Справа №303/944/22
№3/303/484/22
02 березня 2022 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , оператора АЗС в АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.01.2022 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 436576, відповідно до якого останній 16.11.2021 року о 14 години 39 хвилин перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в АЗС по вул.Садова, 58А/58 в смт.Чинадієво Мукачівського району здійснював реалізацію пального без відповідних документів, а саме висновку оцінки впливу на довкілля, чим порушив вимоги ч.1 ст.164 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши письмові докази у справі суддя прийшов до наступного.
У відповідності до ст.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За вимогами п.7 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» виробництво і торгівля пальним, зберігання пального, ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" вбачається, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Згідно статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ст.55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку та громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає внаслідок провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Як вбачається з матеріалів справи, то такі не містять доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарської діяльності, який здійснює господарську діяльність з реалізації пального на АЗС по АДРЕСА_2 , оскільки згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 17.12.2019 року, ОСОБА_1 займає посаду оператора ТзОВ «Гуліокс» з основним видом діяльності «роздрібна торгівля пальним» за вищевказаною адресою, в обов'язки якого входять збереження та дбайливе ставлення до ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, при цьому відповідальність за наявність відповідних документів, зокрема висновку оцінки впливу на довкілля, на нього не покладено.
Також, як свідчить наявна в матеріалах справи виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань саме ТзОВ «Гуліокс» є суб'єктом господарювання, яке здійснює даний вид діяльності.
Одночасно, в порушення ст.256 КУпАП, протокол серії ВАБ № 436567 за ч.1 ст.164 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 не містять конкретно, яку саме норму спеціального закону було ним порушено в результаті чого може настати відповідальність, передбачена ч.1 ст.164 КУпАП.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу), вимог ст.62 Конституції України та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними, достовірними і достатніми доказами, не може ґрунтуватися на припущеннях, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене суддя прийшов до висновку про недоведеність події та складу даного правопорушення в діях ОСОБА_1 , тому справу необхідно закрити з мотивів п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247 п.1, 251, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя С.Е. Камінський