Справа № 441/2017/21 Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.
Провадження № 33/811/1848/21 Доповідач: Белена А. В.
21 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст 130 КУпАП за апеляційною скаргою останнього на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 15 листопада 2021 року,
встановив:
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 15 листопада 2021 року,
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11.09.2021 о 21 год. 45 хв., по вул. Річна, 83 в с. Кліцько Городоцького району Львівської області, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», р.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алогольного сп'яніння, зокрема, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 чинних ПДР України.
На постанову судді Щебель Андрій Маркіянович подав апеляційну скаргу, в якій просить відповідно до ст, 288 КУпАП звільнити від сплати державного мита (судового збору), направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з метою забезпечення розгляду справи із дотриманням КУпАП, Конституції України та прав апелянта, постанову скасувати як незаконну та необгрутновану, а провадження у справі закрити на підставі п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2021, апелянт зазначає, що копію постанови апелянт не отримав і досі, дізнався про її наявність лише 03.12.2021 року від свого адвоката з ЄДРСР, що підтверджується матеріалами справи.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що вищезгадувана постанова ухвалена судом першої інстанції поспішно, при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому судове рішення є незаконним і необгрунтованим. Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено всі обставини справи, а розгляд справи був поверхневим. Судом першої інстанції помилково встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу було порушення водієм ПДР, однак в матеріалах справи відсутні докази даних обставин, тому можна прийти до висновку про безпідставну його зупинку працівниками патрульної поліції без жодних наявних допустимих та законних причин та підстав. Стверджує, що працівниками поліції порушено порядок огляду на стан сп'яніння відповідно до ст. 266 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній акт огляду водія та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, свідчить про те, що такий до закладу охорони здоров'я не скеровувався. Вважає, що місцевим судом в порушення вимог закону не допитано свідків події.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Винниченко М.П., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. У зв'язку з цим суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Відповідно ж до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка учасників процесу в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
А тому, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Поважність причин пропуску скаржником строку на подачу апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк необхідно поновити
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 125790 від 11 вересня 2021 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом події; розпискою ОСОБА_2 від 11 вересня 2021 року та іншими, наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя районного суду дала належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Підстави, які б давали можливість вважати їх сумнівними та неправдивими, відсутні.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, від дачі пояснень та підпису останній відмовився.
Що стосується доводів апелянта щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимоги ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
А тому, на переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Відсутність у справі направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння, про що зазначає в апеляційній скарзі правопорушник, не є таким порушенням порядку доказування фактичних обставин адміністративного правопорушення, за яке останній притягається до відповідальності, та не спростовує законність висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи акту огляду водія на стан сп'яніння, оскільки такий наявний в даних матеріалах справи на а.с. 5.
При цьому, апеляційним судом враховується також і те, що правопорушник ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував.
Щодо тверджень апелянта про нездійснення суддею першої інстанції допиту свідків, то такі апеляційний суд не вбачає підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки виклик у судове засідання та допит свідків є правом, а не обов'язком суду. Поряд з тим, у матеріалах справи є достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 10 липня 2021 року, які між собою взаємоузгоджуються, є чіткими, несуперечливими, відтак сумнівів не викликають та не потребують додаткового виклику вказаних осіб у судове засідання для дачі пояснень.
З врахуванням зазначеного вище вважаю, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно та відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 15.11.2021 в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА