Справа № 304/346/22 Провадження № 3/304/323/2022
02 березня 2022 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., з участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Штефаняка І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, приватного підприємця,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 449046 від 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 ставиться за вину те, що вона цього ж дня близько 08.15 год, будучи власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , не нанесла маркування дотримання дистанції між клієнтами 1,5 м та не забезпечила централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, чим порушила п. 2-2 пп. 9 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року.
Зазначені дії ОСОБА_1 поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області старшим сержантом поліції Волос І.П. кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 449046 від 16 грудня 2021 року, рапорт від 16 грудня 2021 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 16 грудня 2021 року та відеозапис, що міститься на доданому до матеріалів справи CD-диску.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, однак її захисник - адвокат Штефаняк І.І. просив провадження у даній справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, який обслуговує відвідувачів.
Заслухавши позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09 грудня 2020 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова № 1236) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Згідно пп. 9 п. 2-2 вказаної Постанови № 1236, з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких, серед іншого, не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
В силу положень п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктом порушення вимог підпункту 9 пункту 2-2 Постанови № 1236 є суб'єкт господарювання.
Однак, у матеріалах справи будь-які належні докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, відтак вона в розумінні ст. 44-3 КУпАП суб'єктом вказаного правопорушення не є.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, тобто на осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому суддя враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom, заява № 25) від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine, заява № 39598/03) від 21 жовтня 2011 року Європейським судом з прав людини зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя приходить висновку, що у даному випадку не доведено ті обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому протокол про адміністративне правопорушення сам по собі достатнім доказом вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, діяння не є, а відтак провадження по даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 7, 9, 245, 247, 251-253, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 304/346/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Чепурнов В. О.