Справа № 495/7742/21
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
03 березня 2022 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Бучка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не з'явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно Договору дарування 51/100 частки домоволодіння серії ННВ 287568 від 03.04.2018 року, позивач ОСОБА_1 є власником 51/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . Справжнє підтверджується також Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №119542574 від 03.04.2018 року.
Позивачка ОСОБА_4 згідно Договору дарування частини будинку серії ВМІ №497224 від 11.08.2009 року є власницею 49/100 часток будинку АДРЕСА_1 .
Згідно Довідки №1447 від 10.09.2021 року, виданої Виконавчим комітетом Мологівської сільської ради відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в зазначеному вище будинку, проте згідно Акту про фактичне проживання (не проживання) в с. Випасне Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 09.09.2021 року відповідач не проживає у спірному будинку з 2012 року.
Факт реєстрації відповідача ОСОБА_3 в належному позивачам на праві приватної власності будинку порушує право останніх на вільне володіння, розпорядження і користування майном, адже позивачі змушені сплачувати за відповідача комунальні послуги, утримувати будинок за власний рахунок.
Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, що мають в приватній власності житло, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначив, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71,72,116,156 ЖК УРСР,стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно зі ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться у судовому порядку.
Оскільки в судовому засіданні з достеменно встановлено, що ОСОБА_3 тривалий час не проживає у спірному будинку, не здійснює оплату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житла та не приймає участь у спільному побуті, суд вважає за необхідне визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням є підставою для зняття її з реєстрації.
Керуючись ст.ст. 386, 391, 405 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд, ст.ст.12, 13, 128, 223, 247, 263, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 03.03.2022 року.
Суддя :