23.02.2022 Справа №914/450/22
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Щигельської О.І., за участю секретаря судового засідання Зарицької О.Р., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи - підприємця Сидорова Романа Валерійовича, м. Київ
про забезпечення позову
у справі №914/450/22
за позовом: Фізичної особи - підприємця Сидорова Романа Валерійовича, м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Раневич Т.І. - адвокат;
від ТОВ «Голографічні технології»: не з'явився.
встановив:
17.02.2022 Фізична особа - підприємець Сидоров Роман Валерійович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи ПрАТ «Львівобленерго» про відхилення тендерної пропозиції ФОП Сидоров Р.В., яке оформлене Протоколом №22-38/РПУ-1.
Одночасно з поданням позовної заяви подано заяву про забезпечення позову в якій ФОП Сидоров Роман Валерійович просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» вчиняти будь-які дії по виконанню договору №112/153/22-99 від 03.02.2022р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології», зокрема, заборонити: отримувати від постачальника товар, оплачувати грошові кошти за товар, вивозити товар зі складу постачальника, оформлювати транспорті документи на товар та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології» вчиняти будь-які дії по виконанню договору №112/153/22-99 від 03.02.2022р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології», зокрема, заборонити: поставляти, передавати товар покупцю, передавати, виставляти покупцю рахунок-фактуру на товар, оформлювати транспорті документи на товар.
Ухвалою суду від 21.02.2022 заяву про забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.01.2022. Зобов'язано учасників справи забезпечити обов'язкову явку представників у судове засідання.
21.02.2022 в системі документообігу за вх. №4700/22 зареєстровано клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.
22.02.2022 в системі документообігу за вх. №4875/22 зареєстровано заперечення відповідача проти заяви про забезпечення позову.
У судове засідання 23.03.2022 з'явився представник відповідача. Представники позивача та ТОВ «Голографічні технології» явки не забезпечили. Після проведення судового засідання в системі документообігу суду за вх.№ 4978/22 зареєстровано клопотання заявника про відкладення розгляду заяви, відтак судом не вирішувалося.
Представниця відповідача надала пояснення щодо заяви, зазначила, що таку заперечує проти задоволення та просила відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подану ФОП Сидоровим Романом Валерійовичем заяву про забезпечення позову (вх. №638/22 від 18.02.2022 року) суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 138 ГПК України передбачено, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
У відповідності до ч. 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Заява про забезпечення позову є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Водночас, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів, наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що оскільки, у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, тому, в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18.
Суд зазначає, що предметом позову в цій справі є: визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи ПрАТ «Львівобленерго» про відхилення тендерної пропозиції ФОП Сидоров Р.В., яке оформлене Протоколом №22-38/РПУ-1.
В той час як в заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» вчиняти будь-які дії по виконанню договору №112/153/22-99 від 03.02.2022р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології», зокрема, заборонити: отримувати від постачальника товар, оплачувати грошові кошти за товар, вивозити товар зі складу постачальника, оформлювати транспорті документи на товар та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології» вчиняти будь-які дії по виконанню договору №112/153/22-99 від 03.02.2022р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології», зокрема, заборонити: поставляти, передавати товар покупцю, передавати, виставляти покупцю рахунок-фактуру на товар, оформлювати транспорті документи на товар.
Заява позивача про забезпечення позову мотивована тим, що виконання відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології» умов укладеного договору №112/153/22-99 від 03.02.2022 та поставки відповідного товару призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволенні позову та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Оскільки, виконання умов договору №112/153/22-99 від 03.02.2022р., укладеного між Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голографічні технології» призведе до неможливості реалізувати право позивача, як переможця торгів з найбільш економічно вигідною пропозицією на підписання договору поставки за результатами закупівлі з відповідачем. Так як у відповідача відпаде потреба у даній закупівлі.
Однак, суд зазначає, що оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, заявником не доведено належним чином зв'язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, оскільки, ймовірне задоволення позовних вимог не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на надання послуг.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.10.2020 року у справі №911/1721/20.
Таким чином, враховуючи викладені у заві про забезпечення позову підстави та обставини, суд вважає, що в даному випадку відсутній зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
В свою чергу, заявником не доведено обставин щодо ймовірності істотного ускладнення чи унеможливлення ефективно захистити або поновити права або інтереси заявника, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття такого заходу.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи викладене, заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.
За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Сидорова Романа Валерійовича про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 02.03.2022.
Суддя Щигельська О.І.