23 лютого 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/7991/21
Провадження № 22-ц/4820/430/22
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), Янчук Т.О.. Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Журбіцький В.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/7991/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року (суддя Козак О.В., повне судове рішення складено 07 грудня 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на навчання дитини.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 вказувала, що від шлюбу із ОСОБА_2 , який був розірваний Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 17.02.2021, сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю та знаходяться на її утриманні. Посилаючись на те, що відповідач є працездатною особою, має ПП «Фурман С», отримує заробіток в розмірі 28 000 грн на місяць, даних про наявність у нього інвалідності або хвороби не має, ОСОБА_3 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на навчання у розмірі 1/6 з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на період навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня звернення до суду і до закінчення навчання 30.06.2021.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на період її навчання - починаючи з 31.03.2021 і до закінчення навчання - 30.06.2021. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись із цим рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що позивачка не надала суду доказів на підтвердження обставин потреби у матеріальній допомозі доньці, натомість вказує, що розмір місячної заробітної плати відповідача складає 28 000 грн, однак його дохід за минулий рік склав 30 000 грн, що у середньому по 2 500 грн в місяць. Апелянт посилається на те, що крім повнолітньої доньки на його утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_6 , а тому він не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 на період її навчання до досягнення нею 23 річного віку.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року.
Відзив від учасників справи не надходив.
Представник позивачки ОСОБА_1 заперечила щодо доводів апеляційної скарги та просить судове рішення залишити без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Згідно положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сторони від шлюбу сторони мають двоє дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.02.2021 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 є студенткою денної форми навчання 4 курсу гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету, навчається з 01.09.2017 по 30.06.2021, що підтверджується довідкою ХНУ №37 від 04.02.2021.
Згідно довідки ХНУ №28 від 04.02.2021, ОСОБА_4 навчається в ХНУ, форма навчання державне замовлення, стипендія не призначалась згідно наказу КМУ №1265 від 14.11.1997.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №249092951 від 19.03.2021 ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до Форми ОК-5 від 13.04.2021 дохід ОСОБА_2 за звітний 2020 рік становить 33061 грн.
ОСОБА_2 05.05.2014 продав житловий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.05.2014.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.04.2021 та від 01.06.2021 ОСОБА_2 зареєстрований ФОП, є керівником ПП «Фурман С».
Згідно відомостей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 06.07.2021, ОСОБА_2 за період з 01.01.2018 по 26.04.2021 шість разів перетинав державний кордон України.
Як слідує з листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 15.07.2021 станом на 15.07.2021 ПП «Фурман С» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області та знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 згідно поданих податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2020 рік по ПП «Фурман С» сума доходу за податковий (звітний) період становить 134,80 тис.грн., за І квартал 2021 року сума доходу за податковий (звітний) період становить 4 тис. грн.
Відповідно до акту приймання-передачі майна за договором оренди квартири від 26.05.2021 ОСОБА_2 орендує квартиру АДРЕСА_3 .
Згідно фінансової звітності малого підприємства ПП «Фурман С», баланс станом на 30.06.2021 становить -125,5 тис. грн (заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги).
З інформації АТ КБ «Приватбанк» від 07.10.2021 стосовно депозитних рахунків ОСОБА_4 : «стандарт строковий на 3 міс. НОМЕР_3 відкрито 11.09.2020 на суму 5500 дол., договір розірвано 12.12.2020 , кошти виплачено на картку НОМЕР_4 у сумі 5509,23 дол.; з картки НОМЕР_4 кошти знято в касі Хмельницького відділення №26, 12.02.2021.
З інформації АТ «Ощадбанк» від 20.05.2021 та додатку, розміщеному на СD диску щодо рахунків ОСОБА_4 : рахунок НОМЕР_5 , який відкрито 11.09.2020 закрито 15.12.2020 ; рахунок НОМЕР_6 , який відкрито 11.09.2020 діючий, баланс 0,00, 03.02.2021 знято 5008,42 дол.
Задовольняючи позов та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно на період навчання - починаючи з 31.03.2021 і до 30.06.2021, суд першої інстанції виходив з потреб ОСОБА_4 у матеріальній допомозі, пов'язаних із навчанням у ХНУ та доведеності наявності у відповідача матеріальної можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
В силу ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх працездатних доньку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Положеннями ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Положеннями ч. 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18) щодо застосування статті 199 СК України, який полягає у тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими є недоведеними, судова колегія вважає їх безпідставними.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що повнолітня ОСОБА_4 є донькою відповідача та навчається на денній формі навчання 4 курсу гуманітарно-педагогічного факультету Хмельницького національного університету (термін навчання з 01.09.2017 по 30.06.2021, стипендія не призначалась) і в зв'язку із навчанням потребує матеріальної допомоги; а ОСОБА_2 має матеріальну можливість надавати таку допомогу.
Оцінивши у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України надані сторонами докази та врахувавши факт працездатності ОСОБА_2 , дані ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо його доходу за 2020 рік та за 1 квартал 2021 року, матеріальну можливість ОСОБА_2 оплачувати оренду квартири в м. Львів з 26.05.2021 щомісячно по 8500 грн і неодноразовий перетин відповідачем за період з 01.01.2018 по 26.04.2021 державного кордону України, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про доведеність потреб ОСОБА_4 у матеріальній допомозі, пов'язаних із навчанням у ХНУ та доведеності наявності у відповідача матеріальної можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно на період навчання доньки (а.с. 86, 88, 94-99).
Разом з тим, посилання апелянта на те, що на його утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_6 і відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на утримання дитини становить 2618 грн на законність рішення суду першої інстанції не впливають, адже при ухваленні оскаржуваного рішення зазначені обставини були враховані судом. І ці доводи зводяться до тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права на власну користь та до незгоди апелянта з оцінкою судом доказів та висновком суду.
Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування оскаржуваних рішень, судом першої інстанції не допущено.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 березня 2022 року.
Судді А.П. Корніюк
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк