Справа № 143/1060/21
Іменем України
21.02.2022 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 2 ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Встановив:
До Погребищенського районного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 214907 від 13.09.2021 року та додані матеріали, в яких зазначено, що 13 вересня 2021 року о 21 год. 15 хв. на вулиці Кравченка в м. Погребище Вінницького району, Вінницької області працівниками поліції був зупинений транспортний засіб «ВАЗ - 2107», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку. На місці правопорушення, як зазначено в протоколі, велася відеофіксація.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєні даного правопорушення не визнав, надавши пояснення, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, пояснив, що він дійсно 13 вересня 2021 року о 21 год. 15 хв. на вулиці Кравченка в м. Погребище Вінницького району Вінницької області був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом «ВАЗ - 2107», д.н.з. НОМЕР_2 . Працівники поліції не повідомили йому про законні підстави зупинки транспортного засобу, а тому він вважає його зупинку незаконною, про що він повідомляв останніх. Не зважаючи на це, він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Відеофіксація поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу на нагрудну бодікамеру не велася.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Царківський О.Ю. зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП від 13.09.2021 року складений з порушенням чинного законодавства та є незаконним, а тому просив провадження по даній справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши учасників справи та дослідивши її матеріали, суддя встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
З огляду на наведене суддя звертає увагу на гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка за своєю структурою встановлює загальні принципи та постулати щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення.
Вирішуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на розгляд даної справи, суд виходить з прецедентної практики ЄСПЛ, яка зводиться до того, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, однак по суті їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Одним із основоположних базисних засад кримінального судочинства є забезпечення доведеності вини особи поза розумним сумнівом на підставі встановлених відповідним державним органом фактичних обставин та наданих ним доказів на їх підтвердження.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинене і особа є винною у вчиненні цього правопорушення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим звинуваченням.
Відтак, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Надаючи оцінку достатності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя виходить із наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Зі змісту даної норми закону вбачається, що обов'язковими елементами об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування особою транспортним засобом та відмова такої особи від проходження огляду на стан сп'яніння, порядок якого встановлений чинним законодавством.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно із п. 6 Розділу І цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених для застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
В п. 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Наведені положення Інструкції дають підстави для висновку, що вимогу працівника поліції про проходження огляду на стан сп'яніння можна вважати законною за сукупності таких умов: здійснення особою керування транспортним засобом, тобто забезпечення шляхом впливу на органи і системи управління транспортним засобом його руху; зупинки транспортного засобу з підстав та в порядку встановлених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію»; наявність у водія ознак сп'яніння, визначених пунктами 3, 4 Розділу І Інструкції.
Відтак, підстави зупинки транспортного засобу, як законні передумови для проходження водієм огляду на стан сп'яніння, мають бути належним чином задокументовані особою, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази зупинки працівником поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з підстав, передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом із цим, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У вищевказаному протоколі зазначено, що на місці правопорушення велася відеофіксація, проте в порушення вимог ч.2 ст.266 КУпА матеріали відеозапису до про протоколу долучені не були.
Разом із цим, в матеріалах справи знаходяться пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які викладені на заздалегідь підготовлених бланках, та в яких не конкретизовано від проходження огляду на стан якого саме сп'яніння (алкогольного, наркотичного тощо) водій ОСОБА_1 відмовився, в якому місці та за яких обставин. Крім того, у згаданих поясненнях відсутні відомості щодо документів, на підставі яких працівником поліції було встановлено особи свідків.
Також вказані свідки не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 214907 від 13.09.2021, як особи в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене такі письмові пояснення свідків, на переконання суду, не можуть слугувати належними та допустимими доказами на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
В той же час, згідно пункту 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Частинами 3,4 ст.266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Системно - структурний аналіз наведених норм Інструкції у поєднанні із положеннями ст.266 КУпАП дозволяє стверджувати, що працівник поліції зобов'язаний був доставити водія ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для огляду на стан сп'яніння лікарем такого закладу.
Як свідчать матеріали справи поліцейський не виконав таких вимог закону і не забезпечив доставку водія до найближчого закладу охорони здоров'я.
Також у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є порушенням порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у сукупності та взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи викладене, суддя не вбачає підстав для визнання винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в судовому засіданні не доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 266, 276, 278, 284 КУпАП суддя, -
Постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Суддя