Справа № 307/4626/21
Провадження № 2/307/1170/21
03 березня 2022 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В, при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 до Тячівської державної нотаріальної контори про скасування арешту на нерухоме майно.
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася в суд з позовом до Тячівської державної нотаріальної контори про скасування арешту на нерухоме майно.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору дарування від 30 жовтня 1995 року позивачка є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
23 лютого 2021 року під час звернення до державного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу з метою оформлення договору дарування нотаріусом було роз'яснено, що видати дане свідоцтво не можливо, так як на вказаний будинок накладений арешт.
Позивачка отримала Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 269340996, згідно якої на вищевказаний будинок накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4957198, зареєстровано 15.05.2007 року, реєстратором: Тячівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 17.10.1997 року, Тячівське відділення АПБ «Україна», адреса: АДРЕСА_1 . власник: ОСОБА_3 .
До цього часу, позивачці про даний арешт нічого відомо не було і ніхто ніколи ніяких претензій з приводу даного обстеження не виявляв, але яким чином власником вказано особу - ОСОБА_3 , з яким позивачка ніколи не була знайома і який ніколи ніякого відношення до будинку позивачки не мав,їй не відомо. Вважає, що як і дана заборона, так і власник будинку ОСОБА_3 вказані випадково.
Позивачка дізналася, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .
Отже, наведене свідчить про те, що із вищевказаної інформаційної довідки вбачається, що підставою для арешту було повідомлення, б/н, 17.10.1997 року Тячівського відділення АПБ «Україна».
За адвокатським запитом до НБУ було отримано відповідь стосовно правонаступництва банку АПБ «Україна» та Тячівського відділення банку АПБ «Україна», згідно якої повідомляється:
«Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 06.10.1987 № 1118 «Про перебудову діяльності і організаційну структуру банків СРСР» на базі районних відділень Держбанку СРСР утворено районні відділення Агропромислового банку СРСР( далі - Агропромбанк СРСР).
Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР «Про перетворення Агропромислового банку СРСР в акціонерний комерційний Агропромисловий банк» від 18.07.1990 №703, Агропромбанк СРСР перетворено в Республіканський акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна». Державний банк СРСР зареєстрував Республіканський акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» за номером 425.
Відповідно до рішення Ради Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» по Закарпатській області, відділення Агропромбанку СРСР перетворені у відділення Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
На виконання пункту 7 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність»» від № 873- XII Національним банком Україна 27.09.1991 проведено перереєстрацію Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
27.09.1991 Національний банк Україна зареєстрував статут Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банк) «Україна», про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 2.
23.12.1992 Національний банк Україна зареєстрував зміни до статуту Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» у зв'язку зі зміною його найменування на Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна».
29.06.2001 Правління Національного банку Україна прийняло постанову «249 «Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій та ліквідацію Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
13.04.2009 Комісія Національного банку Україна з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення № 167 «Про виключення Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» з Державного реєстру банків.
Станом на 18.11.2021 Державний реєстр банків не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком Україна банку, що став правонаступником банку «Україна».
Також повідомляє, що на строфіках офіційного Інтернет-преставництва Національного банку України містяться інформація щодо юридичних осіб, яким передано в управління непродані активи та перелік незадоволених вимог кредиторів ліквідованих банків.
Додатково зазначає, що на виконання вимог статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, яка діяла до 22.09.2012) непродані активи банку «Україна» та перелік вимог кредиторів передано юридичній особі ТОВАРИСВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕКСНАВІГАТОР»
У зв'язку із завершенням процедури ліквідації Національний банк Україна виключив банк «Україна» з Державного реєстру банків.
Ураховуючи зазначене вище, повідомляє, що у Національному банку України відсутні відомості стосовно правонаступника банку «Україна» та Тячівського відділення банку «Україна».
Повідомляє, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк Україна є зберігачем архівних документів неплатоспроможних банків, зокрема банку «Україна».
Також зазначає, що документи про заборону відчуження майна громадян, банком «Україна» по Закарпатській області на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором банку «Україна» не передавались.
Стверджує, що у зв'язку з наведеними перетвореннями, заборона не була скасована швидше за все помилково, а отже Тячівська державна нотаріальна контора не зможе отримати повідомлення від банку, якого наразі не існує, про зняття арешту, згідно п. 5.1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Тобто, дві державні установи, які були залученні при накладені заборони на даний час не можуть вирішити питання про його зняття, тому стверджує, що єдиним виходом з цієї ситуації є рішення суду.
Листом від 03.12.2021 року № 19.9-38/39003 Тячівський РВ ДВС у відповідь на адвокатський запит повідомив, що станом на 03.12.2021 року відповідно до бази даних АСВП, АСВП (Архів) та АСВП (спецпідрозділ) та книг обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю, відсутні відкриті та не завершені виконавчі провадження, де боржником являється ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ), Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повідомляє:
За період 2007-2021 роки, виконавчих документів, (виконавчих листів), боржником за якими є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно бази даних АСВП, АСВП «АРХІВ», АСВП «СПЕЦРОЗДІЛ», на виконання до відділу по сьогоднішній день, не надходило та на виконанні не перебуває.
У зв'язку із сформованою ситуацією, вважає що даний арешт підлягає скасуванню, оскільки підстав для накладення арешту на майно позивача на даний час не має.
Тому просить суд скасувати арешт на нерухоме майно, а саме арешт житлового будинку АДРЕСА_1 , накладену Тячівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області 15 травня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4957198, здійснений на підставі повідомлення б/н Тячівського відділення АПБ «Україна» від 17.10.1997 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак надала суду клопотання в якому просить позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву в якій просить суд справу розглянути у їх відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступного висновку.
У зв'язку з неявкою сторін, на підставі ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 30 жовтня 1995 року позивачка є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
23 лютого 2021 року під час звернення до державного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу з метою оформлення договору дарування нотаріусом було роз'яснено, що видати дане свідоцтво не можливо, так як на вказаний будинок накладений арешт нерухомого майна.
Згідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 269340996, згідно якої на вищевказаний будинок позивача накладено арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4957198, зареєстровано 15.05.2007 року, реєстратором: Тячівська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 17.10.1997 року, Тячівське відділення АПБ «Україна», адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 .
Таким чином судом встановлено, що підставою для арешту було повідомлення, б/н, 17.10.1997 року Тячівського відділення АПБ «Україна».
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .
За адвокатським запитом до НБУ було отримано відповідь стосовно правонаступництва банку АПБ «Україна» та Тячівського відділення банку АПБ «Україна», згідно якої повідомляється:
«Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 06.10.1987 № 1118 «Про перебудову діяльності і організаційну структуру банків СРСР» на базі районних відділень Держбанку СРСР утворено районні відділення Агропромислового банку СРСР( далі - Агропромбанк СРСР).
Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР «Про перетворення Агропромислового банку СРСР в акціонерний комерційний Агропромисловий банк» від 18.07.1990 №703, Агропромбанк СРСР перетворено в Республіканський акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна». Державний банк СРСР зареєстрував Республіканський акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна» за номером 425.
Відповідно до рішення Ради Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» по Закарпатській області, відділення Агропромбанку СРСР перетворені у відділення Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
На виконання пункту 7 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність»» від № 873- XII Національним банком Україна 27.09.1991 проведено перереєстрацію Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
27.09.1991 Національний банк Україна зареєстрував статут Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банк) «Україна», про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 2.
23.12.1992 Національний банк Україна зареєстрував зміни до статуту Республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» у зв'язку зі зміною його найменування на Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна».
29.06.2001 Правління Національного банку Україна прийняло постанову «249 «Про відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій а ліквідацію Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
13.04.2009 Комісія Національного банку Україна з питань нагляду та регулювання діяльності банків прийняла рішення № 167 «Про виключення Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» з Державного реєстру банків.
Станом на 18.11.2021 Державний реєстр банків не містить відомостей щодо реєстрації Національним банком Україна банку, що став правонаступником банку «Україна», а також на строфіках офіційного Інтернет-преставництва Національного банку України містяться інформація щодо юридичних осіб, яким передано в управління непродані активи та перелік незадоволених вимог кредиторів ліквідованих банків.
На виконання вимог статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, яка діяла до 22.09.2012) непродані активи банку «Україна» та перелік вимог кредиторів передано юридичній особі ТОВАРИСВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛЕКСНАВІГАТОР»
У зв'язку із завершенням процедури ліквідації Національний банк Україна виключив банк «Україна» з Державного реєстру банків.
У Національному банку України відсутні відомості стосовно правонаступника банку «Україна» та Тячівського відділення банку «Україна».
Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк Україна є зберігачем архівних документів неплатоспроможних банків, зокрема банку «Україна».
Документи про заборону відчуження майна громадян, банком «Україна» по Закарпатській області на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором банку «Україна» не передавались.
Отже судом встановлено, що у зв'язку з наведеними перетвореннями, заборона не була скасована, а отже Тячівська державна нотаріальна контора не зможе отримати повідомлення від банку, якого наразі не існує, про зняття арешту, згідно п. 5.1 глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Листом від 03.12.2021 року № 19.9-38/39003 Тячівський РВ ДВС у відповідь на адвокатський запит повідомив, що станом на 03.12.2021 року відповідно до бази даних АСВП, АСВП (Архів) та АСВП (спецпідрозділ) та книг обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю, відсутні відкриті та не завершені виконавчі провадження, де боржником являється ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ), Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) повідомляє:
За період 2007-2021 роки, виконавчих документів, (виконавчих листів), боржником за якими є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно бази даних АСВП, АСВП «АРХІВ», АСВП «СПЕЦРОЗДІЛ», на виконання до відділу по сьогоднішній день, не надходило та на виконанні не перебуває.
Статтею 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Праве приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Згідно із підпунктом 5.1 пункту 5 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом. Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладення заборони, повідомлення про зняття заборони.
Нормами чинного законодавства, що регулюють державну реєстрацію обтяжень майна, можливості вилучення записів із Єдиного реєстру заборон відчуження, не передбачено, ними лише встановлено можливість зняття заборон відчуження на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про нотаріат" нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна: за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.п.5.1., п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувана за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір;про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, а також те, що на теперішній час арешт, накладений Тячівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області 15 травня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4957198, здійснений на підставі повідомлення б/н Тячівського відділення АПБ «Україна» від 17.10.1997 року, знятий не був, і ця обставина перешкоджає позивачу в реалізації своїх прав на такий, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, в повному обсязі доведеними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268,280-282, ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 321, 386, 391 ЦК України, ст.. ст. 73, 74 Закону України "Про нотаріат"», п.п.5.1., п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, суд,-.
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати арешт на нерухоме майно, а саме арешт житлового будинку АДРЕСА_1 , накладену Тячівською державною нотаріальною конторою Закарпатської області 15 травня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4957198, здійснений на підставі повідомлення б/н Тячівського відділення АПБ «Україна» від 17.10.1997 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Тячівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Закарпатської області.
Головуючий: В.В. Чопик