м. Вінниця
09 лютого 2022 р. Справа № 802/1153/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.
представника відповідача: Кухрівського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 10.12.2012 по 12.01.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2012 по 12.01.2015, складено акт від 15.04.2015 № 202/1701/1794714080, в якому зафіксовано порушення, зокрема, п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акту перевірки, Могилів-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2015 року № 0006801702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 7791,75 грн.
Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки та, відповідно, з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0006801702 від 29.04.2015 року.
Разом із тим, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позову.
В той же час, постановою Верховного Суду від 16.09.2021 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
29.09.2021 матеріали справи надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 04.10.2021 матеріали даної справи прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 27.10.2021.
Ухвалою від 27.10.2021 замінено первинного відповідача - Могилів - Подільську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області.
Крім того, в судовому засіданні 27.10.2021 оголошено перерву до 17.11.2021 з метою надання представнику відповідача часу для подання відзиву на позовну заяву.
Судове засідання 17.11.2021 не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання у справі призначено на 13.12.2021.
Ухвалою від 13.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 17.01.2022.
Судове засідання 17.01.2022 відкладено до 09.02.2022, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце його проведення.
В судове засідання 09.02.2022 позивач не прибула, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялась завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що загальна сума отриманого позивачем доходу в період з липня 2013 року по червень 2014 року перевищує 300000 грн. навіть без врахування ПДВ та становить 305575,62 грн. З огляду на викладене зазначив, що приймаючи оскаржуване повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та в спосіб, передбачений законодавством.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в у відсутність позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що в період з 01.04.2015 по 07.04.2015 головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Могилів-Подільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області ОСОБА_2 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 10.12.2012 по 12.01.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2012 по 12.01.2015.
За результатами перевірки складено акт від 15.04.2015 № 202/1701/1794714080.
Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема, п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 не зареєструвалась як платник ПДВ та не включила до складу податкового зобов'язання суму 31167,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки, 29.04.2015 Могилів-Подільської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006801702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 7791,75 грн.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду.
Встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області №0006801702 від 29.04.2015 року.
Разом із тим, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позову.
В той же час, постановою Верховного Суду від 16.09.2021 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи встановлений актом перевірки дохід, отриманий позивачем протягом останніх 12 календарних місяців з липня 2013 року по червень 2014 року в сумі 305575,62 грн., визначений податковим органом без або з врахуванням податку на додану вартість.
Так, надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та враховуючи висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 16.09.2021, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
За правилом, яке міститься у пунктах 183.1, 183.2 статті 183 ПК України, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У такому разі заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Зміст наведених законодавчих положень свідчить про те, що у разі нарахування (сплати) особі протягом останніх 12 календарних місяців загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, яка сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).
При цьому застереження "без урахування ПДВ" слід розуміти як необхідність вирахування суми цього податку із загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг; в іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки відповідні норми стосуються осіб, що не є платниками ПДВ та не пов'язані з жодним іншим таким податком, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів (послуг).
В даному ж випадку, як уже було зазначено судом вище, направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав саме на необхідність встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи встановлений актом перевірки дохід, отриманий позивачем протягом останніх 12 календарних місяців з липня 2013 року по червень 2014 року в сумі 305575,62 грн., визначений податковим органом без або з врахуванням податку на додану вартість.
На підтвердження обставин того, що сукупний дохід позивача, отриманий нею у спірний період (з липня 2013 року по червень 2014 року) перевищує 300000 грн. та становить 305575,62 грн. саме без урахуванням ПДВ, представником відповідача надано звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій.
Дослідивши надані представником відповідача матеріали, судом встановлено, що сукупний дохід позивача за період з липня 2013 року по червень 2014 року без урахування ПДВ дійсно становить 305575,62 грн., а саме: липень 2013 року - 14716,40 грн., серпень 2013 року - 13068,00 грн., вересень 2013 року - 14851,90 грн., жовтень 2013 року - 11623,30 грн., листопад 2013 року - 13599,15 грн., грудень 2013 року - 14179,15 грн., січень 2014 року - 20069,50 грн., лютий 2014 року - 30745,25 грн., березень 2014 року - 36479,12 грн., квітень 2014 року - 42635,50 грн., травень 2014 року - 46484,75 грн., червень 2014 року - 47123,60 грн.
З огляду на вище викладене, а також враховуючи те, що сума сукупного доходу позивача за період з липня 2013 року по червень 2014 року без урахування ПДВ перевищує 300000 грн., суд приходить до висновку, що відповідачем цілком обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення №0006801702 від 29.04.2015 року.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );
Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).
Повний текст рішення складено 24.02.2022.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна