Справа № 569/23154/21
02 березня 2022 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Левчука О.В.,
секретар судових засідань Янок М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 569/23154/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
учасники справи в судове засідання не з'явились -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила розірвати шлюб і стягнути аліменти з відповідча на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 12.01.21 і до досягнення дитиною повноліття.
Сторони уклали шлюб 09.10.2015, що підтверджує оригінал свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , повторно виданого Березнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 22.09.2021, актовий запис № 108.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечать інтересам позивача.
Від шлюбу в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження держави Ізраїль - «Affirmation of Birth in Israel Replication of Notice of Live Birth» від 17.03.2020 та відповідно перекладеним українською мовою "Підтвердженням народження в Ізраїлі - копія Повідомлення про народження живої дитини", виданим Управлінням по справах населення та міграції в Тель-Авіві Яффо 17.03.2020 з проставленим апостилем.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що спільне життя з відповідачем у неї не склалося, дитина знаходиться на її утриманні, чіткої домовленості з відповідачем про суму аліментів на дитину відсутня.
Ухвалою Рівненського міського суду від 20 грудня 2021 року було відкрито спрощене позовне провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, а також вказала, що позовні вимоги підтримує, у разі неявки відповідача проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка надсилалась разом з копіями відповідних документів разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. На адресу суду надійшло поштове повідомлення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судова повістка надсилалась відповідачу в порядку, передбаченому п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, на адресу місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Враховуючи вказані факти, суд вважає за можливе у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановити заочне рішення, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
В порядку ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів та неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, хоча відповідач був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином.
В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розглядйого справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд, проаналізувавши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , повторно виданого Березнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 22.09.2021, актовий запис № 108, сторони уклали шлюб 09.10.2015.
Згідно з частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивачка має бажання розлучитися.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд прийшов до переконання про доцільність розірвання шлюбу, що не позбавляє сторін права повторно зареєструвати шлюб після усунення обставин, що були підставою для його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно абзацу 2 частини 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про народження держави Ізраїль - «Affirmation of Birth in Israel Replication of Notice of Live Birth» від 17.03.2020 та відповідно перекладеним українською мовою "Підтвердженням народження в Ізраїлі - копія Повідомлення про народження живої дитини", виданим Управлінням по справах населення та міграції в Тель-Авіві Яффо 17.03.2020 з проставленим апостилем, у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При ухваленні рішення у справі суд враховує, що в Україні законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Декларації ООН прав дитини (1959 року), Конвенції ООН про права дитини (1989 року), міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Сімейному кодексі України, а також інших нормативно-правових актах, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Згідно з положеннями Декларації ООН прав дитини (1959 року), «Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.
Згідно з ч. 1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статей 3, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Положеннями ч. 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 192 СК України).
За змістом п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Позивачка в позовній заяві просить стягувати аліменти з відповідча на її користь на утримання доньки у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходів), стверджує, що відповідач працює, має стабільний дохід, не має на утриманні інших осіб, а отже - має можливість сплачувати аліменти саме в такому розмірі.
Згідно з ст. 182 СК України, п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач відзив на позов не подав, доказів по справі не надав.
Право вибору стягнення аліментів у частці або в твердій грошовій сумі в даному випадку виключно належить позивачці, оскільки саме з нею проживають діти.
За таких обставин, вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить з того, що враховуючи рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання та утримання дитини, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд вирішує позов задовольнити повністю і стягнути аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи з 12.01.21 і до досягнення дитиною повноліття.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З врахуванням даної вимоги процесуального кодексу підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати - судовий збір в сумі 908,00 грн. Крім того, згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору, у зв'язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, ст. ст. 10, 12, 18, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволити повністю.
Розірвати шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 09.10.2015, свідоцтво серії НОМЕР_1 , актовий запис № 108, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 12.01.21 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім)гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрація: АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складений та підписаний 02.03.2022.
Суддя Левчук О.В.