29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" березня 2022 р. Справа № 924/15/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" про забезпечення позову у справі № 924/15/22
за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі - Агро", м. Київ
до селянського (фермерського) господарства "Клепачі", Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Клепачі
про зобов'язання селянського (фермерського) господарства "Клепачі" виконати договір поставки № 14-12/21 від 14.12.2021р. в натурі;
про стягнення неустойки (штрафу) в сумі 895 503,06 грн
за зустрічним позовом селянського (фермерського) господарства "Клепачі", Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Клепалі
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро", м. Київ
про визнання договору поставки сільськогосподарської продукції № 14-12/21 від 14.12.2021р. недійсним
Ухвалою суду від 24.01.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" до селянського (фермерського) господарства "Клепачі" про зобов'язання селянського (фермерського) господарства "Клепачі" виконати договір поставки № 14-12/21 від 14.12.21р. в натурі; про стягнення неустойки (штрафу) в сумі 895503,06 грн, в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23.02.2022р. прийнято зустрічний позов селянського (фермерського) господарства "Клепачі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" про визнання договору поставки сільськогосподарської продукції № 14-12/21 від 14.12.2021р. недійсним до спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом.
02.03.2022р. на адресу суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фозі-Агро" про забезпечення позову від 22.02.2022р., в якій просить суд накласти арешт на зерно сої загальною вагою 500 т та вартістю 9950034,00 грн, яке знаходиться у селянського (фермерського) господарства "Клепачі". В обґрунтування поданої заяви представник заявника зазначає, зокрема, що відповідачем на сьогоднішній день вже розміщено оголошення про продаж сої в об'ємі 1050 т за ціною 21500,00 грн. Дане оголошення розміщене на ресурсі Агротендер. На даному ресурсі, як зазначає заявник, зареєстровано 14490 користувачів, а оголошення можна знайти за номером заявки на продаж #38072. Крім того, 31.12.2021р. засобами інформаційно-телекомунікаційного сервісу системи "Вчасно" позивач направив запит на підтвердження наявності товару від 31.12.2021р. згідно умов п. 2.10. договору поставки, однак позивач жодної відповіді не отримав.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
11.07.2018р. Верховний Суд, розглядаючи справу № 509/5216/13-ц, зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.
Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заявник у поданій заяві про забезпечення позову просить, зокрема, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Проте, матеріали справи (заяви) не містять доказів на підтвердження наявності наведених обставин.
Так, позивач, стверджуючи про те, що відповідач розмістив оголошення на ресурсі Агротендер про продаж сої в об'ємі 1050 т за ціною 21500,00 грн, надав скріншот оголошення про продаж зерна.
Суд, дослідивши даний доказ, розцінює його як неналежний, оскільки із даного скріншоту неможливо встановити, що саме селянським (фермерським) господарством "Клепачі" (а не будь ким іншим) розміщено оголошення в чат-боті Агротендер про продаж сої.
Даний скріншот не може вважатися електронним документом та не може бути доказом у розумінні положень ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом для е-документа. Така вимога ставиться через те, що без цифрового підпису ідентифікувати особу, що розмістила оголошення неможливо. До того ж існує великий ризик, що зміст документа буде втрачений через правки та виправлення.
Схожі за змістом висновки надані Верховним Судом у постанові від 11.06.2019р. по справі № 904/2882/18.
Також судом зазначається, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. При цьому, заявником не надано доказів, які б підтвердили, що накладення арешту на майно селянського (фермерського) господарства "Клепачі" не вплинуть на виробничу діяльність вказаної юридичної особи.
В статті 6 ГК України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у статті 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування заявника про можливу небезпеку та реальну загрозу відчуження селянським (фермерським) господарством "Клепачі" зерна сої вагою 500 т та вартістю 9950034,00 грн. Заявником не надано обґрунтованих доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому майна, зокрема укладення правочинів з відчуження зерна сої з третіми особами.
Також судом відмічається, що до заяви про забезпечення позову заявником не надано доказів на підтвердження обставин того, що майно (зерно сої), яке є у відповідача, на час розгляду справи № 924/15/22 може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.
Як вказано в абз. 2 п. 1 та абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. № 16 (із змінами), особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Водночас, заявником не надано жодних доказів на підтвердження необхідності забезпечити позов.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Господарським судом при прийнятті ухвали було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
В силу ч.ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" від 14.05.2021р. про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя С.В. Заверуха
Відрук.: 1 примір.
1 - до справи;
Електронна адреса:
позивача - fozzy-agro@ukr.net
відповідача - klepachi71@gmail.com