44-3 ч. 2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. У судовому засіданні встановлено, що станом як на 15 год.15 хв. 29 квітня 2021 року , так і за деякий час до цього, а також після вказаного часу, позивач перебував у захисній масці, яка закривала рот та ніс. Отже була відсутні подія адміністративного правопорушення.
Суд приходить до переконання, що відповідач не довів, що позивач о 15 год. 15 хв. 29 квітня 2021 року перебував без захисної маски, що закриває ніс та рот.
При цьому суд виходить з наступного. З відеозапису беззаперечно вбачається, що у вказаний час у позивача надягнута захисна маска, яка закриває рот та ніс. Тому постанова відносно нього винесена безпідставно та підлягає скасуванню.
Отже, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.
Також суд вважає, що задоволення позову буде відповідати такому, передбаченому ст.2 КАС України, завданню адміністративного судочинства, як справедливе вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав фізичної особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та такій засаді цього судочинства, передбаченій ст.2 КАС України, як верховенство права.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 44-3, 247, 251, 258 КУпАП, ст. ст. 2, 3, 5, 9, 73-77, 139, 162, 241-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 11), інспектора 2-го батальйону 1-ї роти 2-го взводу лейтенанта поліції Гончара Валерій Валерійовича (місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 11), Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови - задовольнити.
Постанову, винесену 29 квітня 2021 року інспектором 2-го батальйону 1-ї роти 2-го взводу полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Гончаром В.В. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 29 квітня 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.
Суддя В.М. Прасолов