Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2629/21
Номер провадження2-др/711/1/22
24 січня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Демчика Р.В.,
при секретарі Кофановій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання адвоката Драченко Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
встановив:
В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
29.11.2021 Придніпровським районним судом м. Черкаси було винесено рішення, яким в задоволені позову було відмовлено.
01.12.2021 представник відповідача адвокат Драченко В.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 витрати понесені нею на професійну правничу допомогу в сумі 5000грн.
Заяву обґрунтовує тим, що у відзиві на позовну заяву відповідач заявила, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. в ході розгляду вказаного спору та що, такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Пунктом 4.3. Договору про надання правової допомоги № 15 від 21.12.2020 встановлено, що вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 гривень за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 10000 гривень.
Згідно акту наданих послуг (детального опису робіт) № 2 від 30.11.2021 - клієнту надано юридичних послуг, на які було витрачено 06 годин 30 хвилин, що згідно умов договору становило б 6 500,00 грн., однак враховуючи майновий стан позивача, за взаємною згодою, сторони вирішили зменшити розмір понесених втрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн.
06.12.2021 від позивача ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про зменшення розміру судових витрат. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що позивач вважає, вказану суму судових витрат необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом. Вказана справа розглядається у порядку спрощеного провадження, таким чином вона є нескладною. З акту наданих послуг вбачається, що представником відповідача не було здійснено жодних дій з метою збирання доказів, їх аналізу та виготовлення копій, не зроблено жодного адвокатського запиту. Таким чином, вважають, що надані відповідачем доказі понесених судових витрат не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумності необхідності таких витрат. З урахуванням викладеного, просили зменшити розмір судових витрат заявлених відповідачем.
Сторони в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справ були повідомленими належним чином.
Дослідивши надані суду докази, суд приходить до наступних висновків.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Судом встановлено, що в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
29.11.2021 Придніпровським районним судом м. Черкаси було винесено рішення, яким в задоволені позову було відмовлено.
21.12.2020 між ОСОБА_2 та адвокатським об'єднанням «Право, бізнес і фінанси», в особі голови об'єднання Драченка В.В. було укладено договір про надання правової допомоги №15-12 (а.с. 45-47), яким з метою здійснення захисту прав Клієнта та представництва його інтересів Об'єднання доручає здійснення усіх необхідних дій, пов'язаних з виконанням даного Договору, адвокату Драченку В.В.
Пунктом 4.3. Договору про надання правової допомоги № 15 від 21.12.2020 встановлено, що вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 гривень за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100 000 гривень.
Пунктом 4.4. цього Договору, сторони погодили, що за результатами надання правової допомоги, складається акт виконаних робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годи надання правової допомоги на вартість години-роботи визначеної пунктом 4.3 Договору.
Як вбачається з акту наданих послуг (детального опису робіт) № 2 від 30.11.2021 - клієнту надано юридичних послуг, на які було витрачено 06 годин 30 хвилин, що згідно умов договору становило б 6 500,00 грн., однак враховуючи майновий стан позивача, за взаємною згодою, сторони вирішили зменшити розмір понесених втрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн.
Згідно рахунку на оплату №124 від 30.11.2021 ОСОБА_2 має сплатити 5000,0грн. гонорар адвокату Драченко В.В. згідно Акту наданих послуг №2 від 30.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №15-12.
Згідно частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору і витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 п. 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 141 ЦПК України передбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу рішенням суду від 29 листопада 2021 року не вирішувалося.
Також, звертаючись із клопотанням про ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання розподілу судових витрат сторона відповідача посилалася на положення ст.. 270 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо згідно пункту 3 судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України вказано, що разом з першою заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований ) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла, і які вона очікує понести, у зв'язку із розглядом справи.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, не є співмірним.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи вказані обставини, та заперечення сторони позивача проти стягнення вказаних витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат, пов'язаних з правовою допомогою, що відповідатиме співмірності та обсягу наданих адвокатом відповідача послуг з професійної правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив
Клопотання адвоката Драченко Владислава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик