Справа № 505/563/22
Провадження № 2-о/505/72/2022
03.03.2022 Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Івінського О.О.
секретаря судового засідання - Черчел Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
Заявниця ОСОБА_1 01 березня 2022 року звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису, вказуючи, що вона спільно проживає зі своїм сином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Протягом останніх 5 років її син - ОСОБА_2 у зв'язку з систематичним вживанням алкоголю поводиться агресивно по відношенню до матері, почав завдавати їй тілесні ушкодження, висловлюватися нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою внаслідок чого вона викликала наряд поліції, які складали протоколи про адміністративні правопорушення.
Вважає, що всі дії, які вчиняє ОСОБА_2 відносно заявниці, як до жінки та матері можна розцінювати як психологічне, фізичне насильство, яке виражається словесними нецензурними образами, приниженнями, погрозами фізичної розправи, фізичним насильством, залякуванням та нанесенням побоїв.
В результаті протиправних дій, ОСОБА_2 були здійснені неодноразові виклики співробітників Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, внаслідок чого останнього неодноразово притягували до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 173-2 ч.2 КУпАП.
З огляду на вищевказані обставини щодо наявності психологічного та фізичного насильства, що чинить ОСОБА_2 відносно неї, а також наміри останнього, що виражаються у погрозах, вважає, що вона як жертва такого насильства, потребує захисту у порядку, передбаченому законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Заявниця просила суд видати обмежувальний припис ОСОБА_2 строком на 6 місяців з заборонами щодо: перебування в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільської міської ради Подільського району Одеської області для проходження корекційної програми, як особи, що вчиняє насильство в сім'ї строком на 3 (три) місяці.
Заявниця в судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі, вказала, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою.
Відповідно до статті 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорта заявниці серії НОМЕР_1 від 01.06.1999.
ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21.03.2014, справа №505/961/14-п, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративна відповідальність у виді штрафу.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 05 березня 2014 року біля 21 години 00 хвилин, по вул. Дзержинського в м. Котовську Одеської області, вчинив сварку зі своєю співмешканкою, висловлювався нецензурною лайкою на її адресу, чим завдав шкоду моральному здоров'ю, вчинивши психологічне насилля в сім'ї.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2017, справа №505/3259/17, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративна відповідальність у виді штрафу та громадських робіт.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 25.11.2017 близько 15 години 30 хвилин, знаходячись за місцем мешкання АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою в її адресу, погрожував фізичною розправою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2018, справа №505/102/18, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП було закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 11.01.2018 о 18:20 годині, знаходячись за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , в ході якої висловлювався на адресу останньої нецензурною лайкою. Він же, 11.01.2018 о 20:20 годині, знаходячись за вищезазначеною адресою, знову вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_3 , в ході якої висловлювався на адресу останніх нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство. Протягом року притягувався до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2018, справа №505/666/20, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП було закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 04.03.2020 о 03 годині 20 хвилин, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався грубою нецензурною лайкою до своєї матері ОСОБА_1 , а також сварився з нею, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2021, справа №505/1243/20, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП було закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 07.05.2020 біля 15 години 00 хвилин, вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_1 під час якої виражався на її адресу грубою нецензурною лайкою та ображав її, своїми діями ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство - правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 07.05.2020 біля 15 години 00 хвилин, будучи в нетверезому стані, вчинив сварку в ході якої висловлювався грубою нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 і матері ОСОБА_1 , чим вчинив насильство в сім'ї.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2020, справа №505/1321/20, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП перекваліфікувавши його дії з ч.2 на ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу; провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП було закрито, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 01 квітня 2020 року біля 07 години 00 хвилин, перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , під час якої висловлював на її адресу грубу нецензурну лайку, чим вчинив домашнє насильство та правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП. Кріс того, ОСОБА_2 17 травня 2020 року о 16 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , під час якої висловлював на її адресу грубу нецензурну лайку, погрожував фізичним насильством, чим вчинив домашнє насильство та правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08.02.2021, справа №505/3606/20, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 11.12.2020 біля 14 години 50 хвилин висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 , чим вчинив домашнє насильство.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 26.04.2018, справа №505/1843/21, провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП було закрито, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 27.05.2021, який протягом поточного року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, о 14.00 год. перебуваючи по АДРЕСА_1 , висловлювався на адресу своєї сестри ОСОБА_3 грубою нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 19.01.2022, справа №505/4406/21, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 18 грудня 2021 року біля 20 години знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї сестри ОСОБА_4 , на зауваження не реагував, чим вчинив правопорушення передбачене ст.173-2 ч.2 КУпАП. Крім того, ОСОБА_2 04 січня 2022 року біля 20 години знаходячись за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння вчинив сварку з матір'ю ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_3 , ображав їх нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та пошкодив меблі, чим вчинив правопорушення передбачене ст.173-2 ч.2 КУпАП.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2022, справа №505/116/22, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 07.01.2022 о 21.00 год., знаходячись за місцем меншання по АДРЕСА_2 , висловлювався на адресу своєї матері ОСОБА_1 грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство в сім'ї, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постановою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03.02.2022, справа №505/252/22, було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
З постанови вбачається, що ОСОБА_2 , який протягом поточного року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 25 січня 2022 року о 22.40 год., перебуваючи за місцем мешкання, ображав нецензурною лайкою свою сестру ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство в сім'ї та адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані,, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з положеннями п.4 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).
Положеннями ст.21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.
Частинами 2,3,4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України, передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 квітня 2019 року по справі №363/3496/18, суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 04 грудня 2019 року по справі №607/10122/19.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Із вказаних доказів вбачається, що сварки, сутички та конфлікти між учасниками справи тривають не менше року та такі конфлікти переростають у більш насильницькі дії з боку ОСОБА_2 , його дії мають ознаки психологічного (образи, погрози, висловлювання нецензурними словами, залякування, тощо) тиску, є такими, що порушують психологічну недоторканість заявниці, та неодноразово вчинялося і фізичне насильство відносно неї.
Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 вчиняє психологічне насильство відносно ОСОБА_1 , наявні обґрунтовані ризики вчинення ним насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про задоволення заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, встановлених ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на шість місяців, а саме: перебування в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільської міської ради Подільського району Одеської області для проходження корекційної програми, як особи, що вчиняє насильство в сім'ї строком на 3 (три) місяці.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку. Встановлених законом.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що тимчасове обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.
При таких обставинах, суд вважає за можливе застосувати обмежувальні заходи вказані заявником.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Крім того, відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону, програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Згідно ч.6,7 ст.28 Закону, кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.
Із вказаних доказів вбачається, що сварки, сутички та конфлікти між учасниками справи тривають по сьогоднішній день та на постійній основі, конфлікти переростають у більш насильницькі дії з боку ОСОБА_2 , його дії мають ознаки психологічного (образи, погрози, висловлювання нецензурними словами, залякування, тощо) тиску, є такими, що порушують психологічну недоторканість заявниці.
Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє психологічне насильство відносно його матері ОСОБА_1 , наявні обґрунтовані ризики вчинення ним насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 , шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, встановлених ч.2 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 6 місяців та направлення ОСОБА_2 до Подільської міської ради Подільського району Одеської області для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
З огляду на викладене заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч.4 ст.350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 141,263-265, 293, 350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , - задовольнити.
Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 6 місяців з заборонами щодо:
- перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- наближення на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 , контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- направити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Подільської міської ради Подільського району Одеської області для проходження корекційної програми, як особи, що вчиняє насильство в сім'ї строком на 3 (три) місяці.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на профілактичний облік, а також виконком Подільської міської ради Подільського району Одеської області за місцем проживання (перебування) заявника.
Допустити рішення суду до негайного виконання. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.О. Івінський
Повне судове рішення складено 03 березня 2022 року.