Справа № 495/1165/22
№ провадження 1-кс/495/449/2022
21 лютого 2022 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 21.02.2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240000249 від 21.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
20.02.2022 приблизно о 18:50 невстановлені особи проникли до приміщення ломбарду "Камод", розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги 3у, де застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я заволоділи грошовими коштами у сумі 15 000 гривень та виробами із золота та срібла. Сума збитку встановлюється.
В ході проведення першочергових слідчо-розшукових заходів, було проведено огляд місця події за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський вулиця Перемоги 3у, а саме ломбарду «Камод», під час якого виявлено три сліди папілярних узорів відкопійованих на два відрізки липкої стрічки, які упаковані до сейф пакету № PSP2263728, слід низу підошви взуття зафіксований за допомогою масштабної фотозйомки, два сліди структури матеріалу зафіксовані за допомогою масштабної фотозйомки, фрагмент мотузки упакований до паперового конверту.
Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області фрагмент мотузки упакований до паперового конверту визнано речовим доказом.
З метою забезпечення наявності в кримінальному провадженні доказової бази для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню слідчий просив накласти арешт на вилучене, а саме: фрагмент мотузки упакований до паперового конверту.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, просили клопотання розглядати за їх відсутністю.
Мотивація суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12022162240000249 від 21.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що предмети, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберігали на собі його сліди.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В клопотанні слідчий просив на підставі положень ст.ст. 40, 131, 132, 167, 170-172 КПК України накласти арешт на: фрагмент мотузки упакований до паперового конверту.
Зазначене майно було вилучено в результаті проведення 20.02.2022 огляду місця події за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський вулиця Перемоги 3у, а саме ломбарду «Камод».
В ході дослідження клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено мету накладення арешту.
Так, зокрема, не встановлено як саме зазначене майно співвідноситься із завданням арешту майна, тобто запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Постанова слідчого про визнання майна речовим доказом містила лише опис установлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, без обґрунтування, за якими з критеріїв ст.98 КПК України автомобіль визнано речовим доказам, отже слідчий суддя дійшов висновку про те, що у клопотанні не доведено мету накладення арешту - збереження речових доказів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зазначено, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд та процесуальною гарантією доступу до суду. Виходячи зі змісту цієї статті справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. В клопотанні слідчим зазначено, що необхідно накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно зазначає, що слідчий в розумінні вимог ст.132 КПК України слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Враховуючи те,що орган досудового розслідування у розумінні ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також не надав оцінку правовим підставам арешту майна, не врахував ймовірний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162240000249 від 21.02.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1