Справа №521/734/21
Провадження №1-кп/522/243/22
03 березня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовму засіданні в режимі відеоконференції об'єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12020160470001821 від 30 червня 2020 року, за №12021164470000553 від 27 травня 2021 року та за №12021164470000521 від 17 травня 2021 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Одеси, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз - 10.02.2021 року вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, який не було сплачено,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
До Приморського районного суду м. Одеси з Одеського апеляційного суду за підсудністю передано об'єднані обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12020160470001821 від 30 червня 2020 року, за №12021164470000553 від 27 травня 2021 року та за №12021164470000521 від 17 травня 2021 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_6 від 28.09.2021 року (справа № 521/15364/21, провадження № 1-кс/521/4967/21) відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.11.2021 року, який продовжено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.11.2021 року.
У судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , обґрунтоване тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою, оскільки ризики, вказані прокурором, не обґрунтовані.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, але є неодноразово судимим, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та продовжити злочинну діяльність, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно ОСОБА_3 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23 січня 2020 року по справі № 505/2898/19 (провадження №51-5283 км 19), відповідно до якої виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні, за своїм правовим значенням. Крім того, обрання - є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 12, 176-178, 183, 197, 199, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії запобіжного заходу обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 03 березня 2022 року по 01 травня 2022 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у будь-який момент ним, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 24.11.2021 року (провадження № 1-кп/522/2753/21), тобто у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду в розумні строки;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 01.05.2022 року включно.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному КПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 03.03.2022 року.
Суддя ОСОБА_1