03 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13914/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу за період з 30 січня 2020 року по 28 липня 2021 року грошового забезпечення, а саме розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, з врахуванням виплачених сум та з 01.01.2021 по 28.07.2021 року виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІИ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження військової служби в період з 30.01.2020 по 28.07.2021 відповідач невірно встановив йому розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі. Вказує, що 23 жовтня 2021 року він звернувся письмово до в/ч НОМЕР_1 із заявою здійснити перерахунок та доплату належного за 2020 - 2021 роки грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Проте у відповідь листом від 08 листопада 2021 року відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, доплату грошового забезпечення не здійснив. Вважає дії відповідача щодо встановлення посадового окладу та окладу за військове звання в розмірах, що є меншими ніж розміри, встановлені законодавством, протиправними.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Тому позивач вважає, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін. Однак відповідач вказує, що пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність 29.01.2020, проте сама постанова № 704 викладена в редакції Постанови № 103, де в пункті 4 зазначено: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”. Вважає, що відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні грошового забезпечення таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018. Оскільки розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача обрахований правильно (із застосуванням при обчисленні грошового забезпечення розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018), то розмір решти складових його грошового забезпечення (які визначаються з врахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням) теж обрахований правильно і грошове забезпечення отримано позивачем у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 06 червня 2019 року по 28 липня 2021 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.07.2021 № 150 старшого солдата за контрактом ОСОБА_1 , водія-кіномеханіка клубу, звільненого наказом командира 14 окремої механізованої бригади від 28.07.2021 №197-РС з військової служби у запас згідно пункту 2 підпункту “а” частин п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у зв'язку із закінченням строку контракту, з 28.07.2021 виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення.
Як стверджує позивач, під час проходження військової служби в період з 30.01.2020 по день звільнення відповідач неправильно встановив йому розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що призвело до виплати грошового забезпечення в значно меншому розмірі, у зв'язку з чим він 23 жовтня 2021 року звернувся письмово до Військової частини НОМЕР_1 із заявою здійснити перерахунок та доплату належного за 2020 - 2021 роки грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Листом від 08 листопада 2021 року відповідач повідомив позивача, що відповідно до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, що розміри посадових окладів, окладі за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. З урахуванням наведеного здійснити перерахунок та доплату належного позивачу грошового забезпечення у Військовій частині НОМЕР_1 не є можливим.
Позивач, вважаючи порушеним право на належний розмір грошового забезпечення, звернувся до суду на його захист із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спір у цій справі виник щодо визначення розміру грошового забезпечення позивача, а саме застосування розрахункової величини для обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, від яких залежить і обчислення одноразових видів грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) та грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки при звільненні.
Статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018, пунктом 1 якої затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; (далі - тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів); схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у примітці 1 додатка 1 до Постанови №704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці додатка 14 до Постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24.02.2018, пунктом 6 якої внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, й до Постанови №704, а саме пункт 4 названої Постанови викладено у такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, яка набрала законної сили 29.01.2020, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема вносились зміни до пункту 4 Постанови №704.
Відповідно до частин другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки 29.01.2020 у судовому порядку частково скасовано нормативно-правовий акт (пункт 6 Постанови №103), яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 (викладено його в новій редакції), то залишається діяти редакція пункту 4 Постанови №704 до зазначених змін (тобто, первинна редакція), за якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу мають визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Отже, з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення відповідно до положень Постанови №704 у наведеній редакції до змін, внесених Постановою №103.
Поряд з тим, пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону від 06.12.2016 №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VІІІ), який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18 в частині застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Таким чином, згідно з Постановою №704 та положеннями пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VІІІ розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII “Про Державний бюджет України на 2018 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлено у сумі 1762,00 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України від 14.11.2019 №294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2270,00 грн (для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102,00 грн).
Як вбачається із відзиву відповідача розмір посадового окладу та окладу за військовим званням позивача обрахований правильно (із застосуванням при обчисленні грошового забезпечення розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року), то розмір решти складових його грошового забезпечення (які визначаються з врахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням) теж обрахований правильно і грошове забезпечення отримано позивачем у повному обсязі.
Тобто, відповідач при виплаті позивачу грошового забезпечення застосував нечинну (скасовану у судовому порядку) норму, яка визначала розмір посадових окладів, окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу в заниженому розмірі грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 31.12.2020, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 календарного року (2102,00 грн.), є протиправними.
Що стосується виплат проведених у 2021, то суд звертає увагу, що відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 становить 2102,00 грн., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” - 2270,00 грн.
Отже, редакція законів України про державний бюджет 2020 і 2021 роки свідчить про зміни в розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сторону їх поступового збільшення.
Разом з тим, статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня становить 2102,00 грн.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що при перерахунку та виплаті позивачу грошового забезпечення з 01.01.2021 по 28.07.2021 (включно), слід застосовувати величину прожиткового мінімуму відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” - 2102,00 грн., оскільки грошове забезпечення військовослужбовців регулюється спеціальним законом.
Разом з тим суд звертає увагу, що розрахунок конкретних розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням належить до повноважень відповідача, а тому не вбачає підстав зазначати конкретні розміри вказаних видів грошового забезпечення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд у даній справі дійшов переконання, що відповідач безпідставно здійснив обчислення та виплату грошового забезпечення позивача, застосовуючи механізм обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначений Постановою №704, з урахуванням розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01.01.2018, при цьому допускаючи помилкове тлумачення положень нормативно-правових актів у зв'язку із скасуванням у судовому порядку пункту 6 Постанови №103.
Частиною першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 28.07.2021 грошового забезпечення, а саме посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.12.2020 включно перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 28.07.2021 включно перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 (2102,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Також підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року№2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року по 23 липня 2021 року грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” станом на 01 січня 2020 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року по 28 липня 2021 року включно перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01 січня 2021 року (2102,00 гривні), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб”, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя В.Д. Ковальчук