25 лютого 2022 року м. Ужгород№ 260/98/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Скраль Т.В.
при секретарі Шестак Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оноківської сільської ради (89412, Закарпатська область, с. Оноківці, вул. Головна, 59, код ЄДРПОУ 04350168) про визнання протиправним та скасування рішення, -
10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Оноківської сільської ради, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення VI сесії Оноківської сільської ради VIII скликання від 17.06.2021 № 445-VI-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» в частині, що стосується позивача; 2) зобов'язати Оноківську сільську раду повторно розглянути подані позивачем 28.05.2021 року документи щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по, АДРЕСА_2 .
17 січня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що системний аналіз норм земельного законодавства свідчить, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, уповноважений на це орган в контексті норм частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України повинен перевірити: відсутність передачі земельної ділянки безоплатно у власність відповідному громадянину по зазначеному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України); чи відносяться землі, за рахунок яких планується формування земельної ділянки, до земель житлової та громадської забудови (частина друга статті 118 Земельного кодексу України); відповідність бажаного місця розташування земельної ділянки містобудівній документації (у разі її надання для містобудівних потреб) (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України та частина третя статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Таким чином, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність може бути невідповідність об'єкта (земельної ділянки) наведеним вище вимогам. Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається. Аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара. З аналізу вказаних положень законодавства, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним. Разом із тим, обґрунтовуючи відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у рішенні від 17.06.2021 року, відповідач покликається на не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України підстави.
08 лютого 2022 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що 28.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Оноківської сільської ради із заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 . Невицьке з підстав, що дана земельна ділянка перебувала у користуванні його тітки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем якої є ОСОБА_1 . Однак, жодних документів, що засвідчують право спадкування за законом до вказаної заяви надано не було. Слід зазначити, що спадкова справа була відкрита вже після оскаржуваного рішення Оноківської сільської ради, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №67852051 внесений приватним нотаріусом Семен Ю.Ю. від 18.06.2021 року. Крім того, приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Семен Ю.Ю. виявлено відсутність документів, що посвідчує право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,13 га, а також відсутність інформації про державну реєстрацію права власності на вищевказаний об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Враховуючи наведене приватний нотаріус Семен Ю.Ю. листом від 09.12.2021 року №73/02-14 вказав спадкоємцю ОСОБА_1 на необхідність звернення до суду для визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку в АДРЕСА_2 , площею 0,13 га. Розглянувши вищевказану заяву гр. ОСОБА_1 Оноківська сільська рада, у відповідності до вимог чинного законодавства України, прийнято рішенням 6 сесії 8 скликання Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 17.06.2021р. №445-VI-VIlI "Про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» гр. ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Оноківської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по, АДРЕСА_2 . на підставі ст. 118, 121, 122 ЗК України.
До заяви було надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
17 червня 2021 року рішенням VI сесії Оноківської сільської ради VIII скликання від № 445-VI-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» ОСОБА_1 відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, Закону України "Про землеустрій", земельно-облікові документи сільської ради, враховуючи пропозиції постійної комісії сільської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва, керуючись статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельних ділянок вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генпланів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в частини 3 статті 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
Зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
З огляду на це, ОСОБА_1 , який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб'єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.
Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відмовляючи у наданні дозволу, відповідний орган повинен навести конкретні чи всі підстави відмови.
Оцінюючи підстави ненадання дозволу, які наведені у оскарженому рішенні, суд не погоджується з доводами відповідача про наявність вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.
Про відсутність документів, що засвідчують право спадкування за законом при поданні заяви від 28 травня 2021 року відповідач зазначав вже під час судового розгляду у відзиві на позовну заяву, проте посилань на такі підстави оскаржене рішення відповідача не містить.
Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що мотиви, якими керувався відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не можуть вважатися законними підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки такі не є конкретно визначені по відношенню до позивача. Сам по собі перелік зазначений в оскаржуваному рішенні не може свідчити, що суб'єкт владних повноважень діяв у відповідності до частини другої статті 2 КАС України.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені вище обставини та наведені норми права, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення VI сесії Оноківської сільської ради VIII скликання від 17 червня 2021 року № 445-VI-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» в частині, що стосується ОСОБА_1 відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Земельним кодексом України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому вказане рішення в частині, що стосується ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо зобов'язання Оноківської сільської ради повторно розглянути подані позивачем 28.05.2021 року документи щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по, АДРЕСА_2 , суд виходить з наступного.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх умов, передбачених нормами статті 118 ЗК України, для прийняття рішення про надання позивачу відповідного дозволу.
Висновок суду: відповідач повинен здійснити перевірку відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки з урахуванням дотримання замовником вимог законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, після чого прийняти рішення.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Оноківську сільську раду повторно, із врахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 травня 2021 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по, АДРЕСА_2 .
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..
Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 980, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 31 грудня 2021 року № 1019628489.
Разом з тим, у відповідності статті 4 частини 3 пункту 1 Закону № 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 2) немайнового характеру, який подано: а) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, б) фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 229, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Оноківської сільської ради (89412, Закарпатська область, с. Оноківці, вул. Головна, 59, код ЄДРПОУ 04350168) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення VI сесії Оноківської сільської ради VIII скликання від 17 червня 2021 року № 445-VI-VIII «Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Оноківську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 травня 2021 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,13 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по, АДРЕСА_2 , із врахуванням висновків суду .
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Оноківської сільської ради (89412, Закарпатська область, с. Оноківці, вул. Головна, 59, код ЄДРПОУ 04350168) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 25 лютого 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 02 березня 2022 року.
СуддяТ.В.Скраль