03 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/15481/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Криштоф» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Криштоф» (далі - ТзОВ «Криштоф», позивач) звернулося в суд з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень №UA 205140/2021/000011/2 від 10.08.2021 та №UA 205140/2021/000014/1 від 12.08.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.07.2021 між LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща) та позивачем було укладено контракт №DAP-3, відповідно до умов якого продавець - LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK зобов'язувався постачати товари в адресу ТзОВ «Криштоф» на умовах DAP Луцьк згідно з інвойсами та по ціні, зазначеній в них.
Позивачем до Волинської митниці було подано 09.08.2021 митну декларацію №UA205140/2021/026002 та 12.08.2021 митну декларацію №UA205140/2021/028254. Крім того, під час митного оформлення митному органу було подано наступні документи: сертифікати Євро 1; рахунки-фактури (інвойси); свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; висновки про вартісні характеристики; контракти; експортні декларації (країни відправлення товару); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару; листи пояснення.
Однак, незважаючи на подання вичерпного переліку документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 10.08.2021 №UA 205140/2021/000011/2 та від 12.08.2021 №UA 205140/2021/000014/1.
Позивач вважає вказані рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на визначення митної вартості за першим методом, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що декларантом для митного оформлення товару в інтересах ТзОВ «Криштоф» подано митні декларації: UA205140/2021/026002, UA205140/2021/028254 на товар «Автобус низькопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні, марка MAN.... 2008 та 2009 р.в. відповідно» та заявлено згідно гр. 43 - за першим методом визначення митної вартості товарів. При цьому, на етапі здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаного товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозився на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подано для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме за МД № UA205140/2021/026002 та за МД № UA205140/2021/028254: реалізацію вказаних транспортних засобів здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від 20.07.2021 №FV/24, від 20.07.2021 №FV/25, згідно яких продавець товару є компанія LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща). При цьому, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 №1028003379 та від 16.06.2021 №1028003378 гр.С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони контракту зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсів 20.07.2021 №FV/24, 20.07.2021 №FV/25; митні декларації країни відправлення від 06.08.2021 №2PL351020E0669524 та від 06.08.2021 №2 PL351020E0669516 містить інформацію щодо вартості товарів - 22492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4900,22 євро, та відмінна від зазначених сум в інвойсах від 20.07.2021№FV/24 та від 20.07.2021№FV/25 - 5000 євро. Також вказує, що за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що митна вартість заявленого до митного оформлення товару є нижчою, ніж наявна в ЄАІС, а саме: за МД №UA205140/2021/026002 наявна інформація в ЄАІС згідно МД №UA10080/2020/521100 від 12.08.2021 митна вартість на рівні 10885,35 євро; за МД № UA205140/2021/028254 наявна інформація в ЄАІС згідно МД №UA10080/2020/521100 від 07.08.2021 митна вартість на рівні 7587,14 євро. Вказане також слугувало підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, витребовування додаткових документів, які б ці сумніви спростували. У зв'язку із вищевикладеним та з метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого транспортного засобу декларанту позивача було направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до приписів частини 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною і організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); платіжних документів від третіх осіб. Декларантом було надано лише висновки авто-товарознавчого дослідження №2655/21 від 10.08.2021 та №2713/21 від 12.08.2021, які не можуть бути прийнятими, оскільки посилання на цінову мережу Інтернет (сайт Mobile.de) не активні на момент митного оформлення та містять інформаційний характер, а також листи від 10.08.2021 №2 та від 12.08.2021 №2 про цінову інформацію щодо ідентичних товарів. Інших документів для підтвердження відомостей про митну вартість, позивачем не надано. З огляду на наведене вище, а також враховуючи відмову декларанта подавати додаткові документи, які б усунули виявлені митницею розбіжності та підтвердили б заявлену ним митну вартість, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA205140/2021/000011/2 від 10.08.2021 та № UA205140/2021/000014/1 від 12.08.2021 відповідно. Вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті у повній відповідності до положень Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому є законними та обґрунтованими. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві, та просив позов задовольнити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 20.07.2021 між LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща) (продавець) та ТзОВ «Криштоф» (покупець) укладено контракт №DAP-3, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові і вживані трактори, навантажувачі, автобуси, комбайни, мотоцикли, промислове і виробниче устаткування, автомобільні деталі, запчастини, пристосування і приналежності, в тому числі кузова для моторних транспортних засобів (далі - товар) на умовах, зокрема, DAP-Луцьк згідно інвойсу на кожну поставку. Обсяг поставок за цим Контрактом визначається згідно інвойсу за кожну поставку. Товар згідно з цим контрактом поставляється партіями. Загальна вартість цього контракту становить 25000,00 Євро. Ціна товару включає вартість доставки розвантаження товару (пункти 2.1, 2.3 Контракту). Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок Продавця (пункт 3.1 Контракту). За погодженням сторін, можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару в розстрочку (пункт 3.2 Контракту).
На виконання умов даного контракту, 20.07.2021 компанія LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK виставила позивачу рахунок-фактуру №FV/25, згідно з яким вартість товару - автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2008, становить 5000,00 Євро.
09.08.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався «автобус низькопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні - 1шт., марка - MAN, модель - А21 NL313CNG, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2008, модельний рік виготовлення 2008…» згідно з вищевказаним контрактом, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №UA205140/2021/026002, у якій визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору 5000,00 Євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 20.07.2021 №FV/25; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 05.08.2021 №PL/MF/AR 0078853; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 №1028003379; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 08.07.2021 №5; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 05.08.2021 №719/3; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20.07.2021 №DAP-3; договір про надання послуг митного брокера від 26.05.2021 №26/05/2021; копія митної декларації країни відправлення від 05.08.2021 №21PL351020E0669524, та інші.
З матеріалів справи слідує, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); платіжні документи від третіх осіб. При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.
На електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу лист LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK від 10.08.2021, у якому повідомлено про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації, оскільки такі документи становлять комерційну таємницю і не підлягають розголошенню, а також висновок авто-товарознавчого дослідження №2655/21 від 10.08.2021, складений судовим експертом Панасюком В. С., згідно якого митна вартість автобуса MAN А21, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки - 10.08.2021 становить 5000,00 Євро.
10.08.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000011/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205140/2021/00801.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 10.08.2021 №UA205140/2021/000011/2 зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від 20.07.2021 №FV/25, згідно якого продавцем товару є компанія LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 № НОМЕР_2 гр.С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони контракту зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу 20.07.2021 №FV/25. Митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №21PL351020E0669524 містить інформацію щодо вартості товарів - 22492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/25 - 5000 євро. Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов та фактичного місця придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість покупки транспортного засобу. Згідно статтями 53, 54 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; 3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) платіжні документи від третіх осіб. Додатково наданий висновок авто-товарознавчого дослідження №2655/21 від 10.08.2021 не може бути прийнятним, оскільки посилання на цінову інформацію мережі Інтернет (сайт Mobile.de) не активні на момент митного оформлення; у листі від 10.08.2021 №2 декларант надає цінову інформацію щодо ідентичних товарів згідно МД від 24.03.2021 № 204060/2021/217412, згідно якої вартість автобуса MAN модель А21, 2010 року випуску, становить 8600 євро. Інших документів для підтвердження митної вартості, витребуваних митним органом, декларантом не надано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС (МД від 07.08.2021 №UA204080/2020/19539) на рівні 7587,14 євро.
11.08.2021 декларант подав МД №UA205140/2021/027656, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Крім того, 20.07.2021 компанія LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK виставила позивачу рахунок-фактуру №FV/24, згідно з яким вартість товару - автобус MAN А21, № кузова НОМЕР_3 , рік випуску 2009, становить 5000,00 Євро.
12.08.2021 з метою здійснення митного оформлення товару, що постачався «автобус низькопідлоговий пасажирський, міський, обладнаний пандусом для завантаження інвалідних та дитячих візків у салон автобусу, бувший у використанні - 1шт., марка - MAN, модель - А21 NL313CNG, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення 2009, модельний рік виготовлення 2009…» згідно з контрактом від 20.07.2021 №DAP-3, декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію №UA205140/2021/028254, у якій визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору 5000,00 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 20.07.2021 №FV/24; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 05.08.2021 №PL/MF/AR0078857; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 №1028003378; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 28.07.2021 №5; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 05.08.2021 №719/4; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20.07.2021 №DAP-3; договір про надання послуг митного брокера від 26.05.2021 №26/05/2021; копія митної декларації країни відправлення від 05.08.2021 №21PL351020E0669516, та інші.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); платіжні документи від третіх осіб. При цьому митниця вимогу про надання документів обґрунтовувала виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.
На електронне повідомлення митниці декларант направив відповідачу лист LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK від 12.08.2021, у якому повідомлено про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації, оскільки такі документи становлять комерційну таємницю і не підлягають розголошенню, а також висновок авто-товарознавчого дослідження №2713/21 від 12.08.2021, складений судовим експертом Панасюком В. С., згідно якого митна вартість автобуса MAN А21, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на дату оцінки - 12.08.2021 становить 5000,00 Євро.
12.08.2021 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2021/000014/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2021/00868.
У графі 33 оскаржуваного рішення від 12.08.2021 №UA205140/2021/000014/1 зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: реалізацію транспортного засобу здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу від 20.07.2021 №FV/24, згідно якого продавцем товару є компанія LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща). При цьому, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 № НОМЕР_4 гр.С містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони контракту зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсу 20.07.2021 №FV/24. Митна декларація країни відправлення від 05.08.2021 №21PL351020E0669516 містить інформацію щодо вартості товарів - 22492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4900,22 євро, та відмінна від зазначеної суми в інвойсі від 20.07.2021№FV/24 - 5000 євро. Таким чином, наявні сумніви стосовно дійсних умов та фактичного місця придбання транспортного засобу, що в свою чергу створює сумніви стосовно достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість покупки транспортного засобу. Згідно статтями 53, 54 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; 3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) платіжні документи від третіх осіб. Додатково наданий висновок авто-товарознавчого дослідження №2713/21 від 12.08.2021 не може бути прийнятним, оскільки посилання на цінову інформацію мережі Інтернет (сайт Mobile.de) не активні на момент митного оформлення та носить рекомендаційний характер; у листі від 12.08.2021 №2 декларант надає цінову інформацію щодо ідентичних товарів згідно МД від 24.03.2021 № 204060/2021/217412, проте характеристики поданого до митного оформлення товару відмінні від даних, зазначених в вищезазначеній МД, зокрема відмінний рік виготовлення, об'єм та потужність двигуна. Інших документів для підтвердження митної вартості, витребуваних митним органом, декларантом не надано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС (МД від 12.08.2021 №UA10080/2020/521100) на рівні 10885,35 євро.
12.08.2021 декларант подав МД №UA205140/2021/029241, за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами першою - п'ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, а саме: автобусів MAN та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Так, до митної декларації №UA205140/2021/026002 від 09.08.2021 декларантом було додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 20.07.2021 №FV/25; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 05.08.2021 №PL/MF/AR 0078853; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 №1028003379; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 08.07.2021 №5; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 05.08.2021 №719/3; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20.07.2021 №DAP-3; договір про надання послуг митного брокера від 26.05.2021 №26/05/2021; копія митної декларації країни відправлення від 05.08.2021 №21PL351020E0669524.
Також до митної декларації №UA205140/2021/028254 від 12.08.2021 декларантом було додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) від 20.07.2021 №FV/24; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 05.08.2021 №PL/MF/AR0078857; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 №1028003378; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 28.07.2021 №5; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 05.08.2021 №719/4; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 20.07.2021 №DAP-3; договір про надання послуг митного брокера від 26.05.2021 №26/05/2021; копія митної декларації країни відправлення від 05.08.2021 №21PL351020E0669516.
Крім того, додатково на вимогу митниці декларантом надано відповідачу до вказаних митних декларацій висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та листи продавця про неможливість надання виписки із бухгалтерської документації та підтвердження вартості товару.
Водночас, декларант листами від 12.08.2021 повідомляв митний орган про надання контролюючому органу усіх документів, необхідних для митного оформлення товарів.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідачем не було визнано митну вартість імпортованих позивачем товарів у зв'язку з відмовою надати додаткові документи, а саме: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого транспортного засобу; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; 3) договір (угоду, контракт ) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) платіжні документи від третіх осіб.
У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально. Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, містили неточності та розбіжності, а також, що у митниці наявна інформація про більшу митну вартість ідентичних товарів, у зв'язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та, оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.
Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товарів за №UA205140/2021/026002 від 09.08.2021 та №UA205140/2021/028254 від 12.08.2021 виникли у зв'язку з тим, що реалізацію вказаних вище транспортних засобів здійснено на підставі зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсів від 20.07.2021 №FV/25, №FV/24, згідно яких продавцем товару є компанія LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща). При цьому, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.2021 №1028003379 та від 16.06.2021 №1028003378 містять відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб Nobina Fleet AB та видане органами Королівства Швеція, що не кореспондується з відомостями стосовно сторони контракту зовнішньоекономічного контракту від 20.07.2021 №DAP-3 та інвойсів від 20.07.2021 №FV/25, №FV/24.
З цього приводу суд зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач придбав вищевказані автобуси марки MAN А21, № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2008, та MAN А21, № кузова НОМЕР_3 , рік випуску 2009, у Польської компанії LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща).
Рахунки на вказаний товар виданий саме цією компанією-продавцем та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії. Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.
Також суд зазначає, що відповідачем у рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.07.2021 №DAP-3 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури (інвойси) від 20.07.2021 №FV/25, №FV/24 визначають вартість автобусів MAN А21, № кузова НОМЕР_1 , рік випуску 2008 - 5000 євро; MAN А21, № кузова НОМЕР_3 , рік випуску 2009 - 5000 євро.
Аналогічна вартість товару вказана і в графах 42 МД №UA205140/2021/026002 від 09.08.2021 та №UA205140/2021/028254 від 12.08.2021. Доказом оплати є платіжне доручення в іноземній валюті від №5 від 28.07.2021, за яким можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу та суму коштів, що відповідає загальній вартості договору від 20.07.2021 №DAP-3 - 25000,00 євро.
Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 5000 євро кожен та вони не мають будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.
При цьому, відповідач, не довів належними та допустимими доказами і з посиланням на норми чинного національного законодавства Польщі, неможливість продажу юридичною особою, яка не є власником транспортного засобу, такого майна юридичній особі-нерезиденту.
Оформлення у спірному випадку фактів перетину транспортними засобами митного кордону Республіки Польща за допомогою декларацій країни відправлення свідчить про легальний спосіб вивезення позивачем транспортних засобів.
Необхідність подання декларантом (резидентом) при митному оформленні ТЗ документів, які засвідчують обставину господарських правовідносин про права однієї особи (нерезидента) реалізовувати товар, що належить іншій особі (нерезиденту), відповідач не обґрунтував нормами чинного митного законодавства України чи дією норм ратифікованого Україною міжнародного договору/угоди.
Також у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначена особа, на яку первинно був зареєстрований транспортний засіб. За усталеною міжнародною практикою реалізація автомобіля може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію автомобіля, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (тобто, на умовах комісії, доручення тощо).
При цьому, питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Водночас, митний орган не був позбавлений можливості витребувати від відповідних органів країни експорту підтвердження дійсності експортної операції, направити запит до нерезидента - компанії LІMES-TOUR SPOLKA PAWEL SKOWRONEK EDYTA SKOWRONЕK (Польща) з приводу реалізованих автобусів та їхньої вартості.
Також в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначав, що ціна товару, зазначена в експортних деклараціях від 05.08.2021 №21PL351020E0669524 та №21PL351020E0669516 - 22492 польських злотих, що у еквіваленті в євро становить 4900,22 євро, що не відповідає сумам, зазначеним у інвойсах від 20.07.2021 №FV/25, №FV/24 - 5000 євро.
З цього приводу суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування ПДВ. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
Водночас суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У разі відсутності висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то така обставина не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Як слідує з оскаржуваних рішень, на запит митниці позивач не надав відповідачу виписку з бухгалтерської документації щодо формування вартості імпортованого товару, угоду із третіми особами, рахунки про сплату комісійних, платіжні документи від третіх осіб.
На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, угода із третіми особами, рахунки про сплату комісійних, платіжні документи від третіх осіб, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунок-фактура (інвойс). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.
Також суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
У зв'язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості посадовою особою контролюючого органу зазначено, що рівень митної вартості подібних товарів відповідно до інформації, наявної в ЄАІС, є іншим. Однак, суд вважає за доцільне наголосити, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором в контексті вчинення відповідних дій.
Щодо митних декларацій, які були використані відповідачем для визначення митної вартості товарів при прийнятті спірних рішень, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваних рішеннях, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.08.2021 №UA 205140/2021/000011/2 та від 12.08.2021 №UA 205140/2021/000014/1 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 4540,00 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень від 05.11.2021 №346, №347.
Щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
Позивачем до позовної заяви долучено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн., водночас відповідач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.
Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу додано копії таких документів: договору №26/10/21-01 про надання правничої допомоги від 26.10.2021, укладеного між АО «Преміум сервіс» та позивачем; акту від 27.10.2021 приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги №26/10/21-01 від 26.10.2021; рахунку-фактури №27/10/21-01 від 27.10.2021, платіжного доручення від 05.11.2021 №342.
За умовами договору про надання правничої допомоги від 26.10.2021 №26/10/21-01 за правничу допомогу клієнт оплачує винагороду в розмірі, вказаному в актах виконаних робіт/наданих послуг.
Вид та вартість послуг за договором від 26.10.2021 №26/10/21-01 визначено актом приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2021, згідно з яким вартість послуг становить 10000,00 грн. та складається з: надання правової інформації, консультацій, роз'яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (1,5 год.) - 3000,00 грн, складання позовної заяви (3,5 год.) - 7000,00 грн.
Відповідно до рахунка-фактури від 27.10.2021 №27/10/21-01 гонорар за надання правничої допомоги згідно вищевказаного договору становить 10000,00 грн.
Оплату послуг з надання правничої допомоги відповідно до рахунку-фактури від 27.10.2021 №27/10/21-01 підтверджує платіжне доручення від 05.11.2021 №342 на суму 10000,00 грн.
За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев'ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об'єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг, при цьому, надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень, включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду), враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., а решту витрат повинен понести позивач.
З урахуванням наведеного, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у загальному розмірі 8540,00 грн., з них: судовий збір - 4540,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу - 4000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 10 серпня 2021 року №UA 205140/2021/000011/2 та від 12 серпня 2021 року №UA 205140/2021/000014/1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Криштоф» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Даргомижського, 7, код ЄДРПОУ 40461857) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок грн. 00 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. О. Андрусенко