Справа № 495/1106/22
№ провадження 1-кс/495/415/2022
18 лютого 2022 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Білгород-Дністровському клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 18.02.2022 року надійшло клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження №12022162240000230 від 17.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні.
10.02.2022 року ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Білгород-Дністровський, незаконно заволодів транспортним засобом «MERSEDES-ВENZ», державний номер НОМЕР_1 , жовтого кольору, який знаходився у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході проведення досудового розслідування, 17.02.2022 року, був проведений огляд відкритої ділянки місцевості за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров. Приморський 7, де на відстані 1,5 м від ближчого правого кута будинку АДРЕСА_1 та на відстані 6м від найближчого правого кута металевого гаражу сірого кольору, виявлено легковий автомобіль «MERSEDES-ВENZ», модель 190, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , який у відповідності до технічного паспорту автомобіля належить ОСОБА_6 , але на протязі тривалого часу користується й володіє даним автомобілем без офіційного переоформлення ОСОБА_5 . Вказаний автомобіль з місця події вилучено. Далі під час огляду вказаного автомобіля, а саме його салону було знято накладки на передні сидіння (чохол), які упаковано до паперового конверту №1 та №2 із пояснювальним написом на них. Далі, в речовому відділенні (бардачок) біля переднього пасажирського сидіння виявлено ключ з брелком сигналізації від даного автомобіля, які було з місця події вилучено та поміщено до полімерного сейф-пакету INP 1010798.
Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 вказаний автомобіль «MERSEDES-ВENZ», модель 190, 1986 року випуску, дн НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 , накладки на передні сидіння (чохол), які упаковано до паперового конверту №1 та №2 із пояснювальним написом на них та ключ з брелоком сигналізації від даного автомобіля, які поміщені до поміщено до полімерного сейф-пакету INP 1010798 визнано речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту вилученого, для створення збереженості тих об'єктів які на думку органу слідства мають статус речового доказу, й збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню, на підставі чого слідчий просив клопотання задовольнити.
Позиції сторін.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про накладення арешту на майно розглядається за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник та користувач майна у судове засідання не з'явились.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Мотивація суду.
Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні №12022162240000230 від 17.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, зазначається, що правовою підставою для накладення в рамках даного кримінального провадження арешту майна є забезпечення наявності в кримінальному провадженні доказової бази у вигляді накладки на передні сидіння (чохол), які упаковано до паперового конверту №1 та №2 з пояснювальним написом на них та автомобілю марки «MERSEDES-ВENZ», модель 190, 1986 року випуску, дн НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 та ключ з брелком сигналізації від даного автомобіля які поміщені до полімерного сейф-пакету INP 1010798, із забороною передачі іншим особам у користування на час досудового розслідування та судового розгляду.
Постановою слідчого від 17.02.2022 автомобіль марки зазначене вище майно на підставі положень ст.ст. 110, 98, 40-1 КПК України було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та долучено до кримінального провадження.
Відповідно до ст.ст.7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Європейський Суд наголошує, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів (справа "Бакланов проти Російської Федерації" постанова від 09.06.2005 року, справа"Фрізен проти Російської Федерації" постанова від 24.03.2005 року). Верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 7 ч.2 ст.131 КПК України передбачено такий вид заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Слідчий зазначив, що на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність в арешті зазначених речей з метою наявності доказової бази.
Частиною 2 ст.171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною 11 ст.170 КПК України зазначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, з урахуванням позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року по справі №643/12369/19 зазначає, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна та роз'яснює, що заборона на відчуження - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Слідчий суддя в ході розгляду питання про накладення арешту на зазначене вище майно дійшов висновку про необхідність накладення арешту на автомобілі шляхом заборони відчуження. Слідчим не доведений жоден з ризиків, а саме приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, які б вимагали застосування арешту з забороною користуватись автомобілем.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «MERSEDES-ВENZ», модель 190, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , однак на протязі тривалого часу ним користується та володіє без офіційного переоформлення ОСОБА_5 . З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що перебування вилученого майна у фактичному володінні та користуванні особи, у якої його було вилучено, не перешкоджає проведенню досудового розслідування.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані матеріали, приходить до висновку, що накладення арешту у вигляді заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи володільця майна потребам досудового розслідування та при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження. Разом з тим, з метою запобігання можливості відчуження, задля збереження речового доказу слідчий суддя вважає за можливим клопотання задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 173 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження №12022162240000230 від 17.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на передні сидіння (чохол), які упаковано до паперового конверту №1 та №2 із пояснювальним написом на них.
Заборонити відчуження:
- автомобілю марки «MERSEDES-ВENZ», модель 190, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 та ключа з брелоком сигналізації від даного автомобіля, які поміщені до полімерного сейф-пакету INP 1010798 та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «MERSEDES-ВENZ», модель 190, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_1 , номер рами НОМЕР_2 належить ОСОБА_6 , перебуває у користуванні ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1