Справа 303/1537/22
№ 1-кп/303/91/22
№ рядка с/з 11
03 березня 2022 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021071040001072 внесеному до ЄРДР 08.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3
- захисника (адвоката) ОСОБА_5
У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України.
У судовому засіданні, прокурор подав суду клопотання про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без визначення розміру застави.
Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України - тобто закінчений замах на умисне вбивство, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів особливо тяжких. Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочини, характеризується негативно, постійного джерела доходів не має, майна у власності не має, всі ці дані дають стороні обвинувачення підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, або покинути місце свого проживання з метою уникнення покарання, що вказує на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Усвідомлення тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у випадку визнання його винним, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання повному і об'єктивному судовому провадженню, що вказує на наявність, ризиків, передбачених: п.1), п.3), та п.5) ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, оскільки вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, оскільки не встановлено наявність, місце знаходження закордонного паспорта громадянина України ОСОБА_3 (та не вилучено у встановленому КПК України порядку) з можливим виїздом за кордон, у зв'язку із чим останній перебуваючи на волі може виїхати за межі території України. Так у справі «Титаренко проти України» Європейський суд, серед іншого, зазначив, що серйозність висунутих обвинувачень та поведінка обвинуваченого, в тому числі ризик переховування від органу досудового розслідування (суду) може свідчити про необхідність тримання під вартою останнього, в тому числі протягом тривалого часу та не свідчить про порушення конвенційних прав; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді, а наявне обвинувачення у вчиненні злочину із застосуванням насильства, може стати вагомим інструментом залякування. Зокрема, ОСОБА_3 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду, вчиняти погрози, умовляння до потерпілого та свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати потерпілого та свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти потерпілого та свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, адже є суспільно-небезпечною особою, має негативну характеристику по місцю проживання, підтримує зв'язки із особами які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, постійно зловживає алкогольними напоями, крім цього наважившись на вчинення особливо тяжкого злочину аналогічно може вчинити знову кримінальне правопорушення. Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не втратили своєї актуальності на даний час, оскільки судовий розгляд триває, свідки, потерпілий та обвинувачений не допитані, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинений відповідно із застосуванням насильства, то відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, доцільно не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_3 просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він не має наміру ухилятися від слідства та суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання про обрання відносно його довірителя ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки відсутні ризики, на які вказує прокурор.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.
Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом у окремих випадках.
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 04 лютого 2022 року продовжено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, українцю, із середньою освітою, раніше не судимому, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк 30 днів, тобто по 05 березня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотання учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15-ти років.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Прокурором у клопотанні та у підготовчому судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив злочини особливо тяжкий злочин, відповідальність за який може настати у вигляді позбавленням волі на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі, що вказує на його нестійкі моральні переконання, а тому існують ризики, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з чим, жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України визначено, як: особливо тяжкий злочин, суддя, у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України не вважає за можливе визначити обвинуваченому розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів, без визначення застави.
Керуючись: ст. 176, 177, 178, 183, 193, ч.3 ст.315, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 діб, тобто по 01 травня 2022 року включно.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , після її оголошення підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу, покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити обвинуваченим негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти діб з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_1