Рішення від 18.02.2022 по справі 569/3025/21

Справа № 569/3025/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2022 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, поданим представником позивача адвокатом Жуковським О.В., в якому просить стягнути з відповідача відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 30103,33 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 26 лютого 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , та автомобіля «КАМАЗ 5511», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої автомобіль «BMW X5» отримав механічні пошкодження. Внаслідок взаємних перемовин ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодилися скласти європротокол, оскільки ОСОБА_4 свою вину визнав повністю. Автомобіль «КАМАЗ 5511» був забезпечений в АТ «Страхова компанія «Країна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 27 лютого 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували євро протокол в страховій компанії «Країна» та зробили огляд пошкодженого автомобіля «BMW X5». 2 березня 2020 року ОСОБА_3 звернувся з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування. Протоколом огляду транспортного засобу страховиком був встановлений перелік пошкоджень, отриманих автомобілем у результаті ДТП, на підставі якого страховик та ОСОБА_3 досягли згоди про розмір страхового відшкодування в сумі 20700 грн за вирахуванням франшизи в розмірі 2000 грн. Кошти в розмірі 18700 грн АТ «СК «Країна» були виплачені ОСОБА_3 19 березня 2020 року. На початку червня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до ФОП ОСОБА_5 про надання послуг по ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля «BMW X5». Після огляду та вивчення пошкоджень спеціалістами було повідомлено, що відновлювальний ремонт буде орієнтовно коштувати в межах 50000 грн, що значно перевищує отриману від страхової компанії страхову суму. Згідно звіту № 616Е від 5 червня 2020 року ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля становить 42075,96 грн. Однак, повна вартість ремонту автомобіля, який здійснював ФОП ОСОБА_5 , склала 48803,33 грн. ОСОБА_3 понесені значно більші витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, аніж отримане страхове відшкодування. Невідшкодованими залишилися 30103,33 грн, а отже, різниця в понесених ОСОБА_3 витратах підлягає стягненню з ОСОБА_4 як безпосереднього винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою від 23 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 21 квітня 2021 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про витребування матеріалів страхової справи.

Ухвалою від 24 червня 2021 року суд за клопотанням представника відповідача призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинив.

Ухвалою від 1 листопада 2021 року суд поновив провадження у справі.

22 березня 2021 року суд отримав відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив залишити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, без розгляду.

Протокольною ухвалою від 21 квітня 2021 року суд відмовив в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що експертиза транспортного засобу страховою компанією не проводилася, оскільки страховик та потерпілий дійшли згоди щодо розміру страхового відшкодування. Під час фактичного ремонту з'ясувалося, що дійсний розмір шкоди є більшим. Вартість матеріального збитку визначена у висновку експерта і відповідач її не оспорює. Сторона відповідача при складанні євро протоколу не наполягала на проведенні експертизи. ОСОБА_4 визнав свою вину в ДТП та як гарантію ремонту пошкодженого автомобіля сплатив ОСОБА_3 1000 доларів США. Надалі ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про повернення вказаних коштів як безпідставно набутих. Рахунок з переліком ремонтних робіт повністю збігається з описом пошкоджень, вказаних в протоколі огляду транспортного засобу, що виключає можливість ремонту пошкоджень, не пов'язаних з ДТП. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивач не звертався до страховика СК «Країна» з повідомленням про виявлені приховані дефекти та з вимогою про відшкодування оціненої шкоди в межах страхового відшкодування, зміна кваліфікації ремонтних робіт не погоджена зі страховиком. Висновок експерта про економічну недоцільність ремонту пошкоджених дверей автомобіля «BMW X5» та необхідність їх заміни в матеріалах справи відсутній. Докази того, що виконавець робіт по ремонту автомобіля є офіційним представником по продажу автомобільних запчастин до автомобілів марки «BMW», а також ТТН про отримання замовлених запчастин та докази їх оплати в сумі 51716,81 грн відповідно до калькуляції відсутні. Стягнення суми 30103,33 грн за відновлення пошкоджених дверей при понесених позивачем витратах на купівлю нових дверей 78978,75 грн є нелогічним. Замінені двері задка верхні та нижчі до автомобіля «BMW», які мають значну цінність, на експертизу не надані та відповідачу не повернуті. Автомобіль «BMW X5», який належав позивачу, на час звернення з позовом до суду проданий, що унеможливило судового експерта провести необхідне дослідження. Просить в позові відмовити та стягнути з ОСОБА_3 витрати на оплату правничої допомоги та судової експертизи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 26 лютого 2020 року близько 13 години 10 хвилин в м.Рівне по вул.Відінська, 39б ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював маневр заднім ходом, по дзеркалах не помітив автомобіль марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснив зіткнення транспортувальним кроком з кришкою багажника останнього, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Автомобіль марки «BMW», модель «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди належав на праві власності позивачу ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданим 12 вересня 2019 року.

Цивільну відповідальність осіб, що на законних підставах експлуатують транспортний засіб «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , на момент ДТП була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8879626, укладеним ПАТ «СК «Країна».

26 лютого 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали та підписали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), в якому ОСОБА_4 визнав вину у вчиненні ДТП. В європротоколі також зазначені видимі пошкодження транспортного засобу «BMW X5» - пошкодження задньої верхньої та нижньої багажної дверки.

27 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_4 подав АТ «СК «Країна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстроване за вх. № 5042/20, в якому вказані пошкодження автомобіля «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме задня кришка багажника.

В свою чергу, позивач ОСОБА_3 27 лютого 2020 року також подав АТ «СК «Країна» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстроване за вх. № 5043/20, в якому зазначені пошкодження транспортного засобу - задня верхня кришка багажника, задня нижня кришка багажника.

Актом огляду транспортного засобу від 27 лютого 2020 року, проведеного представником СК «Країна» в присутності власника автомобіля ОСОБА_3 , встановлений перелік пошкоджень транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: кришка багажника верхня частина - деформована зі зломами, кришка багажника нижня частина - деформована зі зломами. Акт огляду (дефектна відомість) складена на підставі зовнішнього огляду транспортного засобу.

2 березня 2020 року позивач звернувся до АТ «СК «Країна» із заявою на виплату страхового відшкодування. Одночасно 2 березня 2020 року ОСОБА_3 подав заяву щодо погодження розміру страхового відшкодування в сумі 20700 грн, на проведенні експертизи пошкодженого транспортного засобу «BMW X5», д.р.н. НОМЕР_1 , не наполягає.

10 березня 2020 року страховим актом № 58/57867/3.2.29 АТ «СК «Країна» визначено розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, в сумі 18700 грн за вирахуванням франшизи за полісом 2000 грн.

19 березня 2020 року АТ «СК «Країна» перерахувало на рахунок позивача відшкодування по страховому акту в розмірі 18700 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3000 від 19 березня 2020 року.

Відповідно до рахунку на оплату № 377 від 10 червня 2020 року, виданого ФОП ОСОБА_5 , та квитанції о прибуткового касового ордера № 278 від 17 червня 2020 року вартість ремонту «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 48803,33 грн.

Висновком судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/118-21/7250-АВ від 22 жовтня 2021 року визначена ринкова вартість автомобіля марки «BMW», моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, станом на момент його пошкодження в ДТП 26 лютого 2020 року в сумі 761842,20 грн, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю, що належить ОСОБА_3 , внаслідок пошкодження під час ДТП 26 лютого 2020 року з автомобілем «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в сумі 42075,96 грн.

Згідно з вказаним висновком судової автотоварознавчої експертизи визначити, чи можливе відновлення відповідно до технічних вимог дверей задка - верхніх та нижніх автомобіля, а також що є економічно недоцільним - відновлення чи заміна дверей задка верхніх та нижніх автомобіля, не представилось можливим за відсутності можливості безпосередньо оглянути та дослідити автомобіль марки «BMW» з метою встановлення особливостей пошкодження (характер утворення, довжина, ширина, глибина та інше).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст.1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається згідно ст.22 ЦК України відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За положенням ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно із ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У п.9 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом ст.9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з п.22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п.36.1 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених ст.41цього закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст.41цього закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у ст.1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень ст.1194 цього кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника.

Відповідно до ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

За полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8879626, укладеним між власником транспортного засобу «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 та ПАТ «СК «Країна», страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну, становить 100000 грн, розмір франшизи становить 2000 грн.

Позивач в поданому 27 лютого 2020 року до АТ «СК «Країна» повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду вказав орієнтовний розмір заподіяної шкоди в сумі 73000 грн, хоча надалі в заяві щодо погодження розміру страхового відшкодування від 2 березня 2020 року погодився з розміром страхового відшкодування в сумі 20700 грн без проведення експертизи пошкодженого транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В акті огляду транспортного засобу від 27 лютого 2020 року, з яким ознайомлений позивач та який ним підписаний, власнику пошкодженого транспортного засобу роз'яснено, що якщо під час ремонту будуть виявлені приховані дефекти (пошкодження), про них слід повідомити страхову компанію для складання додаткового акта (дефектної відомості).

Позивач після огляду та вивчення пошкоджень спеціалістами ФОП ОСОБА_5 в червні 2020 року пошкодженого автомобіля, діючи на власний розсуд, не звернувся до страхової компанії АТ «СК «Країна» для складання додаткового акта, а пред'явив 11 лютого 2021 року позов до відповідача як винуватця ДТП.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № СЕ-19/118-21/7250-АВ від 22 жовтня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки «BMW», моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2011 року випуску, що належить ОСОБА_3 , внаслідок пошкодження під час ДТП 26 лютого 2020 року з автомобілем «КАМАЗ 5511», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 42075,96 грн.

Ні визначена висновком судової автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку в сумі 42075,96 грн, ні фактична вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 48803,33 грн не перевищують ліміту страхового відшкодування (100000 грн), а тому підстав для стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою немає.

Доводи представника позивача, що згода позивача з розміром страхового відшкодування в сумі 20700 грн була зумовлена отриманням ним від відповідача 1000 доларів США як гарантії оплати ремонту автомобіля, спростовується поданим позивачем до АТ «СК «Країна» повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 27 лютого 2020 року, в якому в п.13 зазначено про відсутність взаєморозрахунків між особою, відповідальність якої застрахована, та потерпілим.

Крім того, суд звертає увагу, що як оцінка автомобіля марки «BMW», моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно зі звітом № 616Е про оцінку автомобіля від 5 червня 2020 року, так і висновок судового експерта згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи виконані без особистого огляду досліджуваного автомобіля, а лише на підставі фотографій та матеріалів страхової справи, а тому доводи представника позивача про необхідність обов'язкової заміни кришок багажника верхньої та нижньої автомобіля у зв'язку з завданими в ДТП пошкодженнями не підтверджені належними доказами.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування, має бути компенсована страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки (п.36.6 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Вимоги про стягнення з відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки, суми франшизи, позивач не пред'являв.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За правилами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Відтак, в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по справі належить відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Відповідач поніс витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 1015,20 грн, які підлягають стягненню на його користь з позивача.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вимоги відповідача про відшкодування йому 5000 грн витрат на правову допомогу суд вважає безпідставними, оскільки ним не надано доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1015 (одну тисячу п'ятнадцять) грн 20 коп. у відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.

У відшкодуванні витрат відповідача на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складене 28 лютого 2022 року.

Суддя

Попередній документ
103597324
Наступний документ
103597326
Інформація про рішення:
№ рішення: 103597325
№ справи: 569/3025/21
Дата рішення: 18.02.2022
Дата публікації: 04.03.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.02.2021)
Дата надходження: 11.02.2021
Предмет позову: відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок ДТП
Розклад засідань:
26.03.2021 10:00 Рівненський міський суд Рівненської області
21.04.2021 12:00 Рівненський міський суд Рівненської області
26.05.2021 15:00 Рівненський міський суд Рівненської області
24.06.2021 11:00 Рівненський міський суд Рівненської області
06.12.2021 10:00 Рівненський міський суд Рівненської області
18.01.2022 10:00 Рівненський міський суд Рівненської області
18.02.2022 14:00 Рівненський міський суд Рівненської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУЧКО ТАМАРА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
БУЧКО ТАМАРА МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Левчик Віктор Петрович
позивач:
Мотчук В"ячеслав Олександрович