Справа № 309/4641/21
Провадження № 2/309/1087/21
10 лютого 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: судді Довжанин М.М.
за участю секретаря судового засідання Томищ Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
В позові посилається на те, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 22 січня 2015 року. У даному шлюбі в них народилася одна дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є те, що вони з відповідачем не зійшлися характерами, мають різні погляди на життя, між ними постійно виникають постійні сварки. Вони втратили почуття поваги та любові один до одного. Більше року не проживають подружнім життям. Разом не проживають так як відповідач перейшов проживати до своїх батьків. Їхній шлюб носить формальний характер та не виконує свого прямого призначення. Подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Перебувати у шлюбі, який не виконує свого призначення, вона не бажає. На даний час вона проживає у своїх батьків. Дитина проживає з нею і знаходиться на повному її утриманні та вихованні. Відсутність участі в утриманні доньки з боку батька ставить їх у важке матеріальне становище. Відповідач відмовляється від сплати коштів на утримання дитини в добровільному порядку. Він взагалі не цікавиться вихованням доньки та її добробутом. Він працює сезонним робітником, виїжджає на тривалі терміни на заробітки за кордон, інших осіб на утриманні не має, він працездатний , отримує дохід, має нерухоме майно, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати аліменти на утримання доньки. Просить суд ухвалити рішення, яким шлюб між нею та відповідачем розірвати та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повнолітнього віку, також стягнути з відповідача на її користь судові витрати у справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. До суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_4 про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити та не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки відповідача суду невідомі. Відзив чи заперечення проти позову від відповідача не надходили.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення про заочний розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу.
Заяв та клопотань від сторін до суду не поступало. Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не проводилось.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 22 січня 2015 року уклали шлюб, який було зареєстровано у виконавчому комітеті Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області, про що зроблено актовий запис № 01. Під час шлюбу у сторін народилася одна дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Дана обставина стверджується копіями свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження наявними у матеріалах справи.
Причиною розірвання шлюбу є те, що сторони є людьми різних характерів та поглядів на сімейне життя. Подружжя втратило повагу один до одного, що виключає примирення між ними.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що шлюб сторін носить формальний характер та не виконує свого прямого призначення, тому збереження шлюбу є недоцільним і його слід розірвати.
Разом з тим, в судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по утриманню дитини належно не виконує. Донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з позивачкою та перебуває на її повному утриманні, оскільки відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає. Дана обставина стверджується довідкою № 651/02-22 від 25.11.2021 року.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 pоку, батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2022 року складає 2618 гривень.
Позивачка не надала суду доказів про наявні доходи відповідача та розмір таких доходів.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач ухиляється від матеріального утримання своєї дитини, враховуючи матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є працездатним, не має інших утриманців, суд приходить висновку, що з ОСОБА_2 слід щомісячно стягувати на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 992,40 грн. Крім того, з відповідача на користь позивачки слід стягнути документально підтверджені понесені нею судові витрати за звернення до суду з позовом - судовий збір у розмірі 908,00 гривень згідно квитанції № 17 від 29.11.2021 року.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 247, 258-268, 280 ЦПК України, ст. 104, 105, 112, 180, 182, 184 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 22 січня 2015 року у виконавчому комітеті Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом № 01 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повнолітнього віку починаючи з 29 листопада 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Хустським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М.М.