м. Вінниця
02 березня 2022 р. Справа № 120/1300/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
31.01.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 19.01.2022 звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області» від 08.12.2021 № 3518.
Листом відповідача від 21.01.2022 № 0200-0308-8/5767 позивача повідомлено, про відсутність підстав для перерахунку пенсії, у зв'язку із тим, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (19.11.2019) нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось.
Позивач вважає дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії протиправними. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 03.02.2022 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
21.02.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що п. 1, 2 Постанови № 103 визнані нечинними з 05.03.2019 на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, якою залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12.12.2018.
Також відповідач вказав, що після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (19.11.2019) нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитись перерахунок пенсії, в тому числі і у зв'язку з уточненням грошового забезпечення, не приймалось. Тому відповідач вважає, що у Головного управління відсутні правові підстави для перерахунку пенсії.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
08.12.2021 Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" виготовлено оновлену довідку № 3518 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
19.01.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 08.12.2021 № 3518.
Листом відповідача від 21.01.2022 № 0200-0308-8/5767 відмовлено у здійсненні такого перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
11.11.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", відповідно до п. 1 якої грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У зв'язку із прийняттям 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України Постанови Кабінету Міністрів України № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", позивачу на підставі пункту 3 вказаної постанови з 01.01.2016 здійснено перерахунок пенсії призначеної згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням встановлених Постановою № 988 видів грошового забезпечення.
Пункт 3 Постанови № 103, з поміж іншого, передбачав перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 01.01.2016 за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12.12.2018, (залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду), яким визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII".
Пунктом 5 Порядку № 45 (в редакції Постанови № 103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій були відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
19.11.2019 набрало законної сили часткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/12704/18 від 14.05.2019, яким визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови № 103.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КАС України п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019, а п. 3 Постанови № 103 втратив чинність 19.11.2019.
Тому з 19.11.2019 - дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18 - пункт 3 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, з набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/3858/18 від 12.12.2018 позивач набув та в подальшому реалізував право на виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а з набранням чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 по справі № 826/12704/18 (19.11.2019) отримав право на перерахунок пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме з цієї дати - 19.11.2019, виникли підстави для перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), призначених згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII.
Згідно ст. 51 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII, це право реалізується з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто із 01.12.2019.
Відтак, в розумінні вимог Порядку № 45 оновлена довідка Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" є підставою для проведення перерахунку розміру пенсії позивачу з 01.12.2019, оскільки з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Аналогічного висновку щодо дії редакції додатку 2 до Порядку № 45 до внесення змін Постановою № 103 дійшла Велика Палата Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19.
Тому дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки є протиправними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Порушене право позивача підлягає судовому захисту у спосіб зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області", з урахуванням відповідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум пенсії.
Отже, вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню повністю.
Щодо процесуального питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Шевченком В.В. укладено Договір про надання правничої допомоги від 19.01.2022.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з акту приймання - передачі наданих послуг від 31.01.2022, на виконання умов договору від 19.01.2022 адвокатом Шевченком В.В. позивачу надано правничу допомогу у виді:
- надання консультацій - 30 хв 250 грн.;
- адвокатський запит до відповідача - 1 год - 1000,00 грн.;
- написання позовної заяви - 1 год - 1500,00 грн.;
- подання позовної заяви до суду та відповідачу - 30 хв - 250,00 грн.
Загальна вартість робіт складає 3000,00 грн.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.01.2022 № 1/22 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн за надання правничої допомоги згідно з Договором від 19.01.2022.
Отже, витрати позивача в розмірі 3000,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала її посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 992,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 08.12.2021 № 3518, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з врахуванням раніше виплачених сум із 01.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Вінницькій області" від 08.12.2021 № 3518, з урахуванням зазначених у цій довідці відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії з 01.12.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович