03 березня 2022 року м. Ужгород№ 260/117/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Свалявське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції Закарпатській області про визнання протиправними та скасування результатів перевірки,-
10 січня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Державне підприємство "Свалявське лісове господарство" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Шевченка, 59, код ЄДРПОУ 22114626) до Державної екологічної інспекції Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668), яким просить суд: "1. Визнати незаконними результати перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які зафіксовані в Акті №215/06 від 02 липня 2021 року.".
17 січня 2022 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме натурна перевірка в межах природно-заповідного фонду, за результатами якої було складено Акт перевірки № 215/06 від 02 липня 2021 року, яким було зафіксовано наявність тракторних волок та пошкодження дерев вздовж таких, що не являється самовільною рубкою, оскільки такі використовувалися для трелювання лісу із законних лісосік. Позивач вважає, що позапланова перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена з порушенням норма чинного законодавства та результати такої підлягають скасуванню, оскільки підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення фізичної особи на наявність самовільних рубок, а відтак відповідач мав право перевірити лише питання щодо самовільних рубок в Свалявському, Ганьківському та Полянському лісництвах ДП "Свалявське ЛГ". Однак, під час перевірки, посадові особи відповідача крім перевірок самовільних рубок, фактично здійснювали нагляд за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, яке не стосується незаконних рубок.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області проведено позапланову перевірку згідно чинного законодавства. Крім того, вказав, що виходячи з вимог статті 7 частини 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вбачається, що перелік питань щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль) не потребує зазначення у направленні на проведення заходу. Направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства видане Інспекцією за № 1870-06 від 25 червня 2021 року містить всю необхідну інформацію, що передбачена статтею 7 частиною 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 29 червня 2021 року по 02 липня 2021 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в ДП "Свалявське ЛГ".
За результатами перевірки складено Акт перевірки № 215/06 від 02 липня 2021 року, яким, зокрема встановлено порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: в кварталі 1 виділі 38 Свалявського лісництва без дозвільних документів влаштовано мережу тракторних волоків та проведено розширення вже існуючого волоку. Внаслідок таких робіт пошкоджено дерева та виявлено незаконну рубку дерев вздовж тракторних волок; В кварталі 1 виділі 37 Свалявського лісництва: під час влаштування тракторних волок виявлено пошкодження дерев та незаконну рубку вздовж тракторної волоки; В кварталі 20 виділі 1 Полянського лісництва: під час влаштування тракторних волок виявлено пошкодження дерев та незаконну рубку вздовж тракторної волоки; В кварталі 20 виділі 27.1 Полянського лісництва: виявлено неякісний відвід дерев на лісосіці (а.с.а.с. 5-16).
Позивач вважає, що позапланова перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена з порушенням норма чинного законодавства та результати такої підлягають скасуванню, у зв'язку із чим, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).
У відповідності до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Цією ж статтею передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
У відповідності до статті 6 Закону України Закону України № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області; звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється Інспекцією за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (Держекоінспекцією України); неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується.
У відповідності до пункту 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, така здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.
Отже, чинним законодавством України до повноважень Державної екологічної інспекції у Закарпатській області віднесено здійснення державного нагляду у сфері виявлення та запобігання порушенням вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання.
У зв'язку з наведеним, суд відхиляє твердження позивач про відсутність правових підстав в посадових осіб відповідача для проведення перевірок, оскільки такі повноваження реалізовувалися Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі норм чинного Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області.
Статтею 7 частиною 6 Закону України № 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Судом встановлено, що в оскаржуваному акті зафіксовано, що позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, хоча у відповідності до положень статті 10 Закону України № 877-V, суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення перевірки у разі, якщо вважає, що така здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. Жодних зауважень до акта перевірки позивачем не подано.
Суд зазначає, що оскільки допуск до проведення позапланової перевірки ДП "Свалявське ЛГ" відбувся, а екологічною інспекцією фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки не є таким, що порушують права позивача, а тому надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства.
Щодо визнання протиправними результатів перевірки, що зафіксовані в акті перевірки, суд зазначає, що в акті перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, безпосередньо не породжує жодних правових наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і не носить обов'язковий характер. Натомість акт перевірки є тільки службовим документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм інформації про виявлені, з точки зору контролюючого органу, порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків для позивача. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки.
У відповідності до статті 2 частини 1 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки результати перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які зафіксовані в Акті № 215/06 від 02 липня 2021 року не породжують для позивача жодних правових наслідків, то у розумінні статті 2 частини 1 КАС України мета завдання адміністративного судочинства не може бути досягнута, оскільки, як вказувалося, оскаржені результати перевірки, які зафіксовані в акті такої перевірки, не порушили права та інтереси юридичної особи.
У відповідності до статті 7 частини 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Судом наголошується, що у випадку складання відповідачем розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу позивач вправі такий оскаржити, оскільки такі розпорядчі документи впливають, зокрема, на права та інтереси позивача - юридичної особи.
Також протиправності відповідним висновкам, які зазначені в акті перевірки суд може надати правову оцінку під час розгляду питання щодо наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг за відповідним позовом до адміністративного суду.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Державного підприємства "Свалявське лісове господарство" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Шевченка, 59, код ЄДРПОУ 22114626) до Державної екологічної інспекції Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) про визнання протиправними та скасування результатів перевірки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко