Номер провадження: 11-сс/813/427/22
Номер справи місцевого суду: 947/3932/22 1-кс/947/1634/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.02.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокуратора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 04 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12021162480001565 від 14.09.2021 року,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження №12021162480001565, внесеного до ЄРДР 14.09.2021 року.
Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 43 (сорок три) дні, до 18.03.2022 року, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 794 500 (сімсот дев'яносто чотири тисячі п'ятсот) гривень - залишено без змін.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлених під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, які не зменшилися та продовжують існувати, тому є необхідність подальшого тримання під вартою підозрюваного, так як більш м'які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню встановленим ризикам та належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Окрім того слідчим суддею було враховано наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, зокрема, захисник стверджує, що:
- кримінальне провадження №12021162480001565 внесене до ЄРДР 14.09.2021 року, проте згідно витягу з ЄРДР, долученого до матеріалів клопотання, вбачається що факт злочину зафіксовано 17.09.2021 року, у матеріалах провадження заява потерпілої ОСОБА_10 про спробу вчинення крадіжки, датована 09.12.2021 року, проте ОСОБА_8 було повідомлено про підозру тільки 08.12.2021 року;
- повідомлена ОСОБА_8 підозра є необґрунтованою, оскільки у матеріалах кримінального провадження у якості доказу наявна заява оперативного співробітника, який посилається на показання інших оперативних співробітників, які суперечать фактичним обставинам справи, та є неналежним доказом. Свідки у кримінальному провадженні можуть впізнати підозрюваного за елементами одежі, але не за характерними рисами обличчя. Крім того, потерпілому навіть не було пред'явлення особу для впізнання;
- прокурором не доведено, а судом не встановлено жодних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати оскаржену ухвалу та зменшити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 185 КПК України.
Позиції учасників судового розгляду.
Захисник ОСОБА_7 у поданій апеляційній скарзі просила проводити її розгляд без участі підозрюваного ОСОБА_8 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримала доводи та вимоги поданої апеляційної скарги та просила зменшити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 185 КПК України.
Прокурор зазначив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, ризики, наведені у клопотанні слідчого, доведені та продовжують мати місце.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 199 КПК України передбачено що, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі аналізу мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на наступні обставини.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що в у провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12021162480001565, внесені до ЄРДР 14.09.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за підозрою встановлених осіб, зокрема, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Органом досудового розслідування встановлено, що о 07.12.2021 року приблизно о 12:10, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 , розділивши між собою обов'язки, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_15 , прибули на автомобілі марки «Mitsubisi Galant» р. н. НОМЕР_1 , за вищевказаною адресою, де один із вказаних осіб, перестрибнувши через паркан, проник на територію вищевказаного домоволодіння, а інші учасники залишилися на вулиці Новій, де спостерігали за навколишньою обстановкою з метою повідомлення спільників з метою недопущення викриття їх протиправної діяльності, після чого останній шляхом віджиму металопластикового вікна проник до будинку, де таємно викрав майно ОСОБА_15 , а саме дві золоті каблучки, спричинивши матеріальну шкоду.
Після чого, помітивши власників будинку, залишив місце вчинення злочину через вікно, та приєднавшись до інших учасників на вказаному автомобілі покинули місце скоєння злочину, маючи можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_15 матеріальний збиток на загальну суму 18000 гривень.
Крім того, продовжуючи свої злочинну діяльність, повторно 07.12.2021 приблизно о 12 годині 35 хвилин, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , розділивши між собою обов'язки, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, яке належить потерпілій ОСОБА_16 , прибули на автомобілі марки «Mitsubisi Galant» р.н. НОМЕР_1 , за вищевказаною адресою, де двоє з учасників групи, шляхом стрибку через паркан проникли на територію домоволодіння, а інші учасники залишилися на АДРЕСА_2 , де спостерігали за діями оточуючих, з метою недопущення викриття їх протиправної діяльності, після чого, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до будинку та почали виконувати дії, спрямовані на відшукання та викрадення чужого майна, але з причин, що не залежали від їх волі, не довели злочинний умисел до кінця, оскільки були викриті свідком ОСОБА_17 .
Після чого ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_18 на вищевказаному автомобілі залишили місце скоєння злочину, тим самим не довівши до кінця свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна.
08.12.2021 року відносно ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження №12021162250001001 від 07.12.2021 року (а.с. 148-150 т.1).
При розгляді зазначеної апеляційної скарги, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).
Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, яке на теперішній час не змінювалась, знайшло своє підтвердження під час застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.12.2021 року, яка набрала законної сили та не була предметом апеляційного перегляду.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтверджується долученими до клопотання матеріалами провадження, зокрема: протоколами огляду місця події від 07.12.2021 року; протоколами допитів потерпілих від 07.12.2021 року; протоколами допитів свідків від 07.12.2021 року; протоколом проведення невідкладного обшуку від 07.12.2021 року; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України.
На переконання апеляційного суду, зазначені у клопотанні обставини підозри, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Встановлені факти та інформація можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 , про підозру якого йдеться, міг вчинити кримінальні правопорушення, у вчиненні яких йому було повідомлено про підозру.
Окрім того, апеляційний суд вважає, що захисником не було надано доказів на спростування підозри, яка була оголошена ОСОБА_8 .
Щодо доводів захисника про те, що кримінальне провадження №12021162480001565, внесене до ЄРДР 14.09.2021 року, проте згідно витягу з ЄРДР долученого до матеріалів клопотання вбачається що факт злочину зафіксовано 17.09.2021 року, а у матеріалах провадження заява потерпілої ОСОБА_10 про спробу вчинення крадіжки, датована 09.12.2021 року, проте ОСОБА_8 було повідомлено про підозру тільки 08.12.2021 року, апеляційний суд зазначає наступне.
07.12.2021 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження №12021162250001001 від 07.12.2021 року (а.с. 69-72 т. 1).
08.12.2021 року відносно ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, в рамках кримінального провадження №12021162250001001 від 07.12.2021 року, (а.с. 144-147 т. 1).
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 08.12.2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_19 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №12021162250001001, внесеного до ЄРДР 07.12.2021 року, з визначенням застави у сумі 794500 грн., в межах строку досудового розслідування до 04.02.2022 року(а.с. 138-141 т. 1).
Постановою прокурор Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_20 від 27.01. 2022 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021162250001001 від 07.12.2021 року об'єднано в одне кримінальне провадження за № 12021162480001565, внесеного до ЄРДР 14.09.2021 року(а.с. 16-17 т. 1).
Крім того, постановою прокурора Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_21 від 10 грудня 2021 року матеріали досудового розслідування за №12021162250001001 від 07.12.2021 року та матеріали кримінального провадження за №12021162250001007, внесені до ЄРДР 09.12.2021 року, за заявою потерпілої ОСОБА_10 про спробу вчинення крадіжки, об'єднані в одне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР під №12021162250001001(а.с. 18-20 т. 1).в свою чергу, за даним фактом ОСОБА_8 про підозру не повідомлялося.
Апеляційним судом, всупереч доводам сторони захисту, встановлено, що під час апеляційного розгляду знайшла своє підтвердження та обставина, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, не зменшились.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу, зокрема, того, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказані ризики оцінені в контексті обставин цього кримінального провадження та конкретної ситуації, з врахуванням відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_8 , зокрема тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які передбачена лише у виді позбавлення волі, кількість епізодів злочинної діяльності корисливої спрямованості, з врахуванням відомостей про особу підозрюваного, який будучи особою працездатного віку, ніде офіційно не працює та суспільно-корисною працею не займається, постійного законного джерела прибутку не має, є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України.
Натомість, обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість продовження відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника щодо розміру визначеної ОСОБА_8 застави, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
В контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010 р., заява № 12050/04) зазначається, що заявник, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника та шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ані в подальшому встановлена застава у розмірі 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
У будь-якому випадку із структури статті 5 Конвенції в цілому, та її третього пункту, зокрема, слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007 р., заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009 р., заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув'язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Отже, положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Апеляційний суд вважає слушним посилання слідчого судді на те, що в рамках кримінального провадження №12021162480001603 від 17.09.2021 року, до ОСОБА_8 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень (2270 грн*80), яка була внесена на депозитний рахунок, однак вказана сума не забезпечила виконання покладених на нього обов'язків для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного про що свідчать обставини інкримінованих кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення проти власності, з врахуванням відомостей про особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд погоджується із висновком слідчого судді що розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому в даному випадку доцільним є застосування застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб необхідний та достатній для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов'язків у разі її внесення(2270 гривень *350).
Натомість, стороною захисту вищезазначені обставини не спростовані, а тому апеляційний суд не знаходить законних підстав для зміни розміру застави у бік зменшення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи встановлені вище обставини, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись статями 177, 178, 370, 372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ,- залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 04 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12021162480001565 від 14.09.2021 року, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4