пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 лютого 2022 року Справа № 903/860/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Нововолинської міської ради
до Акціонерного товариства "Оснастка"
про розірвання договору та зобов'язання провести перерахунок
за відсутності сторін
встановив: 21.10.2021 КП "Нововолинськтеплокомуненерго" Нововолинської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до АТ “Оснастка” (відповідач), в якому просить розірвати з 05 серпня 2021 року Договір № 22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020 року, укладений між ПАТ “Оснастка” та КП “Нововолинськтеплокомуненерго” та зобов'язати АТ “Оснастка” провести перерахунок орендної плати за оренду внутрімайданчикової лінії КЛ-10 - по 01 червня 2021 року, а за оренду внутрімайданчикової кабельної лінії ААБ (3x70) інвентарний №301 - по 05 серпня 2021 року, а також стягнути в користь КП “Нововолинськтеплокомуненерго” Нововолинської міської ради витрати по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до укладеного між сторонами договору оренди щодо внесення відповідних змін, які стосуються розміру орендної плати у зв'язку з відсутністю виробничої необхідності у подальшому використанні орендованого майна (внутрімайданчикової кабельної лінії).
Ухвалою суду від 10.11.2021 постановлено відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
03.12.2021р. відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-57/7341/21), в якому заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором. Пунктом 10.1. Договору № 20/10-20 від 01.01.2020р. сторони визначили, що даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання. Орендодавець виконав всі умови по передачі майна в оренду. Ініціатива однієї зі сторін договору щодо припинення його дії без отримання згоди на це іншої сторони в контексті наведених положень законодавства не тягне за собою таких правових наслідків, як дострокове припинення дії договору.
Ухвалою суду від 07.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 08.02.2022р.
13.12.2021р. позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх.№01-57/7601/21), в якій не погодився з доводами відповідача зазначеними у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач вказує, що у відзиві відповідач не заперечив факту невикористання позивачем орендованих кабельних ліній КЛ-10 та ААБ (3x70) інвентарний номер № 310, а зводить свою позицію до того, що згідно з пунктом 10.1. укладеного Договору №20/10-20 від 01.01.2020 сторони визначили, що даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає. Орендодавець не надав копії актів прийому-передачі майна в оренду, а також не урахував положення пункту 8.1. укладеного договору №20/10-20 від 01.01.2020, яким сторони визначили, що Орендодавець (Орендар) зобов'язаний за 14 днів попередити Орендаря (Орендодавця) про припинення дії договору оренди. Додані докази до позовної заяви свідчать про те, що відповідач безпідставно відмовляється від розірвання Договору №20/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020.
Ухвалою суду від 21.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2022.
17.01.2022 відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив. Відповіда зазначає, що КП «Нововолинськтеплокомуненерго», звертаючись з позовом про дострокове розірвання договору оренди 01.01.2020р. № 22/10-20, зазначило, що має право на дострокове розірвання договору, однак не навело будь-яких підстав для такого розірвання відповідно до положень закону або умов договору, та не зазначило відповідних аргументів, які могли б бути оцінені та на підставі яких можна було б дійти висновку про наявність підстав для дострокового розірвання договору в односторонньому порядку. Згідно з ч. 1, 3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Якщо розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін, договір вважається розірваним з моменту досягнення сторонами домовленості про розірвання договору, а якщо ж договір розривається у судовому порядку, зобов'язання сторін припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили. Просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 25.01.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив, просив в позові відмовити.
25.01.2022 в судовому засіданні за згодою представників сторін відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України була оголошена перерва до 15.02.2022, про що сторони були повідомлені під розписку.
В судове засідання 15.02.2022 сторони не з'явилися.
Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Оскільки сторони були повідомлені про час та дату розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, клопотань від сторін про відкладення розгляду справи чи про подачу заяв по суті справи не надійшло, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 01 січня 2020 року між КП “Нововолинськтеплокомуненерго” (надалі - позивач) та ПАТ “Оснастка” (надалі - відповідач) було укладено Договір №22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) з додатком №1 та протоколом розбіжностей.
Згідно п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування обладнання: внутрімайданчикові кабельні лінії ААБ (3x70) інвентарний №301; внутрімайданчикові кабельні лінії КЛ -10.
Умовами договору встановлено, що майно, яке орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 3 днів з моменту підписання даного Договору. Передача майна в оренду здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом прийому-передачі. Майно, що орендується вважається переданим Орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі і акту технічного стану орендованого майна, які є невід'ємною частиною договору (розділ 3).
Термін дії договору встановлюється з 01.01.2020 по 31.12.2020 (п.4.1 Договору).
Відповідно до п.4.3 Договору, у випадку непідписанння сторонами Акту приймання-передачі на протязі трьох днів з моменту підписанння договору, даний договір вважається неукладеним.
Орендна плата сплачується грошовими коштами на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 (п'ятого) числа поточного місяця, або здійснюється шляхом взаємозаліку між Сторонами (п.5.1 Договору).
Право користування майном настає у Орендодавця з моменту підписання даного договору і підписання акту прийому-передачі майна (п.7.1 Договору).
Згідно п.10.1 Договору даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов'язання.
Позивач зазначає, що умова розділу 3 Договору оренди сторонами виконана не була. Позивач використовував внутрімайданчикові кабельні лінії ААБ (3x70) інвентарний №301 та внутрімайданчикові кабельні лінії КЛ -10, без підписання акту прийому-передачі і акту технічного стану орендованого майна, а орендна плата за орендоване майно проводилась шляхом проведення взаєморозрахунків зустрічних однорідних вимог.
У зв'язку із відсутністю виробничої необхідності в подальшому використанні внутрімайданчикової кабельної лінії КЛ-10 позивач надіслав відповідачу Додаткову угоду №1 до Договору оренди, яку відповідач не підписав, а у своєму листі №10/76 від 12.04.2021 року запропонував направити представника для здачі орендованого майна, а саме кабельної лінії КЛ-10 шляхом підписання акту приймання-передачі. Проте акт приймання-передачі майна підписаний не був, оскільки сторони не досягли згоди. Відповідач не надав відповідних документів.
12 траня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача із проханням підписати Додаткову угоду №1 до Договору оренди з внесенням відповідних змін у договір, щодо розміру орендної плати, оскільки внутрімайданчикова кабельна лінія КЛ-10 позивачем з 01 квітня 2021 року не використовується. Однак, відповідач не підписав Додаткову угоду №1 до Договору оренди, у зв'язку з тим, що договір в односторонньому порядку розірванню не підлягає.
Позивач вказує, що оскільки відповідач зволікав у підписанні Додаткової угоди № 1 до Договору оренди, якою передбачалось внесення відповідних змін щодо розміру щомісячної орендної плати, на адресу відповідача 01 червня 2021 року надіславно попередження про припинення оплати за оренду майна, а саме - внутрімайданчикової кабельної лінії КЛ-10 та запропоновано відповідачу направити представника для підписання акту приймання-передачі орендованого майна 23 липня 2021 року за адресою : вул.Луцька, 25Г, м.Нововолинськ. Представник відповідача на визначену годину та дату для складання та підписання відповідних документів не прибув, хоча попередження про припинення оплати та прохання направити представника отримав 19 липня 2021 року.
У зв'язку із постійними ухиляннями відповідача від укладення Додаткової угоди №1 до Договору оренди позивач відповідно до пункту 8.1. Договору №22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020 року скерував попередження про припинення дії даного Договору оренди з 05 серпня 2021 року на підставі ст. 11, 13 та 205 Цивільного кодексу України.
Відповідач на адресу позивача надіслав лист про направлення представника для здачі майна з оренди та підписання акту приймання - передачі. Оскільки відповідач постійно ухилявся від писання даного акту, позивач направив лист відповідачу з проханням конкретно зазначити годину та дату для направлення представника для оформлення та підписання відповідних документів з метою повернення орендованого обладнання, оскільки з 01 квітня 2021 року позивачем не використовується внутрімайданчикова кабельна лінія КЛ -10, а з 05 серпня 2021 року - внутрімайданчикові кабельні лінії ААБ (3x70) інвентарний №301 .
06.09.2021 року позивачем був скерований акт приймання - передачі майна до договору №22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020року з проханням підписати акт та один примірник повернути позивачу.
Оскільки сторони не врегулювали спір, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання з 05.08.2021 Договору №22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020 року у зв'язку із відсутністю виробничої потреби у подальному використанні орендованого майна та зобов'язання АТ “Оснастка” провести перерахунок орендної плати за оренду внутрімайданчикової лінії КЛ-10 - по 01 червня 2021 року, а за оренду внутрімайданчикової кабельної лінії ААБ (3x70) інвентарний №301 - по 05 серпня 2021 року.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
До неукладених можна віднести договори, для яких сторонами не дотримано встановлених законодавством умови їх укладення (відсутність досягнутої згоди щодо істотних умов договору; стороною не отримано акцепт на направлену оферту; не передано майно, яке згідно з договором передбачається передати; відсутність державної реєстрації договору для якого чинним законодавством передбачена така реєстрація і т.п.).
Сторона, право якої порушено, має право звернутися до суду з позовом, який стосується наслідків неукладеного договору, передбачених главою 83 ЦК України (наприклад, про повернення безпідставно набутого майна), а застосування цією стороною договору таких наслідків можливе лише після встановлення судом наявності або відсутності підстав, що свідчать про його неукладення.
Умовами договору № 22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020 року сторони передбачили, що передача майна в оренду здійснюється за актом прийому-передачі. Майно, що орендується вважається переданим Орендареві з моменту підписання акту прийому-передачі і акту технічного стану орендованого майна, які є невід'ємною частиною договору (розділ 3 Договору). У випадку непідписанння сторонами Акту приймання-передачі на протязі трьох днів з моменту підписанння договору, даний договір вважається неукладеним ( п.4.3 Договору). Право користування майном настає у Орендодавця з моменту підписання даного договору і підписання акту прийому-передачі майна (п.7.1 Договору).
Отже, підписуючи договір, сторони погодили обов'язкову умову передачі орендованого майна за актом прийому-передачі.
Як вбачається з листів КП "Нововолинськтеплокомуненерго" та АТ "Оснастка", а також не заперечується сторонами, майно, що підлягало передачі в оренду на виконання умов договору, по акту прийому-передачі позивачу не було передано. Майно перебувало у користуванні позивача не на умовах спірного договору оренди. Розрахунки за користування внутрімайданчиковими кабельними лініями здійснювалися на підставі виставлених рахунків та актів приймання-надання послуг (лист КП "Нововолинськтеплокомуненерго" № 196/3/03 від 12.05.2021).
Рахунків та актів приймання-надання послуг сторонами суду не надано, як і не надано акту приймання-передачі майна в оренду.
В матеріалах справи знаходяться листи сторін, які містять посилання на договір оренди. Проте, доказів, які дають можливість встановити наявність підстав, що свідчать про укладення договору оренди, в тому числі, його виконання сторонами суду не надано.
Посилання відповідача на те, що орендодавець виконав всі умови по передачі майна в оренду, не заслуговує на увагу суду, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які свідчать про те, що спірний договір був виконаний сторонами.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Позивачем та відповідачем не подано жодного доказу, який підтверджує передачу позивачу в оренду внутрімайданчикової лінії КЛ-10 та внутрімайданчикової кабельної лінії ААБ (3x70) інвентарний №301. Також матеріали справи не містять доказів оплат позивачем за користування орендованим майно.
Отже, ні позивачем, ні відповідачем не подано суду первинних документів, що містять відомості про господарські операції по договору оренди та підтверджує їх здійснення.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що договір № 22/10-20 оренди майна (внутрімайданчикові кабельні лінії) від 01.01.2020 року, який позивач просить розірвати, є неукладеним, а тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору.
З огляду на викладене, безпідставною є вимога позивача про зобов'язання АТ “Оснастка” провести перерахунок орендної плати за оренду внутрімайданчикової лінії КЛ-10 - по 01 червня 2021 року, а за оренду внутрімайданчикової кабельної лінії ААБ (3x70) інвентарний №301 - по 05 серпня 2021 року, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо передачі майна та проведення позивачем оплати за оренду майна.
За таких обставин, у позові слід відмовити повністю.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 28.02.2022.
Суддя О. Г. Слободян